Рішення

від 02.09.2014 по справі 13/354-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.14р. Справа № 13/354-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер", с. Маків Дунаєвецького району Хмельницької області

до Приватного підприємства "Рускус", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

Від Позивача: Дмуховський О.В., довіреність №08/1414 від 14.08.2014 р.

Від Відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Рускус" (далі - відповідач) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду від 02.12.10р. (суддею Первушиним Ю.Ю.) порушено провадження у справі № 13/354-10 та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 23.10.12 р. (суддею Боділовською М.М.) провадження у справі №13/354-10 було зупинено до винесення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська судового рішення по кримінальній справі № 6/4584.

Розпорядженням виконуючого обов'язок керівника апарату суду № 1441 від 19.12.13р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Боділовської М.М., відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, після чого справу №13/354-10 передано для розгляду судді Петренко Н.Е.

Ухвалою господарського суду від 20.12.13р. суддею Петренко Н.Е. прийнято справу №13/354-10 до свого провадження.

Ухвалою господарського суду від 30.07.14р. поновлено провадження у справі №13/354-10. Розгляд справи призначено на 02.09.14р.

02.09.14р. в судовому засіданні повноважний представник позивача надав доповнення до позовної заяви в яких просить визнати недійсним договір купівлі-продажу.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.14р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.97-98).

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.10р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №б/н (далі - договір) відповідно до умов п.1.1. Договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу Рапс насипом, товар у відповідній кількості, якості, по цінам та в строк і на умовах визначених у цьому Договорі, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.4.2.Договору приймання товару здійснюється представником відповідача (складу позивача, що визначений п.2.1.Договору та починається з надання представником позивача пакета документів на товар, передбачених п.2.2.Договору, які можуть передаватись як факсом так і засобами електронного зв'язку).

Згідно з п.5.1.Договору ціна на товар встановлюється в гривнях України. Підставою оплати відповідачем вартості товару і надання позивачем рахунку на оплату поставленого товару, який може надаватись як факсом так і засобом електронного зв'язку, та накладної на товар.

Крім того п.5.5. Договору передбачає, що оплата за товар здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України і з урахуванням ПДВ, протягом 3-х банківських днів з моменту поставки повного об'єму товару позивачем, який указаний у п.5.3. Договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. (п.9.1.Договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну вартість 1523262,40грн., що підтверджує накладна №270710 від 27.07.10р.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Позивач зазначає, що договір не підписувався будь-ким із посадових осіб відповідача і печатка підприємства на ньому відсутня. Договір був підроблений невідомими особами від імені відповідача і по даному факту Дунаєвецьким РВ УМВС порушення кримінальну справу (а.с. 12).

Крім того позивач стверджує, що невідомі особи, які діяли від імені відповідача ввели в оману позивача щодо змісту правочину, а відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1. ст.229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсний.

Таким чином позивач просить суд визнати договір № б/н від 27.07.10р. недійсним.

Але, у зв'язку з винесенням вироку Жовтневим районним судом міста Дніпропетровськ від 16.05.13р. позивачем було надано доповнення до позовної заяви, відповідно до якої позивач стверджує:

Вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 15.05.13р. по справі №412/10985/2012р. (а.с.81-86), який Апеляційним судом Дніпропетровської області від 15.08.13р. залишено без змін(а.с.87-88). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.03.14р. ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано та направлено справу на новий Апеляційний розгляд(а.с. 89-90). Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області 29.05.14р. вирок Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16.05.13р. стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині призначеного засудженим покарання - скасувати. В решті вирок Жовтневого суду міста Дніпропетровська залишити без змін.(а.с.91)

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вступили між собою в злочинний зговір, заволоділи шляхом обману майном суб'єктів господарювання - виробників сільгосппродукції, скоїли тяжкий злочин, діючи нібито від імені ПП "Рускус" та укладаючи через підставних осіб договори купівлі-продажі з сільгосппідприємствами на зерно рапсу, в т. ч. з позивачем та з СФГ "Краєвид", яке відразу перепродали це зерно ТОВ "Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна)", не маючи дійсного наміру фактично передати вказане зерно йому у власність. Введений в оману директор Вінницького відділення ТОВ "Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна)" ОСОБА_7 (свідок у кримінальній справі) підписав договори купівлі-продажу рапсу, які йому на підписання від імені ПП "Рускус" надала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Також, шляхом обману, через співучасників злочину, які діяли від імені ПП "Рускус", було укладено договір зберігання з ТОВ "Еколінія", та здійснено переоформлення складських квитанцій з ПП "Рускус" на ТОВ "Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна)" на вказане зерно рапсу.

Всього злочинним шляхом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи від імені ПП "Рускус", привласнили та розпорядилися на власний розсуд зерном рапсу, який є об'єктом злочину на загальну суму 5439529,18 грн.

Позивач посилається на те, що вироком суду від 16 травня 2013 року, на підставі досліджених доказів, показань свідків виявлено рух зерна рапсу І-го класу врожаю 2010 року у кількості 580,093 тон. за документами, які складалися від імені ПП "Рускус" співучасниками злочину, а саме: з ТОВ "Подільський бройлер" і СФГ "Краєвид" до ПП "Рускус", з ПП "Рускус" до ТОВ "Альфред С. Топфер "Інтернешенел (Україна) на підставі укладених договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, зокрема, Договору від 27.07.2010 р.

Згідно вироку суду від 15.08.2013 року, майно, яке є об'єктом злочину, визначене за індивідуалізуючими ознаками: вказане точне його найменування "зерно", вид зерна - "зерно ріпаку", його кількість (вага) -"580,093 тон.", інші відмінні індивідуалізуючі ознаки - "І-клас", рік збирання врожаю зерна- "врожаю 2010 року".

Досліджені кримінальним провадженням № 412/10985/2012 факти свідчать про те, яким чином продавець спірного майна -ПП "Рускус" став власником зерна ріпаку І-го класу врожаю 2010 року (зокрема, на підставі Договору від 27.07.2010 р.) в кількості 519 тон 294 кг та 60 тон 799 кг тонн, визначене вироком суду об'єктом злочину, яке в результаті злочинних дій засуджених та іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, потрапило до ТОВ "Альфред С. Топфер "Інтернешенел (Україна)".

Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29.08.2013 року по кримінальній справі № 412/10985/2012 задоволено заяви ТОВ "Подільський Бройлер" та селянського фермерського господарства "Краєвид" про вирішення питання щодо речових доказів у даній кримінальній справі:

- речовий доказ по справі - зерно ріпаку 1-го класу, вагою 519 тон 294 кг, що знаходилось на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" (Хмельницька область, Дунаєвський район, с. Петрівське, вул. Кутузова, 33, код ЄДРПОУ - 32013204) - повернено за належністю Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" (Хмельницька область, Дунаєвський район, с. Воробіївка, вул. Молодіжна, 43, код ЄДРПОУ- 32875045);

Відповідно до ч.3.ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір, відповідно до цивільного законодавства України є різновидом правочину.

А згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Виходячи з положень ст. 215 Цивільного кодексу України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи із змісту статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.3.ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 229, 230, 626, 627, 638, 655, Цивільного кодексу України, ст.ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Договір купівлі - продажу №б/н від 27.07.10р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" (32400, Хмельницька обл., Дунаєвецький район, с.Маків, вул.Чапаєва, буд.70, код ЄДРПОУ 32875045) та Приватним підприємством "Рускус" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Романовського, буд.80, код ЄДРПОУ 36960542) - визнати недійсним.

Стягнути з Приватного підприємства "Рускус" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Романовського, буд.80, код ЄДРПОУ 36960542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" (32400, Хмельницька обл., Дунаєвецький район, с.Маків, вул.Чапаєва, буд.70, код ЄДРПОУ 32875045) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.09.14р.

Суддя Н.Е. Петренко