Постанова

від 25.06.2009 по справі 4/6-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/6-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2009 р.                                                                                    № 4/6-09  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі),Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-ЛТД"

на ухвалуЗапорізького апеляційного господарського суду від 06.04.09

у справі № 4/6-09

господарського судуХерсонської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліпеллет"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-ЛТД"

простягнення 430075,12 грн.

за участю представників від:

позивача Івановський І.Є. (дов. від 12.01.09)

відповідача Корсун Р.А. (дов. від 28.01.09)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.02.09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпеллет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-ЛТД" задоволений частково.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача повернуто без розгляду через пропуск десятиденного строку на апеляційне оскарження. В задоволенні клопотання про відновлення цього строку відмовлено, оскільки причини пропуску визнані неповажними.

Не погоджуючись із цією ухвалою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити на розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду. Скарга мотивована невірним застосуванням апеляційним судом ст.ст. 53, 84, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте судом 10.02.09, підписано 13.02.09, отримане відповідачем 16.02.09. Апеляційну скаргу подано 26.02.09. До скарги заявник додав клопотання, в якому просив відновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що рішення ним було отримано лише 16.02.09. В задоволенні клопотання суд відмовив, вказавши на те, що названа обставина не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційному суду слід було надати заявнику можливість здійснити своє право на апеляційний перегляд справи. Так, відповідно до частини статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, апеляційний  суд виходив, зокрема, із того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Проте, зроблене судом тлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. За таких обставин оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу –направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-ЛТД" задовольнити, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.09 у справі № 4/6-09 скасувати, справу направити на розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

Л. Стратієнко