Постанова

від 19.08.2014 по справі 826/6401/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2014 року № 826/6401/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сортіс Ессет Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Українська біржа» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сортіс Ессет Менеджмент» (далі-позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі-відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Українська біржа» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2013 року № 0008362202.

12.08.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сортіс Ессет Менеджмент» (код 35195889) з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2013р. №2329/2202/35195889 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2013 року №0008362202 щодо донарахування податку на прибуток.

Позивач категорично не погоджується з висновками відповідача щодо порушення норм податкового законодавства, вважає їх необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято на його підставі протиправним, з огляду про що звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що у ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено вимоги пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, що свідчить про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення та відсутність правових підстав для його скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Як слідує зі змісту акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» укладено договори на брокерське обслуговування з торгівцями цінними паперами на здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Придбання цінних паперів здійснено ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» на підставі замовлень, наданих торгівцю.

ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Гарант-Розвиток» та ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Перспективні інвестиції» безпосередньо не укладено договори купівлі-продажу цінних паперів на суму 316 713 716,73 грн.

Цінні папери торговцем цінними паперами придбано для ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Гарант-Розвиток» та ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Перспективні інвестиції» на ПАТ «Українська біржа».

Для придбання цінних паперів, що обертаються на ПАТ «Українська біржа», грошові кошти з поточних рахунків ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Гарант-Розвиток» та ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Перспективні інвестиції» власникам цінних паперів не перераховувались.

ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Гарант-Розвиток» та ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Перспективні інвестиції» не надано до перевірки платіжні документи, які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів власникам цінних паперів за перевіряємий період в сумі 316 713 716,73 грн.

Таким чином, ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Гарант-Розвиток» та ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» ПНВІФЗТ «Перспективні інвестиції» в перевіряємому періоді здійснено придбання цінних папери (акцій), які не підтвердженні платіжними документами.

Отже, в порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334 та п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України ТОВ «КУА «Сортіс Ессет Менеджмент» занижено валовий дохід на загальну суму 316 713 716,0 грн.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст.650 Цивільного кодексу України особливості укладання договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Отже, норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України передбачають можливість спеціального порядку укладання договорів на біржах.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пп. 4, 5 Розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 12.12.2006р. №1449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за №52/13319 і тому обов'язковим для застосування, на організаторах торгівлі договори укладаються з дотриманням їх правил. У разі наявності у організатора торгівлі відповідної електронної торговельно-інформаційної мережі, яка передбачає систему електронного документообігу, допускається укладення договорів в електронній формі.

Правилами торгівлі ПАТ «Українська біржа» на ринку цінних паперів, які зареєстровані рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) від 18.11.2008р. №1338, передбачено, що біржові торги здійснюються з використання електронної торговельної системи (ЕТС).

Відповідно до пункту 20.19 Правил торгівлі ПАТ «Українська біржа» на ринку цінних паперів передбачено, що «наслідком укладання біржової угоди в ЕТС є формування біржового контракту. Біржовий контракт (договір) є електронним документом, що укладається при посередництві ЕТС. Учасник торгів, підписавши Договір на проведення операцій на ринку цінних паперів, Договір про інформаційно-технічне забезпечення та Угоду про використання аналога власноручного підпису в ЕТС, погоджується з тим, що усі договори укладаються на біржі виключно на умовах, викладених у цих Правилах. Відсутність положень цих Правил у копії електронного договору, у вигляді документа на папері, посилання на ці Правила чи окремі положення цих Правил не свідчить про те, що договір укладений не у відповідності з цими Правилами».

Разом з тим, інформація, яка складає біржовий контракт, здійснюється у вигляді електронних записів в ЕТС, які візуально відображаються в реєстрі угод і формуються у вигляді Виписки з реєстру угод. Зазначена Виписка формується в електронній формі і може бути оформлена в паперовому вигляді ТЦП - членом Біржі, який .допущений до біржових торгів або на вимогу цього ТЦП - Біржею за підписом уповноваженої особи Біржі та печаткою Біржі. Виписка містить усі відомості, що складають суттєві умови біржових договорів. Тому у Виписці з реєстру угод містяться всі дані необхідні для здійснення бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів.

Механізм реалізації клірингових розрахунків прописаний в Положенні про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженому Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. №1001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2006 р. за № 1198/13072 і тому є обов'язковим для виконання (далі-Положення № 1001).

Згідно п. 3.1 Розділу VI Положення № 1001, для виконання розрахунків за договорами щодо цінних паперів за наслідками клірингу депозитарій відкриває своєму клієнту технічний рахунок, який складається з технічних субрахунків для обліку зобов'язань щодо цінних паперів у розрізі випусків цінних паперів та технічного субрахунку для обліку грошових зобов'язань за договорами щодо цінних паперів.

Згідно Розділу І Положення № 1001, технічний рахунок - рахунок, який депозитарій, відповідно до своїх внутрішніх документів відкриває клієнту, для якого він здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів, та може відкривати зберігач своєму депоненту.

Відповідно до п. 1 Розділу VI Положення № 1001, Депозитарій відповідно до вимог цього Положення та внутрішніх документів депозитарію: регламенту та порядку проведення розрахунково-клірингових операцій за договорами щодо цінних паперів здійснює: розрахунки за договорами щодо цінних паперів за результатом клірингу.

Як встановлено п. 3.4 Розділу VI Положення № 1001, у разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку грошових зобов'язань за договорами щодо цінних паперів зменшується, а його контрагента збільшується на загальну вартість укладеного договору щодо цінних паперів. Одночасно в разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку зобов'язань щодо цінних паперів за відповідним випуском (міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів) збільшується, а його контрагента зменшується на загальну кількість цінних паперів відповідно до договору щодо цінних паперів.

Разом з тим, встановлено, що між Депозитарієм та ПАТ «Українська біржа» укладений договір про кліринг та розрахунки за договорами щодо пінних паперів №Б7/09 від 28.10.2009р., невід'ємною частиною якого є Регламент проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі ПАТ «Українська біржа», з попереднім резервуванням цінних паперів та грошових коштів.

Зазначений Регламент містить порядок обміну електронними документами між Біржею та Депозитарієм, а також порядок проведення розрахунків за біржовими операціями купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідно до зазначеного Регламенту відомість сквитованих розпоряджень, включає до себе інформацію про розмір грошових коштів, що перераховується в обмін на цінні папери за кожним з договорів, що укладений на ПАТ «Українська біржа».

Водночас слід відмітити, що клірингом, який здійснює Депозитарій, відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» № 710/97-ВР від 10 грудня 1997 року є отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Таким чином, виконання біржових договорів щодо цінних паперів, в т.ч. здійснення грошових розрахунків, здійснюється Депозитарієм на підставі інформації ПАТ «Українська біржа» шляхом визначення та припинення взаємних зобов'язань з поставки цінних паперів та оплати грошових коштів між учасниками розрахунків згідно з вимогами пунктів 3.1-3.13 Розділу VI Положення 1001, внутрішніх документів Депозитарію та Постанови Правління НБУ № 276 від 10.06.2010, якою врегульований порядок отримання Депозитарієм грошових коштів від учасників розрахунків з метою гарантування розрахунків згідно з вимогами п.3.6 Положення №1001.

Таким чином, відомість сквитованих розпоряджень, підтвердження виконання якої депозитарій надає Біржі, забезпечуючи при цьому поставку цінних паперів на рахунки зберігачів з одночасною сплатою грошових коштів на рахунки таких зберігачів на підставі зазначеної відомості, підтверджує факт здійснення оплати за придбання цінних паперів.

На підставі відомості сквитованих розпоряджень, виконання якої підтверджено Депозитарієм, Біржа форму виписку з реєстру укладених угод (біржовий звіт).

Враховуючи вищевикладене, виписка з реєстру укладених на біржі угод (біржовий звіт) є первинним документом, який підтверджує факт здійснення оплати за придбання цінних паперів. Таким чином, укладаючи на фондовій біржі договори купівлі-продажу цінних паперів, Член Біржі - торговець цінними паперами, який діяв в інтересах та за рахунок позивача (відповідно до договору на брокерське обслуговування), діяв з дотримання встановленого законом порядку.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що первинними документами, що підтверджують витрати платника податку позивача, є звіт торговця за операціями з цінними паперами, сформований на підставі біржового звіту та договору клієнта з торговцем.

Разом з тим, у письмових запереченнях проти позову відповідач в обґрунтування правомірності спірного рішення зазначав, що відповідно постанови Івано-Франківського Окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року у справі № 2а-2296/09/0970 ВАТ «Нафтогазпроект» припинено юридичну особу, а отже акції такого емітента є безтоварними.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду про наступне.

Згідно Розпорядження Прикарпатського територіального управління НКЦПФР від 23.08.2013 р. випуск акцій ВАТ «Нафтогазпроект» був скасований 23.08.2013 р.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, запис про припинення вищевказаної юридичної особи вчинено тільки 13.09.2013р.

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону № 334/94 визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30.12.1998 року , рішення про скасування обігу акцій набуває чинності з моменту його опублікування в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу. Зокрема п.1.4 визначає, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що законодавство України не встановлює жодних обмежень обігу акцій до моменту опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку.

Встановлено, що на момент придбання та подальшого продажу позивачем акцій наведених в акті емітентів акції знаходились у щільному обігу, жодних рішень судів, Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку або інших державних органів, які б обмежували, зупиняли або скасовували обіг акцій зазначених емітентів, не існувало, відтак зміст вищевказаних договорів відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно вимог п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334 визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел.

При цьому, підпунктом 5.5.1 п.п.5.5 ст.5 Закону № 334 передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з введенням господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону № 334 визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334 платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334 визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що доводи відповідача про порушення позивачем у перевіряємому періоді норм пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України спростовані фактичними обставинами справи та імперативними приписами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0008362202.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 487, 20 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сортіс Ессет Менеджмент» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур