Постанова

від 15.08.2014 по справі 826/9134/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2014 року 11:30 № 826/9134/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Бізнес-Альянс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство «Бізнес-Альянс» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000712201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується первинними документами, а також тим, що нікчемність договорів з контрагентом не була встановлена в судовому порядку, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та з врахуванням всіх обставин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10 липня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов; представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи клопотання сторін, подане до суду 10.07.2014 року про розгляд справи без їхньої участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

З 15.01.2014 по 21.01.2014 рр. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ПП «Стройторг-Т» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2014 року № 4/26-53-22-01-26/32043155 , згідно висновків якого, серед іншого, встановлено порушення позивачем: (1) 198.1 п. 198.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 45340 грн., у тому числі: за лютий 2011 року в сумі 1685 грн., за травень 2011 року в сумі 4686 грн., за липень 2011 року в сумі 2888 грн., за серпень 2011 року в сумі 3131 грн., за вересень 2011 року в сумі 3614 грн., за грудень 2011 року в сумі 3914 грн., за лютий 2012 року в сумі 2587 грн., за березень 2012 року в сумі 1355 грн., за квітень 2012 року в сумі 7839 грн., за травень 2012 року в сумі 6692 грн., за липень 2012 року в сумі 1622 грн., за вересень 2012 року в сумі 5327 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом 20.02.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000712201, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55 083,25 грн., з яких 45 340,00 грн. за основним платежем та 9743,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Бізнес-Альянс" зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у ДПІ Дніпровського району м. Києва та має статус платника податку на додану вартість.

Основними видами господарської діяльності позивача є оптова торгівля товарами господарчого призначення, виробництво паперових канцелярських виробів, виготовлення друкарських форм та надання інших поліграфічних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся позивач (Покупець) придбавав у ПП "Стройторг-Т" (Постачальник) товар - етикетку в асортименті (паперову продукцію) на підставі договорів: (1) договір поставки товару № 01 /09-11 від 01.09.2011 року; (2) договір поставки товару № 03/01-11 від 03.01.2011 року; (3) договір поставки товару № 01 /11 -10 від 01.11.2010 року.

Умови зазначених договорів є ідентичними один одному, а відповідно до предмету договорів Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність паперову продукцію (надалі - Товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінам у рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно оплатити на умовах, визначених цими договорами.

Вартість кожної партії Товару вказується в рахунках-фактурі, виставленому Постачальником на підставі отриманої від Покупця заявки, а також у видатковій накладній (п. 1.2 Договорів).

Пунктом 2.1. Договорів встановлено, що Покупець здійснює оплату вартості Товару на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів.

На підтвердження виконання договору позивачем надано: (1) видаткові накладні, (2) рахунки на оплату, перелік яких зазначено на сторінці 4 акту перевірки, копії яких містяться в матеріалах справи та які були досліджені судом.

На підтвердження руху коштів позивачем надано суду копії банківських виписок разом з реєстром документів за 01.01.2010 - 31.01.2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи та які були досліджені судом.

На підтвердження нарахування сум з податку на додану вартість позивачем надано податкові накладні, перелік яких зазначено на сторінці 4 акту перевірки, копії яких містяться в матеріалах справи та які були досліджені судом.

Податкові накладні, виписані ПП «Стройторг-Т», було включено до складу податкового кредиту за січень-грудень 2011 року та січень-жовтень 2012 року.

Придбані позивачем товари (поліграфічна продукція) були відчужені в подальшому третім особам: ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Елтікс», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «ЕКСІМПЛАСТ ЛТД», ТОВ «Сканкод Системз», ТОВ «СТ «Спецмонтаж», ТОВ «Банківські технології», ТОВ «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА», ТОВ «ГЛОБАЛ ІСТЕРН МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА», ТОВ «ВЕСТЕХ», ТОВ «Мережа Аптек «Турбота», ТОВ «ДЖІ.М», ПП ТПФ Центр, ТОВ «ЕКСІМПЛАСТ ЛТД», ТОВ «Тайм Еко», ТОВ «ЄВРОКАСТ», ТОВ «Сайфер Трейдинг», ТОВ «Мажорет Україна», ТОВ «ГОЛДМІ», ТОВ «Айболит», ТОВ "АНВІ", ТОВ «Зернопром», ПП «Триада Плюс», ТОВ «Амакса», ТОВ «Плазма ЛТД», ТОВ «Гера», ТОВ "Гармонія-21», ТОВ «Фамер», ТОВ «Медикор ЛТД», що підтверджується наданими позивачем копіями прибуткових накладних, видаткових накладних, довіреностями на одержання товару і податковими накладними. Вказані документи були досліджені судом.

Натомість, як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на отриманий від Васильківської ОДПІ Київської області ДПС акт від 13.05.2014 року №92/22-01/36586596 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „Стройторг-Т" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП „Еверест" (код ЄДРПОУ 31480476) за період грудень 2010 року, липень, серпень, вересень 2011 року, з ТОВ „Інтербукс" (код ЄДРПОУ 34578440) за період лютий, травень, серпень, вересень та жовтень 2011 року, з ПП „Хладком" (код ЄДРПОУ 33173402) за період лютий, березень, квітень, травень 2012 року, ТОВ „Реал-Агро" (код ЄДРПОУ 32180356) за період травень, липень 2012 року.

З вказаного вище акту вбачається, що зв'язку із не підтвердженням факту поставки товару (реальності здійснення операцій) по ланцюгу постачання, у ПП Стройторг-Т» відсутні об'єкт та база оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) покупцям в грудні 2010 року, лютому, травні, липні, серпні, вересні, 2011 року, лютому, березні, квітні, травні, липні 2012 року.

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з таким контрагентом до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 року № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, а також про нікчемність правочинів, здійснених між позивачем та його контрагентами зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки, внаслідок чого висновки такого акту суд оцінює критично.

Також на момент укладення правочину та складення відповідних первинних документів ПП "Стройторг-Т" було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 16.04.2013 року державним реєстратором було здійснено запис у ЄДР про припинення юридичної особи - ТОВ "Стройторг-Т" у результаті реорганізації, тобто майже за рік до складання відповідачем акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, а роботи не виконувалися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг, виконання робіт не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Разом з тим, позивач надав суду документів, що є обов'язковими для формування спірного податкового кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність господарських операцій за правочинами, укладеними з ТОВ "Стройторг-Т", у той же час відповідачем не було доведено факту порушення позивачем податкового законодавства.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На поверненні сплаченого судового збору позивач в позовній заяві на наполягав.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Бізнес-Альянс» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000712201 від 20.02.2014 року Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Бізнес-Альянс» понесені судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві грн.) 70 коп. за рахунок Державного бюджету України.

4. Стягнути решту судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири грн.) 30 коп. на користь Окружного адміністративного суду м. Києва (розрахунковий рахунок №31218206784007) отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001 із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (бул. Верховної Ради, 24-Б, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 38730029).

5. Покласти на Державну казначейську службу України виконання постанови в частині стягнення з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві решти суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири грн.) 30 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук