Постанова

від 21.01.2009 по справі 15/241/06-20/380/06-10/256/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 січня 2009 р.                                                                                   

№

15/241/06-20/380/06-10/256/08 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди

Д.С.,

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши

касаційну скаргу

Приватного

підприємця ОСОБА_1

на

постанову

від

21.10.08 Запорізького апеляційного господарського суду

у

справі

№15/241/06-20/380/06-10/256/08

господарського

суду

Запорізької

області

за

позовом

Відкритого

акціонерного товариства "Запоріжелектромашоптторг"

до

1.

Приватного підприємця ОСОБА_12. Товариства з обмеженою відповідальністю

"НВП ІСТ Лайн"

третя

особа

Запорізька

міська рада

про

зобов'язання

звільнити земельну ділянку

за

участю представників сторін

від

позивача:

Теремецька

О.О., дов.

від

відповідача 1:

у

засідання не прибули

від

відповідача 2:

у

засідання не прибули

від

третьої особи:

у засідання

не прибули

ВСТАНОВИВ:

Відкрите

акціонерне товариство "Запоріжелектромашоптторг" звернулось до

господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємця

ОСОБА_1та Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ІСТ Лайн" про

зобов'язання звільнити належну позивачу на праві власності згідно з державним

актом ЗП №109043, виданим 26.11.04, земельну ділянку площею 840 м2,

що розташована під об'єктами нерухомості (закритим складом для зберігання

продукції та площадкою складу кабельної продукції) за АДРЕСА_1(нова АДРЕСА_2),

шляхом знесення об'єктів нерухомості (з урахуванням уточнення). До участі в

справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача, залучено Запорізьку міську раду.

Справа

розглядалась судами неодноразово. Постановою від 30.01.08 Вищий господарський

суд України скасував судові рішення в справі, направивши її на новий розгляд до

суду першої інстанції.

При

новому розгляді справи ухвалою від 03.07.08 господарський суд Запорізької

області (суддя Алейникова Т.Г.) затвердив мирову угоду між позивачем та

Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ІСТ Лайн" та припинив

провадження у справі.

Не

погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватний підприємець ОСОБА_1звернувся з

апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, який

(колегія суддів у складі: Антоніка С.Г. -головуючого, Кагітіної Л.П., Яценко

О.М.) ухвалою від 21.10.08 відмовив у прийнятті цієї скарги як такої, що подана

після закінчення строку, встановленого для її подання, а також поза межами

передбаченого ч. 2 ст. 93 ГПК України тримісячного строку.

Ухвалою

від 18.12.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за

касаційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_1., в якій заявлено вимоги про

скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Касаційна

скарга мотивована тим, що касатор не був повідомлений про призначення судового

засідання суду першої інстанції, в якому винесено оскаржувану в апеляційному

порядку ухвалу, а відтак і про наявність цієї ухвали.

Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали

справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття

91 ГПК України визначає, що сторони мають право подати апеляційну скаргу на

рішення місцевого суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно

до ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути

оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом"; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на

рішення місцевого господарського суду.

Згідно

з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання

вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським

судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та

резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно

до статті 84 цього Кодексу.

Частиною

1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за

заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати

причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і

відновити пропущений строк, або відповідно до ч. 2 цієї статті відмовити у

відновлення строку, про що винести відповідну ухвалу.

У

відповідності з ч. 2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання

апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття

рішення місцевим господарським судом.

Виходячи

з положень цієї норми, Запорізький апеляційний господарський суд відмовив у

прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1., поданої 06.10.08,

оскільки тримісячний строк з моменту прийняття судом першої інстанції

оскаржуваної ухвали закінчився о 24 годині 00 хвилин 03.10.08.

Касатор

з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується та вважає останнім

днем вказаного тримісячного строку -04.10.08, а оскільки цей день є вихідним

днем суботою, згідно з передбаченим ч. 3 ст. 51 ГПК України правилом днем

закінчення строку є понеділок 06.10.08.

Зважаючи

на те, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала господарського суду

Запорізької області прийнята 03.07.08, відповідно до ч. 2 ст. 51 ГПК України

тримісячний строк закінчується саме 03.10.08. Отже, вищевказані доводи касатора

не відповідають положенням процесуального законодавства.

Разом

з тим, вимоги ч. 2 ст. 93 ГПК України встановлюють тримісячне обмеження на

відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги поряд з

положеннями ч. 2 ст. 22 ГПК України, що зобов'язує сторони добросовісно

користуватися належними їм процесуальними правами, у тому числі й щодо

апеляційного оскарження.

Одночасно,

ст. 87 ГПК України передбачає, що рішення та ухвали розсилаються сторонам,

прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти

днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не

передбачено цим Кодексом. Дотримання цих вимог є обов'язковим для господарських

судів.

Як

вбачається з матеріалів справи, згідно з відміткою на зворотному боці

оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції її копії надіслано

учасникам судового процесу в кількості трьох примірників. При цьому у вступній

частині цієї ухвали в якості учасників зазначено лише позивача -Відкрите

акціонерне товариство "Запоріжелектромашоптторг", відповідача

-Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ІСТ Лайн" та третю

особу -Запорізьку міську раду.

Тобто

Приватний підприємець ОСОБА_1., який є відповідачем у даній справі, в

оскаржуваній ухвалі серед учасників судового процесу не зазначений, і копії

цієї ухвали цій особі не надсилались.

Проте

при винесенні ухвали про відмову в прийнятті апеляційної скарги Запорізький

апеляційний господарський суд залишив поза увагою вищевказані обставини, які

свідчать про те, що порушення апелянтом передбачених ст. 93 ГПК України строків

відбулось не у зв'язку зі зловживанням ним певним чином своїми правами або їх

невикористанням, а є наслідком порушення судом першої інстанції вимог

господарського процесуального законодавства щодо направлення копій

процесуального акту сторонам. При цьому суд апеляційної інстанції застосував

щодо поданої Приватним підприємцем ОСОБА_1апеляційної скарги обмеження у

відновленні процесуального строку, не зважаючи на відсутність зазначення

скаржника в оскаржуваному судовому акті в якості одного з відповідачів без

виключення його зі складу сторін у справі.

Викладені

представником позивача в судовому засіданні доводи щодо виключення ПП ОСОБА_1з

числа відповідачів не можуть бути прийняті до уваги за відсутністю в матеріалах

справи відповідного процесуального документа суду першої інстанції, яким у

резолютивній частині ухвалено таке виключення.

Зважаючи

на неможливість оформлення апеляційної скарги з дотриманням вимог ст. 94 ГПК

України щодо її змісту за відсутності обізнаності скаржника з доводами та

мотивами суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному судовому акті, а

тим більш неможливість подання цієї скарги в разі необізнаності про наявність

такого судового акту, пропущений процесуальний строк для подання апеляційної

скарги в даній справі підлягав відновленню, оскільки поважність причин його

пропуску підтверджується матеріалами справи.

Судом

апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було враховано

викладене та не забезпечено апеляційне оскарження рішення суду, передбачене

Конституцією України. Отже, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає

скасуванню як невідповідна нормам процесуального права, а справу слід направити

до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

  Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117,

1119-13 ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу задовольнити.

2.          Ухвалу від 21.10.08 Запорізького

апеляційного господарського суду у справі №15/241/06-20/380/06-10/256/08

скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для здійснення

апеляційного провадження.

Головуючий                                                                               

Д.Кривда

Судді                                                                                                   

Г.Жаботина

                                                                                          А.Уліцький