Ухвала

від 30.07.2014 по справі 2а-414/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2014 р. м. Київ К/9991/35287/11

№ К/9991/35287/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. суддів: Рибченка А.О., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В., розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011

у справі № 2а-414/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехнології»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання неправомірними дій щодо невизнання податкової звітності та зобов'язання прийняти, зареєструвати та облікувати звітність,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладене у формі листа від 19.11.2010 № 63910/10/28-611, про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, поданої ТОВ «Геотехнології»; зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва внести дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (вх. № 549448 від 18.11.2010 р.) до картки особового рахунку ТОВ «Геотехнології»станом на 18 листопада 2010 року.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивач подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Листом від 19.11.2010 № 63910/10/28-611 ДПІ повідомлено позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року не визнана податковою звітністю. При цьому податковий орган послався на те, що декларація не підписана головним бухгалтером товариства; в ній не зазначені номери рядків декларації, що є порушенням пункту 1.3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159) зі змінами внесеними наказом ДПА України від 12.05.2010 № 313.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження (частина 5 цього підпункту).

У судовому процесі встановлено, що подана ТОВ«Геотехнології» декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року містить усі обов'язкові реквізити, які передбачені частиною 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ. Відсутність у вказаній податковій декларації підпису головного бухгалтера товариства обумовлено відсутністю цієї посади в товаристві. Оцінюючи вказану податкову декларацію на предмет її відповідності вимогам законодавства, чинному на дату її заповнення, суд обґрунтовано виходив з того, що не зазначення номерів рядків декларації не впливає на сутність податкової декларації як документа податкової звітності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність дій ДПІ щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року

Разом з тим, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції при наявності для цього підстав не застосували норму пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України, згідно з яким суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та не закрили провадження у справі у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладеного у формі листа від 19.11.2010 № 63910/10/28-611 про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ «Геотехнології». Цей лист не є рішенням податкового органу як акту правозастосування, ознакою якого є обов'язковий характер, що забезпечується встановленим законом механізмом виконання рішення. Правильним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною відмову ДПІ у прийнятті податкової декларації, інформативне повідомлення щодо якої направлене позивачу в зазначеному листі.

Відповідно до частини 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладеного у формі листа від 19.11.2010 № 63910/10/28-611 про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ «Геотехнології», із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог з наведених вище підстав, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, викладеного у формі листа від 19.11.2010 № 63910/10/28-611 про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехнології»; закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: А.О. Рибченко М.В. Сірош