Постанова

від 22.07.2014 по справі 826/7575/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2014 року № 826/7575/14

об 13 год. 53 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002262208,

за участю представників сторін:

від позивача Манічев В.П.,

від відповідача Скрипнікова В.С.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» (далі - позивач, ПАТ «АК «САТЕР») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002262208.

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.02.14 №484/22-08/19015984 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Форестерцентр», ТОВ «Прадотех» прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002262208 вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002262208. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між ПАТ «АК «САТЕР» з ТОВ «Форестерцентр» та ТОВ «Прадотех».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Приватне акціонерне товариства «Акціонерна компанія «САТЕР», зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією від 09.12.1994, 08.02.2005 №10741200000004868, ідентифікаційний код юридичної особи 19015984, що підтверджено витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.11)

На час розгляду справи ПАТ «АК «САТЕР» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.04.11 (індивідуальний податковий номер - 190159826142), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100330992.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Форестерцентр» та ТОВ «Прадотех» за період з 2013 рік та складено акт від 10.02.14 №484/22-08/19015984.

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ПАТ «АК «САТЕР» встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 441164,00 грн., у тому числі у травні 2013 р. в сумі 131503,00 грн., у червні 2013 р. 309661,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002262208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 661747,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 441164,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 220583,00 грн. (т.1 а.с.85)

Позивач в судовому засіданні зазначив, що не погоджується із висновками податкового органу в частині висновків щодо взаємовідносин із ТОВ «Форестерцентр», а щодо висновків податкового органу про господарські операції позивача з ТОВ «Прадотех» у ТОВ «АК «Сатер» відсутній спір.

Проаналізувавши матеріали справи, суд виходить з наступного

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Форестерцентр», ТОВ «Прадотех» з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач та TOB «Прадотех» уклали договір поставки від 25.04.2013 р. №250413 ПАТ «АК «САТЕР», що має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «продавець», в особі директора Арапова О. В., що діє на підставі Статуту, з одного боку, і TOB «Прадотех», що має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «покупець», в особі директора Канц С.І., що діє на підставі Статуту, уклали цей Договір купівлі - продажу про наступне: продавець поставляє покупцю продукцію різних виробників, надалі іменовану «Обладнання», у номенклатурі, кількості, комплектності та по цінах, які погоджуються сторонами попередньо.

На виконання договору ПАТ «АК «САТЕР» (код ЄДРПОУ 19015984) на користь TOB «Прадотех» (код ЄДРПОУ 38392753) виписало податкові накладні.

Суд звертає увагу, що позивачем в судовому засіданні було заявлено, що до висновків відповідача в акті перевірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Прадотех» заперечень у ПАТ «АК «САТЕР» немає та зазначив що щодо цього спірного контрагента відсутній спір.

З огляду на це, позивачем не було надано ніяких заперечень щодо взаємовідносин з ТОВ «Прадотех» та не надано доказів на спростування висновків відповідача.

Між позивачем та TOB «Форестерцентр» (код ЄДРПОУ 38463525) уклали договір про надання юридичних послуг від 13.02.2012 р. № 2ю041 TOB «Форестерцентр», надалі «виконавець», в особі директора ОСОБА_5, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПАТ «АК «САТЕР» (код ЄДРПОУ 19015984), в особі Голови правління Арапова О. В., надалі «замовник», з другої сторони, які далі по тексту спільно іменуються «сторони», уклали цей договір про наступне: замовник доручає та оплачує виконавцеві надання юридичних послуг по юридичному супроводженні господарського спору між замовником та TOB «Arpo XXI» щодо стягнення з замовника та ПП, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС-цукор» 26.469.812,19 грн. збитків за договором підряду № 101 від 01.02.2011 р. в Ровенському апеляційному суді (при потребі і в Вищому господарському суді), а виконавець погоджується надавати замовникові послуги згідно з умовами цього Договору. (т.1 а.с.72)

На виконання договору TOB «Форестерцентр» (код ЄДРПОУ 38463525) на користь ПАТ «AK «САТЕР» (код ЄДРПОУ 19015984) виписало податкові накладні від 19.06.2013 року №1901, від 20.06.2013 року №2001, від 03.06.2013 року №305, від 03.06.2013 року №306, від 03.06.2013 року №307, від 03.06.2013 року №308, від 21.05.2013 року №2103, від 24.05.2013 року №2403, від 30.05.2013 року №3001.

До договору надано також акти прийому-передачі наданих послуг від 30.05.2013 року №1, від 20.06.2013 року №2.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, до суду надані платіжні доручення. (т.1 а.с.116)

На спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Форестерцентр» відповідачем вказано на досудове розслідування, яким встановлено ряд підприємств, які мають ознаки фіктивності, серед яких: TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38463525). Вказане підприємство зареєстровано на громадян України, які, будучи допитаними, показали, що до діяльності зазначеного підприємства не мають жодного відношення та документів щодо проведення фінансово-господарської діяльності та здачі податкової звітності не підписували, довіреностей на ведення діяльності від свого імені нікому не давали.

Таким чином встановлено, що, використовуючи реквізити TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38463525), які мають ознаки фіктивності, невстановлені особи використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов'язань останніх.

Будучи опитаною по обставинам реєстрації та діяльності TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР», ОСОБА_5 повідомила, що вона не проводила як посадова особа TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» фінансово-господарські взаємовідносини з будь-якими підприємствами, не укладала ні з посадовими, ні з довіреними особами підприємств договори (угоди, контракти) на постачання товарів (робіт, послуг), не підписувала та не видавала як посадова особа TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та інші фінансово-господарські документи. В органах державної реєстрації та органах ДПС ОСОБА_5 TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» не реєструвала, статутний фонд підприємства не формувала, довідку про взяття на податковий облік та свідоцтво платника ПДВ TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС не отримувала, печатку TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» в органах дозвільної системи не отримувала. Також не уповноважувала третіх осіб проводити фінансово-господарську діяльність TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» від її імені. Тому податкові накладні та інші первинні документи, якими підтверджується товарність господарських операцій, не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. (т.1 а.с.159)

Вказана позиція контролюючого органу співпадає із висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі №21-42l, в якій встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Суд бере до уваги надані пояснення, окрім цього слід зазначити, що надані докази на підтвердження виконання умов договору позивача з ТОВ «Форестерцентр», а саме рішення Господарського суду рівненської області від 17.01.2012 року по справі №5019/2779/11, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.06.2012, є неприйнятні судом, оскільки ці дії відбувались ще до підписання договору про надання юридичних послуг. (т.1 а.с.59)

Крім цього, суд під сумнів ставить те, що саме представниками ТОВ «Форестерцентр» було здійснено представництво у судах та виконання юридичних послуг, оскільки не надано до суду ані довіреностей, ані інших доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Суд погоджується з думкою відповідача, що належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що ПАТ «АК «САТЕР» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Форестерцентр», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаним контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.02.2014 року №0002262208.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, код ЄДРПОУ 19015984) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 80 коп. до державного бюджету на рахунки Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 22 липня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 28 липня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова