Ухвала

від 01.09.2014 по справі 2а-3516/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/48519/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробнича фірма «Фасад» на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012

у справі № 2а-3516/10/0870 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробнича фірма «Фасад» доДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проскасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-виробнича фірма «Фасад» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000642305/0/7130 від 09.04.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Преста Гранд» за період з 01.01.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №52/23-509/31707941 від 02.04.2010;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, абзацу 4 пп.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 39 193 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000642305/0/7130 від 09.04.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 58 789,50 грн. (з яких: 39 193 грн. - основний платіж та 19 596,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- за результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга платника - без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірного віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства витрат на суму 156 774 грн., сформованих за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Преста Гранд», з огляду на їх підтвердження первинними документами, які складені відповідно до вимог чинного законодавства та свідчать про фактичне здійснення господарських операцій. Крім того, постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 по кримінальній справі №1-528/2009р. не встановлено вини посадових осіб ТОВ ПВФ «Фасад» в укладені правочину, який порушує публічний порядок, факту ведення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Преста Гранд» з метою ухилення від сплати податків або ведення фіктивної господарської діяльності, або вини ТОВ «Преста Гранд» в укладенні нікчемного правочину з позивачем. З огляду на ненадання відповідачем доказів, які б свідчили про невідповідність укладених позивачем правочинів актам цивільного законодавства і моральним засадам суспільства, та відсутність судових рішень про визнання їх недійсними, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, а позивач, як платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, яка порушує вимоги податкового законодавства, не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента, не повинен притягуватися до відповідальності, оскільки не може нести відповідальність за дії інших платників податків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для включення позивачем до складу валових витрат сум, що сплачені за господарськими операціями з ТОВ «Преста Гранд», з огляду на те, що платником податку не доведено товарності цих операцій, а надані ним первинні документи складені з порушенням вимог чинного законодавства. Так, суд апеляційної інстанції, з врахуванням матеріалів кримінальної справи (зокрема, постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.366 Кримінального кодексу України, якою закрито провадження по кримінальній справі у зв'язку із застосуванням амністії до обвинувачених) дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.366 Кримінального кодексу України, закрито провадження по кримінальній справі у зв'язку із застосуванням амністії до обвинувачених. Вказані особи обвинувачені в заснуванні фіктивних підприємств у період з 07.11.2006 до 19.11.2008, в тому числі, ТОВ «Преста Гранд», за допомогою яких шляхом незаконної діяльності підприємств-контрагентів провели операції по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету, згідно висновку судово-економічної експертизи, не надійшло податку на додану вартість на суму 9 589 512,29 грн., що в 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є крупним збитком, заподіяним державі.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в рамках кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, підготували Статут ТОВ «Преста Гранд», який 14.08.2007 зареєстрували у виконкомі Запорізької міськради на ім'я ОСОБА_7, відкрили рахунки в банковій установі, та подали відповідні документи для постановки на облік до ДПІ, управління статистики і пенсійному фонді, після чого використали ці реєстраційні документи і печатку для складення фіктивних договорів і первинної бухгалтерської документації на суму від 1000 грн. до 100000 грн. по кожній угоді, що давало підстави для перерахунку грошових коштів на рахунки для подальшого переведення в готівку в касах банку.

У відповідності до положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Оскільки згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За змістом п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач здійснював операції з придбання послуг з реконструкції будівель та складів, виконавцем яких визначено ТОВ «Преста Гранд». Оплата здійснювалась відповідно до платіжних доручень та банківських виписок. Станом на 30.06.2009 дебіторська та кредиторська заборгованість по рахунках ТОВ ПВФ «Фасад» з ТОВ «Преста Гранд» відсутня.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо невідповідності наданих позивачем первинних документів вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в довідках про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, травень 2008 року та в актах виконання підрядних робіт за березень 2008 року № 3103/1 та за травень 2008 року № 05/12-4 відсутні будь-які посилання на номер та дату контракту (договору), на підставі якого ці довідки та акти були складені, відсутні дата і місце їх складення, дата підписання субпідрядником, відомості про посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інших даних щодо посадової особи субпідрядника, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав податковому органу під час перевірки та суду під час розгляду справи платіжні доручення на підтвердження розрахунку по акту виконання підрядних робіт за березень 2008 року №3103/1 на суму 110 900,4 грн., акт виконаних робіт № 03/31-4 від 31.03.08, на підставі якого оформлено платіжні доручення №№ 874, 884, 886, 887, 888, 891. Також позивач не надав суду договори на проведенню реконструкції будівель та складів, на виконання яких позивачем залучено ТОВ «Преста Гранд» як субпідрядника, та не надав доказів того, що ТОВ «Преста Гранд» мав правові підстави для виконання будівельних, монтажних та ремонтних робіт, та мав власні трудові ресурси, основні фонди чи певні обладнання та матеріали, що були необхідні для виконання відповідних робіт по реконструкції будівель та складів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність позивачем факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Преста Гранд», та, як наслідок, правомірність формування сум валових витрат, в той час як поданими відповідачем доказами підтверджено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробнича фірма «Фасад» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний