Постанова

від 24.01.2007 по справі 8/185-2399

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/185-2399

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

24.01.07                                                                                           Справа  № 8/185-2399

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого–судді                                  Городечної М.І.

суддів                                                       Юркевича М.В.

                                                                 Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області № 1061 від 26.10.2006 року (вх. № 867 від 06.11.2006 року)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 30.08.2006 року

у справі № 8/185-2399

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, м.Тернопіль.

до Закритого акціонерного товариства “Меркурій”, м.Бережани, Тернопільська область.

про стягнення 3944,70 грн. економічних санкцій.

за участю представників сторін:

від позивача: Онуфрієнко Т.М., Кварцяний Ю.А.

від відповідача: Гребнєва Т.В.

          Судом роз‘яснено права та обов‘язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя жук Г.А.) від 30.08.2006 року у справі № 8/185-2399 відмовлено в позові Державній інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області до Закритого акціонерного товариства “Меркурій” про стягнення 3944,70 грн. економічних санкцій.

При прийнятті даного рішення, місцевий суд виходив з того, що відсутнє порушення державної дисципліни цін, як правової підстави для стягнення економічних санкцій згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі № 1061 від 26.10.2006 року (вх. № 867 від 06.11.2006 року) Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області (надалі Інспекція) просить рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.08.2006 року у справі № 8/185-2399 скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що судом не було враховано, що перевіркою Інспекції встановлено порушення відповідачем п. 1 розпорядження голови Тернопільської ОДА від 04.12.2003 року № 582, п.п. 6, 8, 44 «Правил торгівлі на ринках», затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105 щодо умов функціонування ринку. Судом не надано оцінки факту отримання ЗАТ «Меркурій»від суборендарів одноразової плати за надання в оренду торгівельних місць в розмірі 50,40 грн., що суперечить розпорядженню голови Тернопільської ОДА від 04.12.2003 року № 582.

Закрите акціонерне товариство “Меркурій” (відповідач у справі, надалі Товариство) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу б/н і без дати (вх. № 514 від 19.01.2007 року); просить рішення господарського суду Тернопільської області від 30.08.2006 року у справі № 8/185-2399 залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.      

05.06.2006 року Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області звернулась з позовом до Закритого акціонерного товариства “Меркурій” про стягнення 3944,70 грн. економічних санкцій в порядку  ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ч. 15 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.ст. 1,2, 5, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.         (а.с. 2-3).

Ухвалою господарському суді Тернопільської області 09.06.2006 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду відповідно до ст.ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.  В судовому засіданні 30.08.2006 року прийнято оскаржуване рішення, при цьому місцевий господарський суд керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Однак Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком господарського суду Тернопільської області, оскільки вважає, що дане рішення прийнято місцевим судом з порушенням норм процесуального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.   

В той же час, з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, надалі КАС України).

Так, відповідно до ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

В даному випадку, як вбачається з позовної заяви, на розгляд господарського суду був переданий публічно-правовий спір, де особою, що звернулась до суду, є суб»єкт владних повноважень –Державна інспекція з контролю за цінами, яка здійснює свої повноваження відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови КМУ «Про державну інспекцію з контролю за цінами»від 13.09.2000 року № 1432. Право на звернення до суду з позовом про стягнення з підприємств та організацій штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін надано Інспекції ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Таким чином, даний спір відповідно до положень ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 17, ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.  

За наведеного, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 30.08.2006 року у справі № 8/185-2399 слід скасувати та припинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Також апеляційний суд, враховуючи положення ст. 124 Конституції України, роз‘яснює Державній інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, що вона має право звернутись з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства “Меркурій” про стягнення 3944,70 грн. економічних санкцій в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таку справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

                                       п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області частково задоволити.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 30.08.2006 року у справі № 8/185-2399 скасувати.  Провадження у справі припинити.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

       4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.    Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий- суддя                                                                     М.І.Городечна

Судді                                                                                               М.В.Юркевич

                                                                                              В.Л.Кузь