Постанова

від 31.07.2014 по справі 757/1741/14-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 31 липня 2014 року                              16 год. 15 хв.                                   № 757/1741/14-а Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" та товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп", про визнання незаконним та скасування рішення відповідача. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" (далі - третя особа-1), про визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 26 грудня 2013 року № 645/13/7/26-51/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана постанова) передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року залишено без змін. Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 13 червня         2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду,   16 червня 2014 року для її розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М. Ухвалою суду від 16 червня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні. У судовому засіданні 23 червня 2014 року судом задоволено відповідне письмове клопотання представника відповідача та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп" (далі - третя особа-2). У судовому засіданні 04 липня 2014 року представником позивача надано суду письмові пояснення (уточнення до позову), які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті. Ухвалою суду від 14 липня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника третьої особи-2 про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем процесуального строку для звернення до суду, визнано поважними причини пропуску його позивачем та поновлено йому процесуальний строк. У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю. Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у додаткових письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 04 липня 2014 року. Представник третьої особи-2 також просила відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 14 липня 2014 року. Представник третьої особи-1 у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи третя особа-1 повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 14 липня 2014 року судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що третю особу-1 повідомлено письмово. До суду 18 липня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: На підставі звернення Благодійного фонду "Назарянин" від 15 жовтня 2013 року № 10, посадовими особами відповідача, згідно з направленням для проведення позапланової перевірки від 12 грудня 2013 року, у присутності заступника директора з технічних питань позивача, представника позивача та третьої особи-1, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності третьою особою-1 та позивачем під час будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем та приміщеннями загальнобудинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування по вулиця Артема, 84-А у Шевченківському районі міста Києва (далі - об'єкт). У ході перевірки виявлено, зокрема, що: будівництво об'єкта здійснюється без забезпечення його моніторингу та прилеглої забудови території, чим порушено ДБН      В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки" та ДБН       В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів"; відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу, чим порушено п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки"; відсутній науково-технічний звіт, чим порушено п. 8.9 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки"; відсутня програма науково-технічного супроводу, чим порушено п. 4.2.1 ДБН В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів". За результатами перевірки, 18 грудня 2013 року відповідачем складено акт перевірки, у якому зафіксовано виявлені у ході перевірки правопорушення. Акт перевірки підписано посадовими особами відповідача. Однак, присутні під час перевірки заступник директора з технічних питань позивача, представник позивача та третьої особи-1 від підписання акту відмовились, про що у ньому зроблено відповідний запис. Крім того, 18 грудня 2013 року відповідачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким із 18 грудня 2013 року зупинено виконання будівельних робіт на об'єкті до усунення виявлених правопорушень, а також до 18 січня 2014 року зобов'язано усунути правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства. Також, 18 грудня 2013 року відповідачем стосовно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому викладено виявлені правопорушення та зазначено нормативно-правові акти, які порушено. Від отримання припису та протоколу представник позивача відмовився, про що у них зроблено відповідні записи. За вище наведені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 54810,00 грн. Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин. Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи. Згідно з п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553     (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Отже, відповідачем правомірно проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення Благодійного фонду "Назарянин" від 15 жовтня 2013 року № 10. Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки об'єкта у частині ненадання можливості представникам позивача ознайомитись із документами, складеними за результатами її проведення, суд зазначає наступне. Згідно з п. 21 Порядку № 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. У ході розгляду справи судом з'ясовано, що акт, припис та протокол направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення, зазначену кореспонденцію отримано уповноваженою особою позивача 24 грудня 2013 року, а тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у нього такої документації. Стосовно кваліфікації правопорушення, визначеного відповідачем в оскаржуваній постанові суд зазначає наступне. Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат. Виходячи із системного аналізу ч.ч. 2 та 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суд зазначає, що передбачені зазначеними нормами правопорушення диференціюються у залежності від суб'єкта містобудування, до якого можуть бути застосовані штрафні санкції. Так, ч. 2 ст. 2 передбачає санкції для суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно. Поряд з цим, дія ч. 3 зазначеної статті поширюється виключно на суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи. Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, дозволу на виконання будівельних робіт від 21 грудня 2012 року № КВ 11412244435, замовником будівництва об'єкта є позивач, а генеральним підрядником, тобто особою, що виконує будівельні    роботи, - третя особа-1. Враховуючи вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності на підставі п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки у правовідносинах, що склались в межах даного спору, він виступає як замовник будівництва, а не організація, що його здійснює. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для накладення оскаржуваною постановою штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" та товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп", про визнання незаконним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. При цьому, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 645/13/7/26-51/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 26 грудня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" (ідентифікаційний код 35977775). Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин