Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/10848/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року 11:51 № 826/10848/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Констракшн» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Констракшн» (далі - позивач, ТОВ «Офіс Констракшн») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2014 №0002952201 та №0002942201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся, та зазначив, що, на його думку, у відповідача були відсутні підстави для донарахування йому податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали досудового слідства у кримінальному провадженні №32013030000000091 та акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Спецтехстрой», які, на думку відповідача, свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

В судовому засіданні 07.08.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, у зв'язку із надходженням постанови старшого прокурора відділу прокуратури Луганської області радника юстиції Д.М. Скорбенко від 22.01.2014, на підставі наказу ДПІ у Дніпровському районі Міндоходів у місті Києві від 16.06.2014 №1106, направлення на перевірку від 17.06.2014 №919 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Офіс Констракшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 01.06.2013 по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (код ЄДРПОУ 36800942, за результатами якої складено акт від 03.07.2014 №45/26-53-22-01-26-33500923.

Згідно висновків вказаного акту, відповідач встановив, що при здійсненні позивачем взаємовідносин з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» за період з 01.01.2012 по 01.06.2013, позивач допустив порушення податкового законодавства, а саме: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 825 143,00 грн. та пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 790 000,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.07.2014 №45/26-53-22-01-26-33500923 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

№0002952201 від 16.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 031 429,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 825 143,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 206 286,00 грн.;

№0002942201 від 16.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 185 000,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 790 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 395 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 16.07.2014 №0002952201 та №0002942201 ТОВ «Офіс Констракшн» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «Офіс Констракшн» (Замовник) та ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (Підрядник) укладено Договір №23/05 від 23.05.2012 (далі - Договір №23/05), згідно умов якого, Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника власними силами і засобами виконувати оздоблювальні, ремонтні, монтажні та інші роботи на об'єктах, що будуть визначені Замовником у Додатках до цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати виконані роботи відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього. (а.с. 92-94 Т. І).

Пунктом 1.2 Договору №23/05 встановлено, що даний Договір є рамковим. Усі роботи по цьому Договору виконуються Підрядником на підставі Додатків, що є невід'ємними частинами цього Договору. У Додатках вказуються: адреса об'єкту, найменування робіт, строки, вартість робіт, порядок розрахунків за виконані роботи. До кожного Додатку додається Договірна ціна, складена на підставі локальних кошторисів.

В ході виконання умов Договору №23/05 позивач та ТОВ «Фірма Спецтехстрой» склали та підписали ряд додатків, де бути узгоджені адреси об'єктів, види та об'єм робіт, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок проведення розрахунків.

На підтвердження реального виконання сторонами умов Договору №23/05, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході їх виконання, а саме: договірної ціни, локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а.с. 96-251 Т. І, Т. ІІ, а.с. 1-145 Т. ІІІ).

ТОВ «Фірма Спецтехстрой» видала позивачу податкові накладні на загальну суму 4 740 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 789 999,98 грн. (а.с. 146-175 Т. ІІІ).

Розрахунки між ТОВ «Офіс Констракшн» та ТОВ «Фірма Спецтехстрой» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції (а.с. 6-83 Т. VІІ).

Позивач зазначив, що будівельні роботи у ТОВ «Фірма Спецтехстрой» були замовлені для забезпечення виконання договорів, укладених з контрагентами позивача, а саме: ТОВ «Фірма «ІНОР», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ТОВ «Нокіа Україна», Представництво «Гоойоорд Б.В.», ТОВ «Вінкор Ніксдорф», ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ДПзІІ «Перно Рікар Україна», ДП «Офіс Солюшнз Україна», ТОВ «Напої Плюс», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ТОВ «Мэрі Кэй (Україна) Лімітед» (а.с. 159-251 Т. ІІІ, Т. IV, Т. V, а.с. 1-224 Т. VІ).

Суд встановив, що за результатом здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Фірма Спецтехстрой» позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 3 958 333,33 грн. та включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суму у розмірі 790 000,00 грн.

За результатами виїзної перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Офіс Констракшн» з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, оскільки, на його думку, такі правочини не мали реального характеру.

В обґрунтування зазначених доводів відповідач посилався на те, що відповідно до постанови старшого прокурора відділу прокуратури Луганської області радника юстиції Скорбенко Д.М. від 22.01.2014, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013030000000091 від 12.07.2013, за фактом заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом службовими особами ТОВ НВФ «Лугстройексперт» за частиною 5 статті 191, частини 2 статті 209 Кримінального кодексу України. Слідством встановлено, що одержані ТОВ НВФ «Лугстроуексперт» державні грошові кошти було легалізовано шляхом перерахування на банківські рахунки субпідрядних організацій, які в свою чергу перерахували кошти на адресу ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Базіс Інторг», ТОВ «Стоун-Торг», ТОВ «Фірма Спецтехстрой», ТОВ «Гункрафтверк ГМБХ».

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Фірма Спецтехстрой» за юридичною та фактичною адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 23/17, не знаходиться. Засновник, директор та головний бухгалтер підприємства в одній особі є ОСОБА_3, місцезнаходження якої не встановлено. У підприємства відсутні основні засоби.

Крім того, відповідач посилався на матеріали акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 26.05.2014 №1305/22-13/36800942 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма Спецтехстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства службовими особами ТОВ «Фірма Спецтехстрой» та нарахування і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 01.06.2013, згідно якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) ТОВ «Фірма Спецтехстрой» у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2012-2013 році.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки матеріали кримінального провадження, за відсутності обвинувального вироку, не є беззаперечним доказом протиправності формування позивачем валових доходів і підлягають доведенню в межах розгляду даної справи.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма Спецтехстрой», як на доказ недійсності правочинів між позивачем та вказаним товариством, оскільки відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №23/05 від 23.05.2012 недійсним.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення Договору №23/05 від 23.05.2012, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Фірма Спецтехстрой», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ТОВ «Офіс Констракшн» та ТОВ «Фірма Спецтехстрой» документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ «Фірма Спецтехстрой» у спірних періодах, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на прибуток та податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Констракшн» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0002952201 від 16.07.2014 та №0002942201 від 16.07.2014, прийняті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Констракшн» (код ЄДРПОУ 33500923) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський