Постанова

від 26.08.2014 по справі 927/712/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа№ 927/712/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (Інспекція)

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014

у справі № 927/712/14 (суддя Сидоренко А.С.)

за заявою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтранс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014 відмовлено у порушенні провадження у справі № 927/712/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтранс".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014, а справу № 927/712/14 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що у боржника існує податковий борг в розмірі 528363,77 грн., який підтверджений судовим рішенням, при цьому суд першої інстанції помилково не врахував, що податковий борг згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України складається в тому числі і зі штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та визначається у податкових повідомленнях-рішеннях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014, у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці, доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Остапенко О.М., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Сторони не скористались наданим процесуальним законом правом на участь у судовому засіданні свого представника під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників учасників судового процесу.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що заявник звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у зв'язку з тим, що останній має податковий борг в розмірі 528363,77 грн., який не сплачено протягом трьох місяців після встановленого для його погашення строку, підтверджений судовим рішенням та виконавчими документами.

Відмовляючи в порушенні справи про банкрутство боржника, суд першої інстанції послався на те, що сума безспірних вимог складає менше трьохсот мінімальних заробітних плат, оскільки до складу цих вимог не включаються неустойка та інші фінансові санкції.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто, необхідною підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника є обов'язкова наявність вказаних вище обставин у їх сукупності.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції до складу безспірних вимог кредиторів не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг боржника в розмірі 528363,77 грн. визначений у податковому повідомленні-рішенні від 03.08.2012 № 00037223/01 з податку на додану вартість на загальну суму 515906,00 грн., з яких 343937,00 грн. - основний платіж та 171969,00 грн. - штрафні санкції, та у податковому повідомленні-рішенні від 13.11.2012 № 0011731503 з податку на додану вартість на загальну суму 10883,84 грн., з яких 10883,84 грн. - штраф згідно ст. 126 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку до бюджету.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безспірні вимоги Інспекції становлять 343937,00 грн. та складаються з суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2012 № 00037223/01 та присудженого до стягнення постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 у справі № 825/2757/13-а.

При цьому, колегія суддів зазначає, що норми Закону про банкрутство щодо визначення суми та складу вимог кредитора до боржника є спеціальними, а отже до спірних правовідносин норми Податкового кодексу України не застосовуються, у зв'язку з чим відхиляються доводи апеляційної скарги про наявність у Інспекції безспірних вимог до боржника, що складаються з податкового боргу в розмірі 528363,77 грн., який визначений у податкових повідомленнях-рішеннях від 03.08.2012 та від 13.11.2012 та підтверджені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 у справі № 825/2757/13-а про стягнення з боржника зазначеної суми податкового боргу з податку на додану вартість.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство мінімальний розмір заробітної плати становить 1218,00 грн., а отже загальна сума безспірних вимог кредитора становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (343937,00 / 1218,00 грн. = 282,4).

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника та помилковість доводів апеляційної скарги про наявність у Інспекції безспірних грошових вимог в сумі не меншій ніж визначено чинним законодавстом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014 у справі № 927/712/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна