Рішення

від 26.08.2014 по справі 303/4997/14-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року м. Мукачево Справа № 303/4997/14-ц 2/303/2716/14

Номер рядка стат. звіту -51

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

при секретарі Цульбі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу

за позовом Органу опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому

до відповідача ОСОБА_1

треті особи: (1) ОСОБА_2

(2) Домбоківська спеціальна школа-інтернат І-ІІ ст.

(3) прокуратура м. Мукачево

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь їх опікуна ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, вихованця Домбоківської спеціальної школи-інтернат, на його особистий рахунок у твердій грошовій сумі в розмірі 386 гривень щомісячно на кожну дитину.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1, є матір'ю вищевказаних дітей. Діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які знаходяться на утриманні та проживають у своєї тітки ОСОБА_2, ОСОБА_5 перебуває на вихованні у Домбоківській спеціальній школі-інтернаті. Відповідач виїхала на заробітки та більше шести місяців ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню дітей, не цікавиться їх долею, не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає жодної участі в матеріальному утриманні дитини.

Уповноважений представник позивача у судове засідання не з»явився, оскільки заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Треті особи (1), (2), (3) в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Заперечень щодо задоволення позовних вимог не висловили.

Відповідач у судове засідання не з»явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила, а тому за згодою представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України суд, розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.

Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 від 05.03.2008 батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 7).

Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.03.2008 батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 9).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.04.2013 вбачається, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с.4).

Відомості про батьків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в актові записи про народження дитини, внесені на підставі статті 135 Сімейного кодексу України, що стверджується Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с. 5-6, 8, 10).

Відповідно до Витягів з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради «Про встановлення опіки та піклування» від 16.07.2013 №134 (а.с. 12-13, 14-15), ОСОБА_2, 10.02.2014 року призначено опікуном над дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також, згідно з даними Витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради «Про надання дітям статусу» від 20.03.2013 №44, дитині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та вирішено влаштувати його на виховання та повне державне утриманні в дитячий інтернатний заклад у відповідності до путівки (а.с. 17).

Із листа в.о. директора Домбоківської школи - інтернату від 29.07.2014 року №103-ю, вбачається, що неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуває у даному навчальному закладі, де за весь час його перебування, ОСОБА_1, жодного разу його не навідувала, життям та здоров»ям не цікавилася, ніякої матеріальної допомоги не надавала, у зв»язку з чим дирекція школи вважає за доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_5. (а.с. 19).

Згідно з даними листа заступника начальника Мукачівського (по обслуговуванню м.Мукачево та Мукачівського району) МВ УМВС України в Закарпатській області від 28.02.2013 року, по місцю реєстрації відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, працівниками ВКМСД Мукачівського МВ встановлено, що остання за вказаною адресою не проживає, зі слів мешканців ромського населення відомо, що відповідач виїхала на проживання в м. Москва Російської Федерації (а.с. 18).

У листі заступника директора Мукачівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №14 (а.с.29) міститься інформація відносно того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 піклуються за неповнолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, матір яких перебуває на території Російської Федерації і вже три роки жодних контактів з дітьми не підтримує.

Орган опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому у своєму висновку від 31.07.2014 №1128/01-16 вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 3).

Оцінюючи вищевказані обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку суд також враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року , як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.91 №789-XII (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтями 4 п.п. 1, 2 та ст. 7 п. «с» глави другої Конвенції про контакт з дітьми, ратифікованої Україною 20 вересня 2006 року, яка набрала чинності 01 квітня 2007 року передбачено, що дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді прав про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до правових положень, які містяться в ст.ст. 8, 12 (ч. 6) Закону України «Про охорону дитинства» , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Приписами ст.ст. 150, 153, 155 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності зазначеним судом нормам чинного міжнародного та національного законодавства, суд виходить з того, що фактичними даними по справі належним чином підтверджено обставини щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, які знаходяться на утриманні та перебуванні у ОСОБА_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, який перебуває на повному державному утриманні. Одночасно відповідач не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток дітей, не приймає жодної участі в їх вихованні та утриманні, дітей не відвідує, не цікавиться їх долею.

Доказів, які б спростовували зазначений висновок суду, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та приписів як національного так і міжнародного законодавства, з метою забезпечення прав дітей на зростання в умовах турботи, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки матеріали справи містять належні та достатні доказові матеріали, які достовірно та безпосередньо підтверджують вказані в позові дані щодо ухилення відповідача від виховання своїх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 14, 15, 57-60, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов органу опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому задоволити.

2. Позбавити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_16, м. Мукачево, АДРЕСА_1 Закарпатської області) батьківських прав по відношенню до дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_16, м.Мукачево, АДРЕСА_1 Закарпатської області) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь опікуна - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_17 (м.Мукачево АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1), у твердій грошовій сумі в розмірі 386 грн. (триста вісімдесят шість гривень), щомісячно на кожну дитину, починаючи з 04 серпня 2014 року та до досягнення дітьми повноліття.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_16, м.Мукачево, АДРЕСА_1 Закарпатської області) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, вихованця Домбоківської спеціальної школи-інтернат, на його особовий рахунок, у твердій грошовій сумі в розмірі 386 грн. (триста вісімдесят шість гривень), щомісячно, починаючи з 04 серпня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття.

5. Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_16, м.Мукачево, АДРЕСА_1 Закарпатської області) в дохід держави суму 243,60 грн. (двісті сорок три гривень 60 коп.) судового збору.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Кость