Постанова

від 26.08.2014 по справі 821/1357/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1357/14 11 год. 34 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2013 року -

- №0008741700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 52673,73 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 42138,98 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10534,75 грн.;

- №0008701700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 63981,66 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 51185,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12796,33 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки податкового органу щодо нереальності господарської операції ФОП ОСОБА_1 з його контрагентами ПП "Пєлєнг" та ПП "Алексгрупп" ґрунтуються на інформації, викладеної в актах перевірки вказаних контрагентів, що є неналежним доказом. При цьому, позивач вказує, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо отримання товару та послуг від вказаних контрагентів оформленні у відповідності до вимог податкового законодавства, що не заперечується відповідачем. Крім цього, позивач зазначив, що висновок відповідача щодо безтоварності операцій з вказаними контрагентами спростований рішенням суду, яке набрало законної сили, і відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України не підлягають додатковому доказуванню у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в ході перевірки встановлено документування господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами ПП "Пєлєнг" та ПП "Алексгрупп" без фактичного отримання товару та послуг, що підтверджується висновками актів ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області № 175/15-3/35788359 від 22 червня 2011 року та №58/15-3/35788359 "Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Алексгрупп" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень, червень-липень 2011 року, а також висновками акту Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 158/5/04-03-22-04/35594772 від 31 липня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства "Пєлєнг" по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП "Екоскан Сервіс" (код ЄДРПОУ 33517827) за період вересень 2012 року, ПНВП "Техніка" (код ЄДРПОУ 19099225) за липень 2012 року та з ПП "Мегіур" (код ЄДРПОУ 33338822) за період травень-червень 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Новокаховської міської ради 23.10.2007 року, номер запису 2 501 000 0000 005360, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24.10.2007 р. №6239, та є платником податку на додану вартість з 26.11.2007 р., що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, ст. ст. 75, 77, 82 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. № 2755-УІ та відповідно до наказу від 31.10.2013 р. № 218 Новокаховською ОДПІ проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 2011 р. по 31.12.2012., за результатами якої складено акт №1494/172/НОМЕР_1 від 13.12.2013 року (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення, зокрема:

- п. 177.4 ст. 177 ПК України в результаті чого у 2011,2012 роках було занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 42138,98 грн.;

- п. 187.1 ст.187, 198.3. ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 51185,83 грн. у 2011,2012 роках;

На підставі вказаних висновків податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2013 року за № 0008741700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 42138,98 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10534,75 грн., за № 0008701700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 51185,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12796,33 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень відповідача, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями законодавства.

Судом встановлено, що підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 42 138,98 грн. є встановлені під час перевірки факти завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат, відображених у декларації про доходи за 2011 - 2012 роки, внаслідок декларування господарських операцій з контрагентами-постачальниками ПП "Пєлєнг" та ПП "Алексгрупп" на загальну суму 280926,65 грн.

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що витрати, понесені фізичною особою - підприємцем за нікчемними угодами, в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, не є витратами підприємця в розумінні ст.138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з вказаним висновком ОДПІ, враховуючи наступне.

Правила формування валових витрат у перевіряємому періоді врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України).

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ( п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, конкретний перелік цих витрат наведено в пунктах 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктах 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу.

Згідно п.2.3.2.2 розділу ІІ "Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013 року, зареєстрованого в Мінюсті України 12.04.2013 за №607/23139 (далі по тексту - Порядок № 395), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, перевіркою повноти відображення сум одержаного доходу у деклараціях про доходи та податковому обліку, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено: що до складу валових витрат відповідного звітного періоду ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей від постачальників, зокрема -

- ПП " Алекс груп" (код ЄДРПОУ 35788359) отримано у квітні, червні, вересні 2011 року піску у кількості 10336,66 тн. на загальну суму 249516,66 грн., в т.ч. ПДВ 41586,11 грн., вартість без ПДВ становить 207930,55 грн., згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки;

- ПП "Пєлєнг" (код ЄДРПОУ 35594772) отримано у травні 2012 року послуги з перевезення вантажів, на загальну суму 87 595,32 грн., в т.ч. ПДВ 14599,22 грн., вартість без ПДВ становить 72 996,10 грн., без опису первинних документів, проте не заперечуючи про їх надання позивачем до перевірки.

В акті перевірки також відображено, що розрахунки за вказаними господарським операціями відбувались у безготівковій формі.

Отже, суд відмічає, що вищевказана інформація акту перевірки є вичерпною при встановлені фактів виявлених порушень позивачем податкового законодавства, і тому з метою офіційного з'ясування обставин справи судом витребувано від позивача додаткові докази щодо фактичного виконання спірних господарських операцій з придбання продукції та послуг від вказаних контрагентів.

В ході дослідження наданих позивачем документів та отриманих пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з контрагентом - постачальником приватним підприємством "Алексгрупп".

Між позивачем (покупець) та ПП "Алексгрупп" (продавець) укладено декілька договорів, зокрема договір поставки товару за № 01-04/11 від 01.04.2011 р. (строк дії договору до 30.03.2012 р.) та договір купівлі-продажу піску за № 01.08/11 від 30.08.2011 р. (строк дії договору до 31.12.2011 р), за умовами яких продавець (ПП "Алексгрупп") зобов'язується передати у власність покупця (ФОП ОСОБА_1) пісок будівельний. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно видаткових накладних. Поставка товару здійснюється згідно заявок покупця та умовах само вивезення.

На виконання умов вказаних договорів у квітні, червні, вересні 2011 року ПП "Алексгрупп" продав ФОП ОСОБА_1 пісок будівельний на загальну суму без ПДВ 207930,55 грн., крім того ПДВ на сум 41 586,11 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Оплата отриманої продукції здійснена у безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок. Транспортування продукції від вказаного постачальника до позивача ОДПІ не заперечувалось, оскільки в акті перевірки відображено, що транспортування товарно-матеріальних цінностей проводилось за рахунок ФОП ОСОБА_1, який для даних цілей залучав приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, TOB "Карготранс", ПП " Пеленг", про що складено договори на перевезення вантажів.

На підтвердження використання у своїй підприємницькій діяльності придбаної продукції у спірного постачальника ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи надано видаткові, податкові накладні, довіреності, банківські виписки щодо подальшої реалізації будівельного піску покупцям, зокрема ТОВ "Вертикаль", ЗАТ " Новокаховський завод силікатної цегли", Державного підприємства дослідного господарства "Асканійське" Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук, ТОВ " Завод будівельних матеріалів №1", ТОВ "Мега".

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з контрагентом - постачальником приватним підприємством "Пєлєнг".

17.04.2012 р. між позивачем (замовником) та ПП "Пєлєнг" (первізник) укладено договір перевезення вантажу №2, за умовами якого перевізник зобов'язується згідно замовлення забезпечити перевезення водним транспортом будівельних матеріалів, а замовник зобов'язується сплатити встановлену даним договором плату за перевезення (фрахт) зазначену в заявці. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставлених рахунків.

На виконання умов даного договору у травні 2012 р. ПП "Пєлєнг" надало позивачу послуги з перевезення на загальну суму без ПДВ 72996,10 грн., сума ПДВ 14599,22 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 22.05.2012 р. за №ОУ-0000005, актами завантаження судна №14, 16 від 22.05.2012 р., податковими накладними. Оплата отриманих послуг здійснена у безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок. Отримання вказаної послуги від вказаного контрагента з метою використання у господарській діяльності підтверджується фактичною діяльністю ФОП ОСОБА_1 у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами, що зумовлює перевезення цих матеріалів. Крім того, в акті перевірки вказано, що основним видом діяльності ПП "Пєлєнг" є вантажний річковий транспорт, що відповідає предмету спірної господарської операції.

Суд відмічає, що станом на момент проведення господарської операції позивачем з вказаними контрагентами-постачальниками, останні знаходились в Єдиному реєстрі, як юридична особа, та були платником ПДВ, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи витягами з ЄДР щодо контрагентів ПП "Алексгрупп" та ПП "Пєлєнг".

Отже, з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів та послуг, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що господарські операції зі спірним контрагентом повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Суд також вважає, що висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту та відповідно, заниження грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 51185,33 грн. по взаємовідносинам позивача з контрагентами ПП "Пєлєнг" та ПП "Алексгрупп" ґрунтуються на невірному тлумаченні податкового законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується наступним.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Як вбачається з акту перевірки, то на порушення пп. 198.3. ст. 198 ПК України, а також ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит у квітні, червні 2011 р. у сумі 36 586,11 грн. в результаті визнання угод нікчемними з ПП "Алексгрупп" згідно переліку податкових накладних, наведених в акті перевірки, а також завищено податковий кредит у травні 2012 р. у сумі 14 599,22 грн. в результаті визнання угод нікчемними з "Пєлєнг".

Вказаний висновок ОДПІ ґрунтується на обставинах, викладених в актах ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №175/15-3/35788359 від 22.06.2011 року та №58/15-3/35788359 "Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Алексгрупп" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень, червень-липень 2011 року, якими не підтверджено господарські відносини ПП "Алексгрупп" з його постачальниками, а також відсутність ПП "Алексгрупп" за юридичною адресою. Крім того, актом Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 158/5/04-03-22-04/35594772 від 31.07.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Пєлєнг" по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП "Екоскан Сервіс" (код ЄДРПОУ 33517827) за період вересень 2012 року, ПНВП "Техніка" (код ЄДРПОУ 19099225) за липень 2012 року та з ПП "Мегіур" (код ЄДРПОУ 33338822) за період травень-червень 2012 року встановлено, що господарські операції ПП "Пєлєнг" направлені на документування без реального їх вчинення, оскільки вказане підприємство має стан направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ПП "Пєлєнг" безпідставно сформовані податкові зобов'язання через відсутність підтверджуючих документів.

Отже, єдиним доводом податкового органу при встановлені порушення позивачем ст. 198 ПК України є вищевказані висновку актів перевірок контрагентів позивача, проте суд вважає, що відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Проте, цим Кодексом не встановлено, що податковий орган може запитувати, отримувати та використовувати у документальних перевірках платників податків в якості доказів акти перевірок інших платників податків. Більш того, цим Кодексом не встановлено, що висновки, які містяться в актах перевірки інших платників податків, є достатніми та допустимими доказами наявності чи відсутності документів, фактів та інших обставин, які мають юридичне значення для інших платників податків, ніж той, відносно якого проводилась перевірка. Не встановлюють вказаних прав податкового органу інші законодавчі та нормативно-правові акти.

Виходячи з викладеного, данні, вказані в актах перевірки інших платників податків, можуть бути використані податковим органом лише як інформація, яка дає підстави для перевірки того чи іншого факту.

З приводу викладеного в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів, то суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, за змістом якої законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати або податковий кредит з ПДВ, належать до виключного прерогативи судових органів.

За таких обставин, суд вважає, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки вони базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи, що встановлене відповідачем порушення ст. 198 ПК України є суміжним з порушенням ст. 177 цього Кодексу внаслідок висновку ОДПІ щодо безтоварності господарської операції, укладеної між позивачем та ПП "Алексгрупп" та ПП "Пєлєнг", яке спростовано вищеописаними первинними документами та іншими письмовими доказами, тому суд вважає недоведеним з боку податкового органу факт неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 51 185,33 грн.

Крім того, суд приймає до уваги, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 р., яка набрала законної сили, згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 р. по справі №821/296/14, оскільки даними судовими рішеннями було скасовано рішення №0008781700 від 26.12.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008771700 від 26.12.2013 р., в основу прийняття яких було покладено висновок вищевказаного акту документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 № 1494/172/НОМЕР_1 від 13.12.2013 року щодо визнання безтоварними господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками ПП "Пєлєнг" та ПП "Алексгрупп". Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи № 821/296/14 обставинах щодо підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ПП "Алексгрупп" та ПП "Пєленг" та не надання ОДПІ належних та достовірних доказів щодо своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару та послуг від ПП "Алексгруп" та ПП "Пєленг" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевказані обставини та внаслідок дослідження руху активів у процесі здійснення господарської операції, про що свідчать наявні у справі первинні документи, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (статус постачальника, його реєстрація як платник ПДВ на момент вчинення операції), установлення зв'язку між фактом придбання товарів, послуг з господарською діяльністю платника податку (мета при вчиненні відповідних дій платника податку), суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно включив до складу витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді вартість отриманої та сплаченої продукції/послуг за господарськими операціями з ПП "Алексгрупп" та ПП "Пєленг", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток фізичних осіб, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.12.2013 року за №0008741700, за №0008701700, а тому суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року №0008741700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 52673,73 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 42 138,98 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10 534,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року №0008701700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 63981,66 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 51 185,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12 796,33 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 234,00 грн. (двісті тридцять чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 вересня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3