Ухвала

від 26.08.2014 по справі 393/255/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2141/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

26.08.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Чорнобривець О.С.

із секретарем: Гончар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом фермерського господарства «Господарство ТВВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, відділ Держземагенства у Новгородківському районі, Головне управління юстиції в Кіровоградській області, про визнання права на посіви та визнання недійсним договору оренди землі, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Господарство ТВВ», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою Репела Олександра Вікторовича, який представляє інтереси фермерського господарства «Господарство ТВВ», на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року фермерське господарство "Господарство ТВВ" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання права власності на посіви озимого ячменю на земельній ділянці площею 6,06 га ріллі НОМЕР_1, розташованій на території Вершино-Кам?янської сільської ради, та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6,06 га ріллі НОМЕР_1 від 28.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасування його державної реєстрації.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.03.2011 року між фермерським господарством "Господарство ТВВ" (орендар) та Новгородківською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування для ведення сільськогосподарського виробництва земельну ділянку загальною площею 6,06 га ріллі під НОМЕР_1, що знаходиться на території Вершино-Кам?янської сільської ради. Даний договір було укладено на строк до отримання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку, але не більше 5 років (п.8).

З листа Новгородківської райдержадміністрації "Про розірвання договорів оренди" № 01-09-419/1 від 31.10.2013 року йому стало відомо, що 24.04.2013 року відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, у зв'язку з цим, розпорядженням голови Новгородківської райдержадмінстрації від 03.07.2013 року вказаний договір оренди землі розірвано в односторонньому порядку.

Ще до цього, у вересні 2013 року спірну земельну ділянку ним було засіяно озимим ячменем, про що він повідомив районну державну адміністрацію листом № 5 від 21.11.2013 року, що також підтверджується актом від 19.03.2014 року.

Оскільки ні договором оренди, ні чинним законодавством не визначено момент розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку, вважає за можливе застосувати аналогію закону (ст.8 ЦК України) щодо визначення моменту укладення договору. Тому позивач вважає, що договір оренди землі, укладений між ним та райдержадміністрацією, є розірваним в односторонньому порядку з моменту отримання фермерським господарством "Гоподарсто ТВВ" листа про його розірвання, тобто з 31.10.2013 року.

Враховуючи ту обставину, що позивачем було засіяно спірну земельну ділянку озимим ячменем у період чинності договору, він звернувся до суду за захистом свого права власності на зазначені посіви, оскільки воно не визнається відповідачами.

Крім цього, 28.08.2013 року між відповідачами по справі було укладено договір оренди землі, за яким спірну земельну ділянку було передано у платне користування ОСОБА_3 строком на 49 років. Законом не передбачено право орендодавця укладати декілька договорів з різними орендарями щодо однієї земельної ділянки, оскільки це буде порушенням прав землекористувача. Враховуючи ту обставину, що станом на момент укладення оскаржуваного договору оренди (28.08.2013 р.) діяв інший договір оренди земельної ділянки між позивачем та третьою особою, який розірвано 31.10.2013 року, вважає, що відповідачі не мали права укладати даний правочин. Оспорюваний ним договір суперечить закону, тому його необхідно визнати недійсним.

Посилаючись на вказані обставини та підстави, позивач просив задовольнити позов.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 подано зустрічний позов до фермерського господарства «Господарство ТВВ», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2014 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов - задоволено.

Вирішено усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов"язавши фермерське господарство «Господарство ТВВ» не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 28.08.2013 року, яка розташована на території Вершино- Кам"янської сільської ради, площею 6,0628 га ріллі, кадастровий номер 3523480800:02:000:0020 під НОМЕР_1 на плані Новгородківського району Кіровоградської області, та належить на праві власності ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ФГ «Господарство ТВВ» ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні зустрічного позову. Зазначено, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд послався на те, що ФГ "Господарство ТВВ" не має права на посіви, оскільки не є орендарем земельної ділянки, а договір оренди 28.08.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є дійсним, оскільки пройшов державну реєстрацію. Задовольняючи зустрічний позов, суд вказав, що ФГ "Господарство ТВВ" самовільно обробило земельну ділянку, не маючи на те законних підстав, чим порушило права орендаря земельної ділянки, а саме - ОСОБА_3 При цьому, судом не було взято до уваги, що Новгородківського райдержадміністрацією про розірвання в односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки, укладеного з ФГ "Господарство ТВВ", повідомлено лише 31.10.2013 року, тому на думку позивача, цей договір оренди землі від 18.03.2011 року припинений саме з 31.010.2013 року, а укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір оренди від 28.08.2013 року є недійсним. ФГ "Господарство ТВВ" у вересні 2013 року обробило та засіяло земельну ділянку озимим ячменем, не знаючи про розірвання з ними договору оренди земельної ділянки та укладення іншого договору оренди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому позивач має право на посіви.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача, яка згодна з рішенням суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Новгородківської районної державної адміністрації № 100-р від 29.04.2009 року про передачу в оренду ФГ "Господарство ТВВ" земельної ділянки загальною площею 27, 63 га ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення не витребуваних земельних часток (паїв), строком до появи власників (а.с.95), 18.03.2011 року між ФГ "Господарство ТВВ" та Новгородківською районною державною адміністрацією, в особі голови - Каніщева В.М., було укладено договір оренди землі, зареєстрований у державному реєстрі 24.03.2011 року за № 352340004000250, згідно якого передано в оренду земельну ділянку площею 6,06 га. ріллі НОМЕР_1, яка розташована на території Вершино-Кам?янської сільської ради, на строк до отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку, але не більше 5 (п"яти) років (а.с.7-9).

Власником зазначеної земельної ділянки, згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії свідоцтва про право власності від 24.04.2013 р. стала ОСОБА_2 (а.с.17, 55, 61, 93-94).

Згідно копії розпорядження голови Новгородківської районної державної адміністрації № 180-р від 03.07.2013 року у зв'язку з отриманням власником земельної ділянки ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно було розірвано договір оренди землі, зареєстрований у державному реєстрі 24.03.2011 року за № 352340004000250, укладений з фермерським господарством "Господарство ТВВ", про що було повідомлено голову фермерського господарства (а.с.10-11, 52). Вказане розпорядження позивачем не оскаржене.

Згідно копії договору оренди землі від 28.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 6,06 га ріллі НОМЕР_1, яка розташована на території Вершино-Кам?янської сільської ради, строком на 49 років, про що складено відповідні акти приймання-передачі земельної ділянки (а.с.14-16, 53-54, 58-60).

Відповідно до копії акта від 19.03.2014 року було проведено обстеження посівів озимого ячменю на земельній ділянці НОМЕР_1 загальною площею 6,06 га, розташованої на території Вершино-Кам?янської сільської ради (а.с.13), про що ФГ "Господарство ТВВ" було повідомлено голову Новгородківської районної державної адміністрації (а.с.12).

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своєю власністю на власний розсуд.

Ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою до вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Стаття 93 Земельного кодексу України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Стаття 95 Земельного кодексу України визначає, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_2 суду було надано докази на право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 6,06 га ріллі НОМЕР_1, розташованої на території Вершино-Кам?янської сільської ради.

Укладаючи з Новгородківською районною державною адміністрацією договір оренди землі від 18.03.2011 року на строк до отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку, ФГ "Господарство ТВВ" погодилось нести ризик щодо наслідків розірвання в односторонньому порядку даного договору у будь-який період протягом п'яти років з часу укладення договору, тому проводячи сільськогосподарські роботи та посіви на спірній земельній ділянці без з"ясування цих обставин, господарство діяло на свій страх і ризик.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд дійшов правильного висновку, що у зв'язку з отриманням та оформленням права власності на спірну земельну ділянку відповідачем ОСОБА_2, договір оренди, укладений між Новгородківською районною державною адміністрацією та ФГ "Господарстов ТВВ" був розірваний в односторонньому порядку та припинив свою дію на час укладенння та державної реєстраціїї оспорюваного договір оренди землі від 28.08.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, порушень при укладенні останнього договору оренди землі не встановлено. Оскільки ФГ "Господарство ТВВ" не є орендарем спірної земельної ділянки, тому права на посіви на вказаній ділянці не має.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в апеляційному суді Кіровоградської області урожай озимого ячменю, відносно якого виник спір зібрано землекористувачем ОСОБА_3 і знаходиться у його володінні, що підтверджується копією висновку за результатами перевірки матеріалів, які не містять ознак кримінального провадження (а.с.179), також цей факт не заперечується сторонами.

Судом першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Репела Олександра Вікторовича, який представляє інтереси фермерського господарства «Господарство ТВВ», відхилити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: