Постанова

від 18.08.2014 по справі 820/11183/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 р. Справа № 820/11183/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 820/11183/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТ ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві від 04.02.2014 року № 16726552209, прийняте відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Кей Уай менеджмент Груп", правонаступником якої є ТОВ "ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТ ГРУП" щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс", ТОВ "ДМС" за березень 2012 р., за результатами якої 30.10.2013 р. був складений акт за № 581/26-55-22-07/37241025, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- ст. 185, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість у сумі 491075 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 04.02.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 16726552209 на загальну суму грошового зобов'язання 613844 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності оформлених первинних та розрахункових документів.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Кей Уай Менеджмент Груп" по взаємовідносинам з ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" та ТОВ "ДМС Голд" у періоді, що перевірявся було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 491075 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Айпі Сервіс" (виконавець) укладено договір від 13.07.12 №3/07-02 про надання юридичних та консультаційних послуг, за умовами якого виконавець за винагороду надає Замовнику юридичні послуги та консультації за запитами Замовника.

1.2. визначає, що послуги, вказані в п. 1.1, надаються за запитами вповноважених осіб Замовника. Запити можуть адресуватися Виконавцю в письмовій або в усній формі за вибором Замовника. Послуги можуть задаватися в письмовій або в усній формі, в тому числі шляхом підготовки проектів юридичних довідок, правових документів, пошуку відповідної інформації тощо.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Айпі Сервіс" виписано позивачу податкові накладні на виконані послуги (а.с.47, 48).

Фактичне перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Айпі Сервіс" позивач підтверджує копіями банківських виписок.

По закінченню виконання робіт сторони укладають акт прийому-передачі про надані послуги (а.с.49, 50).

Також між позивачем позивачем (замовник) та ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" укладено договір від 06.08.12 №3/08-12 про надання юридичних та консультаційних послуг, за умовами якого виконавець за винагороду надає Замовнику юридичні послуги та консультації за запитами Замовника.

1.2. визначає, що послуги, вказані в п. 1.1, надаються за запитами вповноважених осіб Замовника. Запити можуть адресуватися Виконавцю в письмовій або в усній формі за вибором Замовника. Послуги можуть задаватися в письмовій або в усній формі, в тому числі шляхом підготовки проектів юридичних довідок, правових документів, пошуку відповідної інформації тощо.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Консалт Плюс" виписано позивачу податкові накладні на виконані послуги (а.с.52-57).

Фактичне перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Консалт Плюс" позивач підтверджує копіями банківських виписок.

По закінченню виконання робіт сторони укладають акт прийому-передачі про надані послуги (а.с.58-63).

Судом встановлено, що між позивачем позивачем (замовник) та ТОВ "ДМС Голд" укладено договір від 15.12.11 №4-12/11 про надання юридичних та консультаційних послуг, за умовами якого виконавець за винагороду надає Замовнику юридичні послуги та консультації за запитами Замовника.

1.2. визначає, що послуги, вказані в п. 1.1, надаються за запитами вповноважених осіб Замовника. Запити можуть адресуватися Виконавцю в письмовій або в усній формі за вибором Замовника. Послуги можуть задаватися в письмовій або в усній формі, в тому числі шляхом підготовки проектів юридичних довідок, правових документів, пошуку відповідної інформації тощо.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМС Голд" виписано позивачу податкові накладні на виконані послуги (а.с.65-84).

По закінченню виконання робіт сторони укладають акт прийому-передачі про надані послуги (а.с.85-104).

Разом з тим, перевіркою встановлено та підтверджено судом першої інстанції, що з наданих копій актів прийому-передачі юридичних та консультаційних послуг неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між тим, акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за вказаними договорами не містять конкретизації наданих послуг. Акти містять лише їх назву та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Як вбачається з Статуту позивача основними видами діяльності ТОВ "Кей Уай Менеджмент Груп" правонаступником якої є "ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТ ГРУП", є діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності й керування, консультування з питань оподаткування та діяльність у сфері аудиту.

Зазначене свідчить про відсутність у діях ТОВ "Кей Уай Менеджмент Груп" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання консультаційних послуг, адже позивач замовляв такі консультаційні послуги у сторонніх юридичних осіб, які мав право самостійно надавати іншим суб'єктам господарювання.

Колегія суддів завертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факти надання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, зокрема, не визначають конкретні дії (конкретний перелік наданих послуг), а містять лише загальні назви.

Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування валових витрат.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фіксування або перенесення всього або частини масиву отриманої інформації (консультацій ) від контрагентів на будь-які матеріальні носії інформації, та їх використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи не вбачається, що ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" та ТОВ "ДМС Голд" має у своєму штаті фахівців з виконаних вказаних завдань працівників.

Крім того, позивачем не доведено наявності економічного ефекту від придбання у ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" та ТОВ "ДМС Голд" юридичних та консультативних послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, відсутні будь-які докази відносно отримання ТОВ "Кей Уай Менеджмент Груп" юридичних та консультативних послуг від ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" та ТОВ "ДМС Голд", а також відносно використання у своїй господарській діяльності отриманих послуг та відносно відсутності підстав включення витрат на оплату таких послуг до складу валових витрат за весь перевіряємий період.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за договорами, укладеними з ТОВ "Айпі Сервіс", ТОВ "Бізнес Консалт Плюс" та ТОВ "ДМС Голд", а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві від 04.02.2014 року № 16726552209 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Податковим кодексом та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 820/11183/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрбізнесконсалт Груп".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.