Постанова

від 05.08.2014 по справі 910/977/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа№ 910/977/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з'явився

від позивача 2 - Голубович М.В., Молошник В.О.

від відповідача - Кравцова О.С.

від прокуратури - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Насіння" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням

законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Державної служби України з надзвичайних ситуацій

2)Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт

Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

товариство "Насіння"

про стягнення 132593, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 01.04.2014 року по справі №910/977/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Насіння" на користь бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій 132593 грн. 00 коп. - основного боргу та 2651 грн. 86 коп. в дохід державного бюджету України - витрати по сплаті судового збору у розмірі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 05.08.2014 року.

В судове засідання 05.08.2014 року з'явились представники позивача 2 та відповідача.

Представники позивача 1 та прокуратури в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача 1 та прокуратури повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 160-161), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача 1 та прокуратури.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року. Проти розгляду справи у відсутність представників позивача 1 та прокуратури не заперечував.

Представники позивача 2 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року. Проти розгляду справи у відсутність представників позивача 1 та прокуратури не заперечували.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача 2 та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23 травня 2011 року між Спеціальним регіональним центром швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (виробник) та відповідачем (замовник) укладено договір № 62 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виробник зобов'язався відвести для ділянок гібернізації поля, які відповідають вимогам технології вирощування гібридного насіння та підтвердити актом (Додаток №2), а також виростити на площі 42 гектара, згідно з технологією та переліком технологічних операцій (додаток № 1) насіння гібриду першого покоління соняшнику, а відповідач прийняти виконані роботи згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 535 від 26.05.2011 року перейменовано спеціальний регіональний центр швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (Одеська область) у базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт.

Наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій № 254 від 20.05.2013 року змінено найменування Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України на Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України.

Відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 1109 від 20.10.2011 року Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт Головного управління МНС України в Одеській області перейменовано у Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України.

Згідно з витягом зі статуту Позивача 2, який зареєстровано 24.05.2013 року, База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій створена на базі Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальний робіт МНС України та є її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідач виконав комплекс агротехнічних робіт по вирощуванню та переробці насіння соняшнику на загальну суму 173593,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині розрахунків належним чином не виконав, а саме частково розрахувався з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 132593,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Твердження апелянта, що акт виконаних робіт №444 від 14.11.2011 року не укладався, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна копія вищезазначеного акту, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без зауважень. Клопотання щодо проведення судової експертизи вищезазначеного акту відповідачем не заявлялось. Також, не надано доказів звернення до правоохоронних органів в зв'язку із втратою печатки підприємства

Також, колегією суддів визнано безпідставними твердження апелянта щодо завданих йому збитків, в зв'язку з невиконанням позивачем умов Договору, в зв'язку з тим що, дана вимога не є предметом спору у даній справі, заяву про зустрічний позов відповідач до суду не подавав, а отже така вимога повинна розглядатись в окремому судовому провадженні .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Насіння" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Насіння" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року по справі №910/977/14 - без змін.

Матеріали справи №910/977/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.08.2014 року