Ухвала

від 07.08.2014 по справі 2а-10394/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 876/1237/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптик Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптик-Україна» (далі - ТОВ «Оптик-Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративну суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання протиправними дій по проведенню позапланової виїзної перевірки з питань показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 р., що оформлена актом №1494/222/23-118/33533629 від 08 серпня 2011 року і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002402300/20906 від 22 серпня 2011 року.

22 жовтня 2012 року позивачем до суду першої інстанції подано заяву про зменшення позовних вимог, якою заявник просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0002402300/20906 від 22 серпня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002402300/20906 від 22.08.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

З таким судовим рішенням не погодилася ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в позові. В якості обґрунтування зазначила, що за наслідками перевірки позивача було встановлено порушення ТзОВ «Оптик-Україна» вимог п. 198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р., внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення у рядку 20.2 декларації за травень 2011 р. у сумі 54482,00 грн. і рядок 24 у сумі 4796,00 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 226401,00 грн. за травень 2011 р.». Отримані ТзОВ «Оптик-Україна» від ТзОВ «Росаріо» та ТзОВ «ТДК Трейд» податкові накладні не дають права ТзОВ «Оптик-Україна» віднести до складу податкового кредиту сплачені цим підприємством кошти, оскільки наявні відомості, що ці контрагенти не мали потенційних можливостей виконувати зобов'язання з позивачем, так як відсутні людські, технічні, матеріальні ресурси. Підприємства не звітувалися в установленому порядку та відсутні за юридичною адресою. Тому, оскільки відсутній реальний характер господарських операцій, підстав для формування податковоо кредиту з податку на додану вартість немає. Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

У зв'язку із реорганізацією відповідача здійснено його заміну на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Львова Головного управління доходів у Львівській області.

У судовому засідані представник апелянта ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та пояснила, що суд першої інстанції безпідставно скасував податкове повідомлення-рішення, в той час як належними доказами доведено заниження позивачем податку на додану вартість. Просила скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду та винести нову - про відмову в позові.

Позивач в судове засідання не з'явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Про причини неявки суду повідомлено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Оптик-Україна» з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Згідно акту № 1494/222/23-118/33533629 від 08.08.2011 р. податковим органом встановлено порушення позивачем п. 193.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме зазначено, що підприємством завищено значення залишку від'ємного значення у сумі 4796 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 285679 грн. у т.ч. за травень місяць 2011 р. в сумі 285679 грн..

Листом № 20679/23-121 від 19.08.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова внесено зміни до акта позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Оптик-Україна» з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 р. № 1494/222/23-118/33533629 від 08.08.2011 р., зважаючи на допущення ряду неточностей, зокрема п. 3.1.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» розділу 3 слід читати: «За період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. ТзОВ «Оптик-Україна» задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 54482,00 грн. (рядок 19 Декларації). Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду становить 54482,00 грн. (рядок 20.2 Декларації). Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 4796,00 грн. (рядок 24 Декларації). Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. встановлено завищення залишку від'ємного значення у сумі 59278,00 грн., в т.ч. рядок 20.2 декларації у сумі 54482,00 грн. і рядок 24 - у сумі 4796,00 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 226401,00 грн. за травень 2011 р., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки. Розділ 4 згідно виправлень «Висновок» слід читати: «Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Оптик-Україна» вимог п. 198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р., внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення у рядку 20.2 декларації за травень 2011 р. у сумі 54482,00 грн. і рядок 24 у сумі 4796,00 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 226401,00 грн. за травень 2011 р.».

22 серпня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002402300/20903, яким ТОВ «Оптик-Україна» визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 59278 грн., 1 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002402300/20906, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 226401 грн. за основним платежем, 1 грн. - за штрафними санкціями (що є предметом оскарження).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вище вказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори на придбання продукції, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно акту перевірки податковий орган під час перевірки дійшов висновку, що позивач порушив податкове законодавством, оскільки договори з ТОВ «Росаріо» та ТОВ «ТДК Трейд» не мали реального характеру.

Разом з тим, реальність вчинення господарських операцій, як встановлено судом першої інстанції, підтверджується копіями таких первинних документів під час виконання господарських операцій з ТзОВ «Росаріо» та ТзОВ «ТДК Трейд»: угоди № 001-11/10 від 30.11.2010 р., видаткових накладних № 04/05/6 від 04.05.2011 р., № 50403 від 04.05.2011 р., № 51103 від 11.05.2011 р., № 51603 від 16.05.2011 р., виписками з розрахункового рахунка ТзОВ «Оптик-Україна» від 04.05.2011 р., від 11.05.2011 р., від 02.06.2011 р., від 08.06.2011 р., від 10.06.2011 р., від 16.06.2011 р., від 20.06.2011 р., від 23.06.2011 р., від 29.06.2011 р., копіями податкових накладних виписаних ТзОВ «Росаріо» № 50402 від 04.05.2011 р., № 50403 від 04.05.2011 р., № 51103 від 11.05.2011 р., № 51603 від 16.05.2011 р., журналу-ордеру по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками з 01.05.2011 р. по 30.12.2011 р.»; договору № 0506/2ТДК від 25.04.2011 р. на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання, додаток № 1 від 28.04.2011 р. до договору № 0506/2ТДК від 25.04.2011 р. «Перелік та вартість робіт та запасних частин», акта здавання-приймання виконаних робіт по договору № 0506/2ТДК від 25.04.2011 р., копіями виписок з розрахункового рахунка ТзОВ «Оптик-Україна» від 16.05.2011 р., від 31.05.2011 р., від 16.06.2011 р., податкових накладних № 53103 від 31.05.2011 р., № 51601 від 16.05.2011 р., копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Позивачем також документально підтверджено подальшу реалізацію придбаних у ТзОВ «Росаріо» товарів наступним покупцям: ПП «Крук», ЗАТ «Артсервіс», ТзОВ «ОСОБА_2 Про», ТзОВ «Символ ЛТД».

Також наявні первинні документи щодо передачі замовнику - ТзОВ «Прем'єр Груп» ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання, а саме договір № 04/11-Лв 25.04.2011 р. на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання, акт попереднього огляду обладнання від 26.04.2011 р., додаток № 1 від 27.04.2011 р. до договору, акта здавання-приймання виконаних робіт до договору № 04/11-Лв від 25.04.2011 р., податкових накладних № 14 від 16.05.2011 р., № 43 від 31.05.2011 р. та виписок з розрахункового рахунка ТзОВ «Оптик-Україна».

Крім того, як слідує з обставин встановлених судом, висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагентів позивача, зазначене, на думку колегії суддів, не дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вище наведених господарських операцій з огляду на наступне.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р. у справі № 2а-3889/11/1070 (яка вступила в законну силу), позовні вимоги TзOB «Росаріо» задоволено та визнано протиправним і скасовано наказ Бориспільській ОДПІ Київської області № 548 від 11.07.2011 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Росаріо», визнано протиправними дії Бориспільської ОДПІ Київської області, які пов'язані і проведенням документальної невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт № 496/236/37323055 від 11.07.2011 р. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року (яка вступила в законну силу) позовні вимоги ТзОВ «ТДК Трейд» також задоволено повністю та визнано протиправним і скасовано наказ Бориспільської ОДПІ Київської області від 11.07.2011 р. № 549 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТДК Трейд», визнано протиправними дії Бориспільської ОДПІ Київської області, що пов'язані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТДК Трейд» на підставі наказу Бориспільської ОДПІ Київської області від 11.07.2011 р. № 549 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТДК Трейд».

Беручи до уваги вказані судові рішення, якими встановлено протиправність проведення перевірок контрагентів позивача, акти за наслідками яких взяті в обґрунтування акта перевірки ТзОВ «Оптик-України», обставини встановлені цими актами не можуть вважатись допустимими доказами в розумінні ч. 3 ст. 70 КАС України та братись до уваги при вирішенні спору.

Згідно установленої судової практики Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові цього суду від 31 січня 2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

До того ж, про неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого зазначено в практиці Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вище наведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції правильно встановив, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки № 1494/222/23-118/33533629 від 08.08.2011 р., є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002402300/20906 від 22.08.2011 р. - протиправним.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205,206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-10394/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 18 серпня 2014 року.