Ухвала

від 01.09.2014 по справі 175/2560/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5460/14 Справа № 175/2560/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А. Доповідач - Каратаєва Л.О. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Козлова С.П., Прозорової М.Л.

при секретарі - Кочержинській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», обслуговуючого кооперативу «Самара-Газогін», третя особа - садове товариство «Дніпровець», Дніпропетровська районна державна адміністрація про захист права власності, усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а:

29 квітня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Дніпрогаз», обслуговуючого кооперативу «Самара-Газогін», третя особа - садове товариство «Дніпровець», Дніпропетровська районна державна адміністрація про захист права власності, усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою.

02 червня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено додаткове рішення, яким вирішено питання, щодо сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, визнати дії ПАТ «Дніпрогаз» неправомірними та скасувати припис № 38 від 26.02.2013 року. Визнати факт самовільного будівництва газопроводу середнього тиску діаметром 225 мм., обслуговуючим кооперативом «Самара-газогін» по території садового товариства «Дніпровець» Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, таким що здійснено без дозволу садового товариства «Дніпровець» та з порушенням проекту при його будівництві по території садового товариства. Зобов'язати обслуговуючий кооператив в особі Білоконь Ю.Л. звільнити земельну ділянку № НОМЕР_1 садового товариства «Дніпровець» від підземного газопроводу середнього тиску діаметром 225 мм., та заборонити вчиняти будь-які дії, які перешкоджають в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Дніпропетровської районної держаної адміністрації від 11 липня 2008 робу №2933-р було надано дозвіл голові обслуговуючого кооперативу «Самара-газогін» Білоконь Ю.А., на проектування та будівництво газопроводу для газифікації садово-дачних товариств (кооперативів) «Черешня», «Курган», «Самарське», «Пластік», «Самаровка», «Слива», «Рябіна», «Меліоратор», «Ювілейний», «Кільчень-МДМ», «Івушка», «Черьомуха», «Автомобіліст-3», «Будівельник», «Космос», «Рассвєт» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

30 жовтня 2008 року ПАТ «Дніпрогаз» було видано обслуговуючому кооперативу «САМАРА-ГАЗОГІН» технічні умови № 787 на проектування розподільчого газопроводу середнього тиску діаметром 225мм ПЕ для газифікації ОК «САМАРА-ГАЗОГІН».

Проектна документація на будівництво розроблена ДП «Дніпровський проектний інститут», який виконав проект №2-2008-ГСН1.

Філією Держаного підприємства «Укрдержстройекспертиза» у Дніпропетровській області 17 липня 2009 року надано позитивний висновок державної комплексної експертизи №04-897-09(75) по робочому проекту «Розподільчий газопровід середнього тиску для газифікації ОК «Самара-Газогін» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району».

Інспекція держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області надала дозвіл на виконання будівельних робіт від 05 жовтня 2009 року №270/02-09, а саме будівництво газопроводу для газифікації ОК «САМАРА-ГАЗОГІН» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої, погодженою відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Дніпропетровської районної держаної адміністрації від 22 травня 2009 року.

Відповідно до п. 4.3.15 Правил безпеки систем газопостачання України затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці N 254 від 01.10.97 уздовж траси підземного газопроводу повинні бути виділені смуги завширшки 2 м з обох боків від осі газопроводу, в межах яких не допускаються складання матеріалів і обладнання, садіння дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражів, кіосків та інших споруд.

Листом Дніпропетровської районної держаної адміністрації №6/18/2332 від 22 вересня 2011 року, який було адресовано головному інженеру ВАТ «Дніпрогаз», повідомляється, що 21 вересня 2011 року на нараді в Дніпропетровській районній державній адміністрації за участю представників замовника - члена правління обслуговуючого кооперативу «Самара-газогін» та садового товариства «Ранет», розглянуто питання незаконного освоєння земельної ділянки членом садового товариства «Дніпровець» ОСОБА_4 на газопроводі середнього тиску в районі від ПК21+81 до ПК22+89. За результатами наради прийнято рішення внести зміни в розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.04.2011 № 905-р «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва». Враховуючи наближення опалювального сезону та потребу певного часу відповідним районним службам для усунення порушень порядку землекористування земельною ділянкою, а також для запобігання соціальної напруги серед членів садових товариств, Дніпропетровська районна державна адміністрація просить вжити заходи щодо швидкого введення в експлуатацію газопроводу, гарантуючи при цьому усунення порушень вимог чинного законодавства з землекористування земельною ділянкою ОСОБА_4 в охоронній зоні газопроводу від ПК21+81 до ПК22+89 протягом місяця.

Згідно акту від 11 жовтня 2011 року введено в експлуатацію «Розподільчий газопровід середнього тиску для газифікації ОК «Самара-Газогін».

29 грудня 2012 року на ім'я ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 03 травня 2012 року №524-р., яка розташована в СТ «Дніпровець», діл. №441, Ювілейної селищної ради, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, для ведення садівництва, площею 0,0848 га. (серія ЯМ №893338, кадастровий номер 1221455800:01:099:0001).

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав та посвідчується: державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповіддю Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області на лист голови ОК «САМАРА-ГАЗОГІН» від 15 вересня 2011 року вих. №26 повідомляється, що встановити на місцевості чи знаходиться земельна ділянка зайнята ОСОБА_4 в межах земельної ділянки виділеній садівничому товариству «Дніпровець» не виявило можливим у зв'язку з відсутністю межових знаків, наявність яких передбачена Законом України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи та докази, надав їм належну правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Матеріали справи свідчать, що позивачкою отримано державний акт про право власності на земельну ділянку після введення в експлуатацію газопровіду. Дніпропетровської районної держаної адміністрації було відомо про незаконне освоєння земельної ділянки членом садового товариства «Дніпровець» ОСОБА_4 на газопроводі середнього тиску в районі від ПК21+81 до ПК22+89. За результатами наради прийнято рішення внести зміни в розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.04.2011 № 905-р «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва». Проте, останні було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.

Зазначені обставини свідчать, що позивачкою невірно обрано спосіб захисту своїх прав

Захист порушених прав та інтересів можливий кількома способами. Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, яке здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Суд, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 10 постанови Пленуму ВС України від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 не відповідають зазначеним способам захисту прав, а тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у їх задоволені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність рішення суду першої інстанції, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінки доказів, тоді як відповідно до ст.. 212 ЦПК оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді