Постанова

від 21.08.2014 по справі 2а-5641/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 79209/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року у справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «Ренесанс-ДР» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Спільне українсько-американське підприємство «Ренесанс-ДР» 18.05.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року №0000582321 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 538 246,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 269 123,00 грн., а також визнати протиправними дії щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 та ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР» при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуг) по вказаних правочинах в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

В позовній заяві зазначає, що ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» з дотриманням вимог законодавства включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур» податковими накладними. Отримані від ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» і ПП «Галич Тур» роботи були виконанні в повному обсязі, а товари були поставлені позивачу та використані ним у межах господарської діяльності. Зокрема, дані товари були використанні при будівництві об'єктів на замовлення КП «Львіврембудпостач», а надані роботи були об'єктом підряду договорів укладених між КП «Львіврембудпостач» та ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР».

Крім того, позивач також звертає увагу на те, що перевірка за наслідками, якої було складено акт від 28.03.2011 року № 953/23-209/23270446 проводилася за період, який вже перевірений та результати викладені в акті від 01.02.2011 року № 143/23-209/23270446.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 29.04.2011 року №0000582321. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько- американське «Ренесанс-ДР» при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Апелянт вважає, що позивачем зайво відображено в складі податкового кредиту по податку на додану вартість за 2009 рік суму 538 246,26 грн., оскільки вона сформована у взаємовідносинах з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» і ПП «Галич Тур», які в свою чергу формували податкові зобов'язання та податковий кредит від підприємств (ПП «Квартал - Л». ПП БК «Престиж Буд Стииль», ТзОВ «Будюніпром», ДП «Галбуд», ПП «Трейд-Компані», ТзОВ «ІТС», ТзОВ «Станром Холдинг», ПП «ФПК «Каскад», ПП ОСОБА_2, ЗАТ «Укрінтранс», ТзОВ «фірма «Гольфстрім», ТзОВ «Восток-Променерго», ПП «ІКЦ «Облік»), у яких відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у передачі продукції. Тому правочини укладені між ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс», ПП «Галич Тур» є фіктивними відповідно до вимог статті 234 Цивільного кодексу України, а також нікчемними згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур», за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року № 953/23-209/23270446.

У вказаному акті перевірки ( а.с. 30) зазначено, що згідно додатку 5 Декларації з ПДВ та поданих декларацій з ПДВ за період з 01.11.2008 року по 30.06.2009 року встановлено, що ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 538 246.26грн. від сумнівних підприємств-постачальників, які згідно проведеного дослідження не мали можливості займатися фінансово-господарською діяльністю.

«Сумнівними» підприємствами-постачальниками в акті перевірки зазначено ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур». Такий висновок податковий орган зробив на підставі отриманого акту Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 2384/23-2/30444793 від 22.09.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Союз Плюс Сервіс», код за СДРПОУ 30444793 з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, а також акту № 2718/23-209/33981989 від 02.11.2010 року Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.10.2010 року.

На підставі вказаних актів, податковим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 , підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «СП Українсько-американське «Ренесанс ДР» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були отримані в порушення статтей 662, 655 та 656 ЦК України.

За наслідками перевірки відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, про що винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 29.04.2011 року №0000582321 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 538 246 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 269 123 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 29.04.2011 року №0000582321, суд першої інстанції виходив з того, що позивач включив до складу податкового кредиту суми з дотриманням вимог законодавства, підтверджені виданими ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур» податковими накладними, актами виконаних робіт в повному обсязі, а товари придбані позивачем були використані ним у господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції відносно оскарженого податкового повідомлення-рішення, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам права.

Так, згідно акту перевірки, сума донарахованого ПДВ в розмірі 321 322,94 грн., включена позивачем до податкового кредиту в жовтні 2009 року - 108 470,74 грн. та грудні 2009 року - 212 852,20 грн., виникла у позивача внаслідок господарських операцій з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур» за договорами підряду та угод поставки, які були виконанні в повному обсязі, а сума податкового кредиту за жовтень 2009 року по ПП «Галич Тур» у розмірі 216 902 грн. виникла внаслідок проведених СП Українсько-американське «Ренесанс ДР» коригувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» надав позивачу роботи згідно договорів субпідряду №17/СП від 01 грудня 2009 року та №20/СП від 04 грудня 2009 року та актів виконаних робіт від 24.12.2009 року № 1/12-24009 та № 1/12-24008, які ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» по відповідних договорах надало своєму замовнику - КП «Львіврембудпостач».

ПП «Галич Тур» надав ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» матеріали (товари), згідно з накладними від 31.10.2009 року № РН-10-3114, № РН-10-3116, № РН- 10-3113, № РН-10-31112, №РН-10-3115, які були використанні при будівництві відповідних об'єктів на замовлення КП «Львіврембудпостач». За вказані роботи та матеріали було позивачем оплачено, що не заперечується податковим органом.

Згідно із виданими ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур» податковими накладними загальна сума податку на додану вартість за жовтень та грудень 2009 року становить 321 322,94 грн.

Вказані вище обставини та належне оформлення податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур» не спростовані податковим органом.

Суд першої інстанції також вірно не взяв до уваги твердження представника відповідача, що позивач неправомірно завищив податковий кредит по ПП «Галич Тур» на суму 216 902,7 грн. внаслідок подвійного уточнення (12.05.2010 року та 08.07.2010 року) суми податкового кредиту у розмірі 108 451,36 грн.,(стор. 19-20 акту), оскільки, це спростовується матеріалами справи та актом від 01.02.2011 року № 143/23-209/23270446 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «СПУА «Ренесанс ДР», код СДРПОУ 23270446 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року», яким охоплено операції, які описані в акті від 28.03.201 1 року № 953/23-209/23270446 та не зафіксовано порушень подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( діяв на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)

податку у зв»язку з придбанням товарів( послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту )( пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 цього ж Закону України ).

Виходячи зі змісту ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Крім того, з матеріалів справи видно, що перевірка ТзОВ СУАП «Ренесанс-ДР» податковим органом проведена шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС і порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Проте, рішень судів про визнання недійсними правочинів укладених, в період за який проводилася перевірка, між ТзОВ СУАП «Ренесанс-ДР» та контрагентами зазначеними в акті перевірки, чи вироків суду податковим органом суду не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов переконання, що висновки податкового органу про нікчемність таких правочинів грунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на первинні документи, а відтак визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 29.04.2011 року №0000582321 є обґрунтованим.

Разом з тим, при розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в позовних вимогах про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 та ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР» при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України обрав правильний спосіб захисту порушеного права.

Проте, такий висновок є помилковим, так як суд першої інстанції не врахував, що позивачем не ставиться питання незаконності проведення перевірки, хоча в мотивувальній частині вказано про безпідставність такої із-за відсутності порушеної кримінальної справи чи службового розслідування, чи акту, а лише їх дій «щодо викладення висновків в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446…»,

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки, внаслідок перевірки податковим органом пред»явлено вимоги для усунення виявлених порушень (податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року №0000582321) , що якраз породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача, то ухвалене рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 та ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР» при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року у справі №2а-5641/11 в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ «СУАП «Ренесанс-ДР» ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 та ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР» при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Постанова у повному обсязі складена 26.08.2014 року.