Постанова

від 08.08.2014 по справі 826/9610/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2014 року № 826/9610/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., суддів розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства АМЕТІС до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Виробничо-комерційне підприємство АМЕТІС (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки ВКП АМЕТІС , за результатами якої складено акт від 12.05.2014 р. № 911/26-53-22-01-21-21527639 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП Аметіс (код 21527639) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р.

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті від 12.05.2014р. №911/26-53-22-01-21-21527639 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП АМЕТІС (код 21527639) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р. висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за період: березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ВКП АМЕТІС за період березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ВКП АМЕТІС за період березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року;

- стягнути з Державного бюджет)' України на користь ВКП АМЕТІС сплачений судовий збір .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновки, що відображені в акті від 12.05.2014р. №911/26-53-22-01-21-21527639 Про езультати документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП АМЕТІС з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р. висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за період: березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для і платника податків, а відтак не можуть бути предметом оскарження у розумінні ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на вищевикладене задоволенню не підлягають.

05.08.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що вдіповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВКП Аметіс (код 21527639) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2014р. №911/26-53-22-01-21-21527639.

В ході перевірки відповідач дійшов до висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам покупцям ВКФ Диск , ТОВ Сантехіндустрія , СГК Колос у періоді березні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2011 року та по операціях з придбання товарів у контрагентів - постачальників ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп в розумінні статті 134 р. III Податкового кодексу України та нереальність правочинів позивача з його контрагентами.

Позивач категорично не погоджується з правомірністю дій відповідача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП АМЕТІС та відповідно звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем отримало запит ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.02.2014 р. № 5864/10/25-53-22-01-11 про надання пояснень та їх документального підтвердження господарських відносин з ТОВ Компанія Сельта та ТОВ Алві Груп .

Листами від 27.03.2014р. № 1 та від 27.03.2014р. № 2 позивачем надало документи відповідачу на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами з контрагентами.

17.04.2014р. начальником ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено наказ № 753 від 17.04.2014 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП АМЕТІС та письмово повідомлено про початок перевірки зазначеної від 18.04.2014 р. № 10266/10/26-53-22-01-11.

Встановлено, що на підставі Акту перевірки податковим органом податковий кредит та податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.12.2011 р. зменшені до 0 , що підтверджується листом ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.06.2014 р. № 13461/10/26-53-22-01-11.

При вирішенні питання щодо протиправності дій відповідача по формуванню в Акті перевірки від 12.05.2014р. № 911/26-53-22-01-21-21527639 висновків про об'єктів оподаткування та реальності здійснення господарських операцій із платниками податків у березні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2011р., судом встановлено наступне.

Як слідує зі змісту розділу 3 Акту перевірки, позивач ВКП надав первинні документи бухгалтерської та податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Компанія Сельта та ВКП АМЕТІС укладено договір № 22 від 05.07.2011 р. відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи по пуско - налагоджуванню систем вентиляції та кондиціювання на реконструкції комплексу будівель (корпусу А.Б) Управління НБУ в Чернівецькій області.

Вказані роботи виконані в повному обсязі, що підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, які надані відповідачу до перевірки.

Також, між тими ж сторонами було укладено договір № 11 від 25.02.2011 р. відповідно до якого підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати вентиляційні роботи на будівництві житлового будинку № 5 по вул. Академіка Вільямса 7 та по вул. Ломоносова 42-50 у м. Києві.

Вказані роботи також виконані в повному обсязі, що підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, що надані до перевірки відповідачу.

Підтверджено, що вказані послуги разом з матеріалами в подальшому реалізовані ВКФ Диск та ТОВ Сантехіндустрія .

Водночас, встановлено, що всі роботи були оплачені та первинні документи складені в повному обсязі, факт реальності укладених угод підтверджується наявністю результату виконаних робіт, а саме існування налагоджених систем вентиляції та кондиціювання у комплексі будівель (корпусу А.Б) Управління НБУ в Чернівецькій області та відповідно вентиляційних робіт у житлових будинках.

Разом з тим, відповідач у акті перевірки посилається не на первинні бухгалтерські документи, надані відповідачем до перевірки, як на підставу встановлення нереальності угод, а на акти податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Компанія Сельта , а також на відомості, що викладені у постанові слідчого про проведення перевірки в рамках кримінальної справи. Проте, встановлено, що у вказаній кримінальній справі вирок суду не винесено, тому факти про здійснення фіктивного підприємництва є документально непідтвердженими.

Щодо господарських операцій з ТОВ Алві Груп у жовтні, листопаді та грудні 2011р., встановлено наступне.

Між ВКП АМЕТІС та ТОВ Алві Груп було укладено договір поставки обладнання № 1263 від 12.10.2011 р., а саме позивач придбав холодильний агрегат відповідно до специфікації та сплатив його вартість в повному обсязі.

При цьому, фактична передача вказаного холодильного агрегату підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, що надані відповідачу до перевірки.

В подальшому вказаний холодильний агрегат був реалізований СГК Колос .

Зазначаючи про нікчемність укладених угод між ВКП АМЕТІС та ТОВ Алві Груп , відповідач посилається на пояснення засновників ТОВ Алві Груп , які повідомили про реєстрацію вказаної компанії для здійснення господарської діяльності, а потім про її подальший продаж та зазначили про нікчемність та фактичне невиконання угод, укладених підприємством. За таких обставин відповідач дійшов до висновку про те, що засновники підприємства не відносяться до фінансово-відповідальних осіб за діяльність підприємства, не укладають договори, тому не мають законодавчих підстав для твердження про нікчемність або нереальність угод.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду про наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Разом з тим, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Статтею 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також, стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами перевірок, які б факти в цих актах не були відображені. Вказані ж в Актах висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб податкового органу, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними - нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди, укладені позивачем з його контрагентами мають нереальний характер та були спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також відповідачем не надано суду доказів визнання укладених позивачем правочинів недійсними у судовому порядку.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Разом з тим, для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Однак, будь-які докази щодо обізнаності позивача про можливі протиправні дії ТОВ Компанія Сельта , зокрема, здійснення ним незаконної фінансово-господарської діяльності відповідачем до суду не надані.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 18 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

З огляду на вищевикладене обумовлюється висновок про те, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами є такими, що не носять правового підґрунтя та су печать імперативним приписам Цивільного та Податкового законодавства.

Разом з тим в межах розгляду справи суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача стосовно коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ВКП АМЕТІС за період у березні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2011 р., з огляду про наступне.

Згідно з пунктом 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до пункту 2.14 Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону №509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредит з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Судом встановлено, що відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку та вніс інформацію Акту перевірки до інформаційної бази даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України , а висновки Акту перевірки в свою чергу стали підставою для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за вказаний період, а саме податковий орган зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0 грн.

Так, системний аналіз норм чинного законодавства України свідчить про те, що висновок щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

З урахуванням того, що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та враховуючи помилковість таких висновків, відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної бази даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України коригування, внесені на підставі Акту перевірки. Таким чином, дії по зменшенню ВКП АМЕТІС податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період, зміні даних, задекларованих підприємством у податкових деклараціях з податку на додану вартість у зазначеному періоді, суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 128, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті від 12.05.2014р. №911/26-53-22-01-21-21527639 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВКП АМЕТІС (код 21527639) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сельта , ТОВ Алві Груп по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р. висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за період: березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ВКП АМЕТІС за період березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ВКП АМЕТІС за період березень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 73, 08 грн. на користь Виробничо-комерційного підприємства АМЕТІС за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур