Постанова

від 05.08.2014 по справі 804/10007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 804/10007/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Целік Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Віп-Гарант» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

16.07.2014 року Дніпропетровським окружним адміністравтиним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВІП-ГАРАНТ» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Наказ № 778 від 11.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач при прийнятті наказу № 778 від 11.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант» діяв в супереч вимог чинного законодавства України, яким встановлено порядок та умови проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, а тому наказ на проведення перевірки прийнято неправомірно, не в межах та не спосіб передбачений законом та Конституцією України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та навели обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що наказ прийнято в порядку та у спосіб передбачений Податковим кодексом України, а тому підстав для визнання його протиправним немає.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віп - Гарант» зареєстроване як юридична особа 20.05.2004 року та перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Листом від 20.06.2014 року № 20138/10/04-64-22-03-11 «Про надання документів та письмових пояснень», податковий орган просив позивача надати протягом 10 робочих днів завірені належним чином копії наступних документів:

- номери та дати наказів про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера на дату надання інформації та на момент здійснення фінансово господарської операції з контрагентом:

- договори на придбання товарів (робіт, послуг) та специфікації (додатки) до них;

- податкові накладні та видаткові накладні (акти виконаних робіт/наданих послуг) на придбання товарів (робіт, послуг);

- форма розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік) між підприємством та контрагентом, стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату надання інформації (платіжні доручення, акти заліку, реєстри продажу (придбання) товарів (робіт, послуг), довіреностей на отримання товарів, дані ж/о 631 за відповідні періоди);

- дані про наявність дебіторської чи кредиторської заборгованості по розрахункам між підприємствами;

- дані ж/о 281 за відповідні періоди;

- документи, що підтверджують перевезення товарів, розрахунки із перевізниками (товарно-транспортні накладні, договори на перевезення вантажу, інформація щодо оплати послуг перевезення, заявки перевізника, акти надання послуг з перевезення);

- договори на зберігання, розміщення на складі товару, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню, акти прийому-передачі товару;

- щодо наявності всіх необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів, (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу заводу виробника) відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо;

- угоди про використання офісних та складських приміщень, дані про виробничі потужності (в разі оренди надати документи на підставі яких відбувається оренда, підтвердити форму та стан розрахунків), наявність основних фондів (власних або орендованих) (надати відомості по рахунку 10 за відповідні періоди), а також їх використання у виробничому процесі; вказати де зберігався відвантажений товар, чи ведеться складський облік;

- наявність ліцензії на проведення відповідної діяльності підприємства, якщо це передбачено діючим законодавством;

- наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників у штаті для здійснення господарської діяльності у відповідні періоди (штатний розпис підприємства із зазначенням посад та посадових окладів);

- якщо підприємство є виробником (імпортером) зазначити собівартість виготовлення готової продукції.

Листом від 02.07.2014 року позивач повідомив податковий орган про невідповідність вищевказаного запиту вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовими запитом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1245, у зв'язку з чим відсутні підстави для надання документів.

11.07.2014 року відповідачем прийнято наказ № 778 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Віп-Гарант».

Як вбачається зі змісту вказаного наказу його прийнято у відповідно до обставин визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Вирішуючи правомірність прийняття вказаного наказу та наявності достатніх підстав для його винесення суд виходив з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно п.п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Згідно пунктів 78.4. та 78.5. вказаної статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається із оскаржуваного наказу, його прийнято, зокрема, на підставі пп.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини як за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, документальна виїзна перевірка за вказаною обставиною може бути проведена, по-перше, у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства, по-друге, платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання податкової інформації податковими органами передбачений статтею 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (Порядок № 1245).

Згідно п.п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України визначається, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно пункту 9 Порядку № 1245 визначається, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку № 1245 передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Водночас згідно до пункту 16 Порядку № 1245 визначено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

В судовому засіданні судом було здійснено аналіз направленого на адресу позивача запиту та встановлено, що вказаний запит не лише не містить конкретних підстав для надіслання запиту (будь-які фактичні дані, які свідчать про наявність порушень податкового законодавства або інші підстави), а й не містить посилання на норму права, яка визначає підстави для такого запиту. Про зазначені обставини було зазначено у відповіді позивача від 02.07.2014 року.

Більш того, вказаний запит не визначає конкретних контрагентів позивача, щодо взаємовідносин з якими необхідно надати інформацію, а вимагає надати всі документи щодо господарської діяльності позивача суцільним порядком за період три роки, що здійснюється лише під час проведення планових документальних перевірок, а не під час направлення запиту, а тому вказана обставина ставить під сумнів добросовісність дій податкового органу при направленні такого запиту та свідчить про їх неправомірність.

Оскільки запит від 20.06.2014 року № 20138/10/04-64-22-03-11 не міститься посилання на норми закону, відповідно до яких подактвий орган має право на отримання інформації та не вказано підставу для надіслання запиту, передбачену пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, суд вважає його таким, що складений без належних підстави та з порушенням вимог ст. 73 ПК України та п. 10 Порядку № 1245, а тому у позивача був відсутній обов'язок щодо надання на нього відповіді.

Так як передумовою призначення позапланової документальної перевірки на підставі п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України є обов'язкова наявність даних про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства, - і вказаних фактів судом не було з'ясовано ані з наданих документів ані з пояснень представника податкового органу, а також не надання пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби - як було встановлено судом у позивача був відсутній обов'язок надавати такі пояснення податковому органу, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу № 778 від 11.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністратвиний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Віп-Гарант» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 778 від 11.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант».

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.08.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля