Ухвала

від 02.04.2015 по справі 804/10007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 рокусправа № 804/10007/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Чередниченко В.Є.,

суддів:                     Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі №804/10007/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Віп-Гарант» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Віп-Гарант» 15 липня 2014 року звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №778 від 11.07.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач при прийнятті оскарженого наказу діяв в супереч вимог чинного законодавства України, яким встановлено порядок та умови проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, а тому наказ на проведення перевірки прийнято неправомірно, не в межах та не спосіб передбачений законом та Конституцією України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що у відповідача на час складення наказу про проведення документальної виїзної перевірки позивача були відсутні підстави, з якими закон пов'язує виникнення права на проведення документальної позапланової перевірки, що визначені статтею 78 Податкового кодексу України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи які свідчать про те, що вимоги стосовно змісту та форми запиту були дотримані відповідачем, а отже не отримавши документи, інформацію чи пояснення, що витребувались у запиті, відповідачем правомірно винесено оскаржений наказ.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем на адресу позивача було направлено листом від 20.06.2014 року №20138/10/04-64-22-03-11 «Про надання документів та письмових пояснень», згідно з яким податковий орган просив позивача надати протягом 10 робочих днів завірені належним чином копії наступних документів:

- номери та дати наказів про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера на дату надання інформації та на момент здійснення фінансово господарської операції з контрагентом:

- договори на придбання товарів (робіт, послуг) та специфікації (додатки) до них;

- податкові накладні та видаткові накладні (акти виконаних робіт/наданих послуг) на придбання товарів (робіт, послуг);

- форма розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік) між підприємством та контрагентом, стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату надання інформації (платіжні доручення, акти заліку, реєстри продажу (придбання) товарів (робіт, послуг), довіреностей на отримання товарів, дані ж/о 631 за відповідні періоди);

- дані про наявність дебіторської чи кредиторської заборгованості по розрахункам між підприємствами;

- дані ж/о 281 за відповідні періоди;

- документи, що підтверджують перевезення товарів, розрахунки із перевізниками (товарно-транспортні накладні, договори на перевезення вантажу, інформація щодо оплати послуг перевезення, заявки перевізника, акти надання послуг з перевезення);

- договори на зберігання, розміщення на складі товару, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню, акти прийому-передачі товару;

- щодо наявності всіх необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів, (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу заводу виробника) відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо;

- угоди про використання офісних та складських приміщень, дані про виробничі потужності (в разі оренди надати документи на підставі яких відбувається оренда, підтвердити форму та стан розрахунків), наявність основних фондів (власних або орендованих) (надати відомості по рахунку 10 за відповідні періоди), а також їх використання у виробничому процесі; вказати де зберігався відвантажений товар, чи ведеться складський облік;

- наявність ліцензії на проведення відповідної діяльності підприємства, якщо це передбачено діючим законодавством;

- наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників у штаті для здійснення господарської діяльності у відповідні періоди (штатний розпис підприємства із зазначенням посад та посадових окладів);

- якщо підприємство є виробником (імпортером) зазначити собівартість виготовлення готової продукції (а.с.45-46).

Листом від 02.07.2014 року позивач повідомив податковий орган про невідповідність вищевказаного запиту вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовими запитом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1245, у зв'язку з чим відсутні підстави для надання документів (а.с.9-13).

11.07.2014 року відповідачем прийнято наказ № 778 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Віп-Гарант».

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті наказу №778 від 11.07.2014 року, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 77 ПК України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст.78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит податкового органу.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби передбачений статтею 73 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 73.3. вказаної статті письмовий запит податкового органу підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3. ст.73 ПК України).

Абзацом 3 п.73.3. ст.73 ПК України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому абзац 5 цього пункту встановлює, що у разі, якщо такий запит не відповідає вимогам вказаної норми, платник податків звільняється від обов'язку від надання податковому органу відповіді на такий запит.

Як вбачається зі змісту копії запиту відповідача від 20.06.2014 року №20138/10/04-64-22-03-11, наявного в матеріалах справи, у його тексті відсутні конкретні підстави для його надіслання, а саме виявлення фактів, які свідчать про наявність порушень платником податків податкового законодавства …, та відсутні посилання на норму права, яка визначає підстави для такого запиту.

Викладене свідчить про те, що зазначений запит відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що оскільки запит від 20.06.2014 року № 20138/10/04-64-22-03-11 не містить посилання на норми закону, відповідно до яких податковий орган має право на отримання інформації та не вказано підставу для надіслання запиту, передбачену пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, він є таким, що складений без належних підстави та з порушенням вимог ст. 73 ПК України та п. 10 Порядку № 1245, а тому у позивача був відсутній обов'язок щодо надання на нього відповіді.

Враховуючи вказані обставини, вірно встановивши відсутність обов'язку у відповідача надавати пояснення податковому органу на зазначений запит, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність наказу відповідача № 778 від 11.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Віп-Гарант» та необхідність його скасування.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідачем не було надано суду доказів в підтвердження обставин допуску позивачем працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та її проведення.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі №804/10007/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 03 квітня 2015 року.

Головуючий:                                                                      В.Є. Чередниченко

          Суддя:                                                                      А.О. Коршун

          Суддя:                                                                      О.М. Панченко