Ухвала

від 14.08.2014 по справі 2а-15223/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2014 р. м. Київ К/800/44840/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Карася О. В. Сіроша М. В. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Бондарчук Д. М.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Троян" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Троян" (далі - ПП "Троян") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року позов ПП "Троян" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Троян" у задоволенні позову.

ПП "Троян" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Троян» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лігрос СКМ» за період з 01.08.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт №848/22-8/21596451 від 15.10.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , статті 134 , підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 577 361,00 грн. та порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок а додану вартість" , пункту 185.1 статті 186 , пунктів 198.1, 198.3 , 198.6 статті 198 , пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 486946,53 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання №001101228 від 26.10.2012 року за платежем податок на додану вартість на загальну суму 568304,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 81357,00 грн. та №001102208 від 26.10.2012 за платежем податок на прибуток на загальну суму 928833,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28855,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Троян» та ТОВ «Лігрос СКМ» укладено договір №017-08/10 від 01.08.2010 на постачання товару. Реальність, товарність та виконання зазначеного договору підтверджено матеріалами справи.

Згідно з пп. 14.1.36. Податкового кодексу України , господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та / або через свої відокремлені підрозділи.

Відповідно до п.п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону ).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Відповідно до п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» , пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України , податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Згідно пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України , датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України , не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що первинні документи по договору відповідають вимогам передбачених законодавством України. Крім того, на момент складання первинних документів, а також під час здійснення господарських операцій ТОВ «Лігрос СКМ» було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 року №0011012228, №001102208, а тому вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПП "Троян".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. В. Карась М. В. Сірош