Постанова

від 10.06.2009 по справі 24/715-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/715-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 24/715-б  

                 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Головуючого                                                      Ткаченко Н.Г.

     Суддів                                                                Катеринчук Л.Й.

                                                                                 Білошкап О.В.

За участю   : представника  Бодні В.П. –Кишковского О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Бодні В.П.

на постанову  господарського суду м. Києва від 15.06.2004 р. по справі № 24/715-б  за заявою ТОВ "Міжнародна юридична компанія"  до ЗАТ  "ВБС"  про визнання банкрутом, -

                                                В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду  м. Києва від 22.10.2003 р.  було порушено провадження по справі  № 24/715-б  про банкрутство ЗАТ  "ВБС", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва  від 08.12.2003 р. по справі  № 24/715-б  було  введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника  арбітражного  керуючого Вронську Г.О.,  зобов'язано ТОВ "Міжнародна юридична компанія" у  десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ  "ВБС"; зобов'язано розпорядника  майна боржника Вронську Г.О.,   скласти  реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду до 19.02.2004 р.; встановлено дату попереднього засідання суду на 08.03.2004 р.

В газеті "Голос України" №242 від 19.12.2003 р. опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ЗАТ  "ВБС".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва  від 20.04.2004 р. по справі  № 24/715-б  затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "ВБС" в особі одного кредитора - ТОВ "Міжнародна юридична компанія" з вимогами в сумі  72000,00 грн.

Постановою господарського суду м. Києва  від 15.06.2004 р. по справі  № 24/715-б  /суддя Смілянець В.В./  визнано боржника –ЗАТ "ВБС" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного  керуючого Вронську Г.О.

В касаційній скарзі  Бодня В.П.  просить  постанову  господарського суду м. Києва від 15.06.2004 р.  скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального  права, прийняти нове рішення , яким провадження по справі припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Бодні В.П.,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувана постанова господарського суду м. Києва від 15.06.2004 р.  мотивована  тим, що представником ініціюючого кредитора запропоновано призначити ліквідатором боржника Веронську Г.О., що боржник -  ЗАТ "ВБС" неспроможний виконати грошове зобов'язання перед ініціюючим кредитором  в сумі 72000,00 грн.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  постанова суду першої інстанції  зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до абз.4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

Як вбачається з постанови, в порушення вимог закону, зазначені обставини справи взагалі  не досліджувались господарським судом.

Разом з тим, як того вимагає Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати  зазначені вище питання.

Відповідно до затвердженого судом, в порядку ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.

Відомості про актив боржника, мають  міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання  про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив)  повинен бути предметом розгляду   в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом  надається  у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, є  прерогативою   господарського суду, як того вимагає ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Зазначені вище вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Крім того, постановою ВГСУ від 10.06.09 р. ухвала підготовчого засідання від 08.12.03 р. по даній справі скасована, а провадження по справі припинено, як таке, що порушене безпідставно.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В порушення вимог ст. 84 ГПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N 11 “Про судове

рішення” Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 24 квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992 року N 13, від 25 травня 1998 року N 15, оскаржувана постанова  суду від 15.06.2004 р. належним чином не мотивована та законодавчо не обґрунтована.

       За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову господарського суду м. Києва від 15.06.2004 р. по справі про банкрутство ЗАТ  "ВБС" не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає  скасуванню.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   П О С Т А Н О В И В:    

         Касаційну скаргу Бодні В.П.  задовольнити.

        Постанову господарського суду м. Києва від 15.06.2004 р. по справі № 24/715-б скасувати.

         Головуючий -                                                          Ткаченко Н.Г.

            Судді  -                                                                   Катеринчук Л.Й.

                                                                                                       Білошкап О.В.