Постанова

від 19.08.2014 по справі 906/40/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 906/40/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.- головуючого (доповідач), Жаботіної Г.В., Палія В.В. розглянувши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Явір" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі№ 906/40/14 Господарського суду Житомирської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "Явір" доЯроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Реєстраційна служба Андрушівського районного Управління юстиції про визнання права власності за участю представників сторін від позивача: не з'явились, від відповідача : не з'явились, від третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарства "Явір" у січні 2014 року звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Яроповицької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Реєстраційної служби Андрушівського районного Управління юстиції, в якому просить визнати право власності за селянським (фермерським) господарством "Явір" на 1/2 частину магазину-складу в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району, Житомирської області, яке складається з приміщення коридору площею 6,9 кв.м., підсобного приміщення площею 88,7 кв.м. та приміщення магазину площею 98,9 кв.м.

Позов обгрунтований тим, що рішенням №64 від 17.12.2012 виконавчого комітету Яроповицької сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області надано дозвіл голові позивача на оформлення права власності спірного майна.

Відповідач, прийнявши вказане рішення виконавчого комітету про оформлення права власності, не видав відповідне свідоцтво про право власності на спірне майно.

З метою отримання свідоцтва про право власності позивач звернувся до Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції із заявою про реєстрацію права власності на вказане майно. Проте 25.06.2013 отримав рішення про відмову у вказаній державній реєстрації.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2014 у справі №906/40/14 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) відмовлено в задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Явір" до Яроповицької сільської за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Реєстраційної служби Андрушівського районного Управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішення мотивоване ти, що об'єкт нерухомого майна - частина нежитлової будівлі магазину-складу по вул. Леніна,132, в селі Яроповичі, Андрушівського району, Житомирської області був побудований попереднім правонабувачем господарським способом без належних дозвільних документів. Даний об'єкт у експлуатацію не вводився та первинна державна реєстрація його відсутня. Також невідомий і рік побудови даного об'єкта. В якості документу, який підтверджує виникнення та перехід права власності на нерухоме майно СФГ "Явір" надало лише протокол співвласників №2 від 15.07.2005 та акт приймання-передачі нерухомого майна № 2 від 15.07.2005, які місцевий суд не визнав належними правовстановлюючими документами.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 (колегія у складі суддів: Грязнов В.В. - головуючого, Мельник О.В., Розізнана І.В.) рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2014 у справі № 906/40/14 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що згідно з пунктом 19 Порядку № 62, оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств - передача майна КСП правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління КСП та оформляється актом приймання-передачі. Проте передачі позивачеві вищим органом КСП майна, яке було виділене під забезпечення боргових зобов'язань - державна реєстрація цього майна не передувала.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, Селянське (фермерське) господарства "Явір" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 906/40/14, і прийняти нове рішення, яким визнати право власності за Селянським (фермерським) господарством "Явір" на 1/2 частину магазину-складу, в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району Житомирської області, яке складається з приміщення коридору площею 6,9 кв.м., підсобного приміщення площею 88,7 кв.м. та приміщення магазину площею 98,9 кв.м.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2014 колегія у складі суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В) прийнято касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Явір" до касаційного провадження та призначено до розгляду на 19.08.2014.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 18.08.2014 № 05-05/1239, у зв'язку з необхідністю, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 22.04.2014 № 1, та на виконання розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 04.07.2014 № 25-р сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Корнілової Ж.О. -головуючого (доповідач), Жаботіної Г.В., Палія В.В., для розгляду касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Явір" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 906/40/14.

Вислухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника позивача, відповідача, третьої особи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Право колективного сільськогосподарського підприємства охороняється законом. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном Належне такому підприємству майно, яке у ньому належить на праві спільної часткової власності його членам, може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. Такі положення закріплені у частині 1 статті 7, частинах 2, 3 статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Судом першої інстанції та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням зборів громадян - співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Яроповицьке" від 15.07.2005 (протокол №2) затверджено перелік майна для погашення кредиторської заборгованості станом на 01.04.2005 на суму 128760,00 грн., яке передано позивачу згідно з актом прийому-передачі від 23.08.2005. Серед даного майна знаходиться і частина магазину-складу, в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району, Житомирської області (далі - спірне майно) (а.с.18-22).

Рішенням № 64 від 17.12.2012 виконавчого комітету Яроповицької сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області (далі - відповідач) надано дозвіл позивачу на оформлення права власності спірного майна, яке складається з приміщення коридору площею 6,9 кв.м, підсобного приміщення площею 88,7 кв.м та приміщення магазину площею 98,9 кв.м. (а.с.16). Реєстраційна служба Андрушівського районного управління юстиції відмовила у оформленні права власності.

Відповідно пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зокрема, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.

Судами встановлено, що частина будівлі магазину-складу, упродовж восьми років перебуває на утриманні позивача є складовою частиною нежитлової будівлі № 132, по вул. Леніна, у с.Яроповичі, Андрушівського району, Житомирської області. Об'єкт був побудований попереднім правонабувачем господарським способом без належних дозвільних документів. Даний об'єкт у експлуатацію не вводився, його первинна державна реєстрація відсутня. Також невідомий рік побудови даного об'єкта.

Касаційна інстанція не погоджується з висновком судів, оскільки не досліджено копію інвентарної книги основних засобів колгоспу ім. Свердлова на 01.01.1991 (а.с.35), де зазначено "Магазин хоз товаров, дата ввода в експлуатацию XII - 1989". Також не досліджено статут КСП "Яроповицьке", статут СТОВ"Яроповичі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 62 від 14.03.2001, що діяв на той момент, перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затвердженого загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна, і підписаного членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом з протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства - правонаступника на це майно реорганізованого підприємства; тобто протоколом зборів співвласників № 2 від 15.07.2005 та актом прийому - передачі майнових прав № 2 від 23.08.2005. Оскільки протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами (Постанова Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів") в свою чергу акт приймання - передачі є документом, який фіксує факт передачі майна.

Отже, не встановлення судами попередніх інстанцій зазначених обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, і ненадання їм належної правової оцінки, є порушенням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Явір" частково задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 906/40/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.

Головуючий, суддя Корнілова Ж.О.

Судді: Жаботіна Г.В.

Палій В.В.