Рішення

від 29.08.2007 по справі 2-1417/07

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-1417/07

2-1417/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29

серпня 2007 року                    Новомосковський

міськрайонний суд у складі:

головуючої                                                                         Єлізаренко

І. А.,

секретаря                                                                             Кравченко

О.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ

„Інтерпайп Новомосковський трубний завод", 

третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.

Новомосковську про визнання незаконною відмови у складанні акту про нещасний випадок

на виробництві та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ „Новомосковський трубний

завод" про визнання незаконною відмови у складанні акту про нещасний

випадок на виробництві та відшкодування моральної шкоди.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те,  що 13.06.1993 року приблизно о 16.00 год., 

перебуваючи на своєму робочому місці він отримав травму

-забиття правої стопи та перелом п"ятого пальця правої стопи. Акт про

нещасний випадок на виробництві не складався. Він сподівався,  що вилікується без будь-яких наслідків,  однак протягом 1993-1995 року він постійно

скаржився на болі,  холодність ніг при

ходьбі. В зв"зку з наведеними обставинами він перебував на лікуванні у

1995 році та у 1997 році,  переніс дві

операції,  йому було ампутовано праву

нижню кінцівку. 24.11.1997 року йому було встановлено другу групу інвалідності.

Вважає,  що хвороба протягом довгого часу

та ампутація кінцівки пов"язані з травмою, 

яку він отримав 13.06.1993 року під час виконання своїх трудових

обов'язків,  однак відповідач

відмовляється скласти акт про нещасний випадок на виробництві. Діями

відповідача,  який грубо порушує його

права,  йому спричинено моральну

шкоду,  яка виразилася в тому,  що він переніс нестерпні болі,  продовжує хворіти і зараз,  йому важко пересуватися,  а тому просить стягнути з відповідача на його

користь 20 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В ході

судового розгляду справи було встановлено, 

що найменування відповідача змінено з ВАТ „Новомосковський трубний

завод" на ВАТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод". Судом було

винесено ухвалу про заміну первісного відповідача ВАТ „Новомосковський трубний

завод" на ВАТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод".

Позивач

в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, 

посилаючись на обставини, 

викладені в позовній заяві,  а

також на свої пояснення,  дані в судовому

засіданні.

Представник

відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав,  і просив в задоволенні позову відмовити,  оскільки позивачем пропущено строк позовної

давності на звернення до суду з позовом.

Представник

третьої особи в судовому засіданні пояснив, 

що підстав для задоволення позову не вбачається.

Суд,  вислухавши сторони,  свідків, 

дослідивши матеріали справи вважає, 

що в задоволенні позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Встановлено

судом і підтверджується матеріалами справи, 

13.06.1993 року позивач працював стропальником в цехі емальпосуди

Новомосковського трубного заводу і приблизно о 16.00 год. отримав травму -

забиття правої стопи та перелом п"ятого пальця

правої

стопи під час встановлення завантажувального коробу. Акт про нещасний випадок

на виробництві форми Н-1 не складався.

Позивач

в судовому засіданні пояснив,  що після

отримання травми 13.06.1993 року стан його здоров"я погіршився,  він перебував на лікуванні у 1995 році та у

1997 році,  переніс дві операції,  йому було ампутовано праву нижню кінцівку.

24.11.1997 року йому було встановлено другу групу інвалідності.

Згідно

довідки МСЕК від 04.01.2000 року позивач є інвалідом другої групи з 01.12.1999

року безстроково. Причина інвалідності - загальне захворювання.

Згідно  ст. 

233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення

трудового спору до районного,  районного

у місті,  міського чи міськрайонного суду

в тримісячний строк з дня,  коли він

дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно

до  ст. 

256 ЦК України

позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з

вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У  ст. 257 ЦК

України зазначено,  що загальна

позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як

вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з зазначеним позовом

лише 20.12.2006 року. Також слід зазначити, 

що з заявою про встановлення факту каліцтва на виробництві ОСОБА_1.

звертався до суду 16.08.2002 року,  тобто

з пропуском строку як спеціальної так і загальної позовної давності.

З огляду

на вищевикладене суд вважає,  що в

задоволенні позову ОСОБА_1. повинно бути відмовлено в зв"язку з пропуском

строку позовної давності.

На

підставі викладеного,  керуючись  ст. 233 КЗпП України,   ст. 

ст.  256,  257 ЦК України,   ст. 

ст.  10,  11, 

209,  212-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В

задоволенні позову ОСОБА_1до ВАТ „Інтерпайп Новомосковський трубний

завод",  третя особа Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в М. Новомосковську про визнання

незаконною відмови у складанні акту про нещасний випадок на виробництві та

відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Рішення

може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду

Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.