Ухвала

від 04.09.2014 по справі 34/5005/7057/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.09.2014 Справа № 34/5005/7057/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. - доповідача,

суддів: Джихур О.В., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Валярі М.Г.

За участю представників сторін:

від ТОВ "Перший Проспект": Непорада А.Г. представник, довіреність № 1 від 28.04.14;

арбітражний керуючий: Завертайний І.Б., посвідчення НОМЕР_1 від 04.07.13;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2014 року у справі №34/5005/7057/2011

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Проспект", м.Дніпропетровськ

до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю ріелторська компанія "Дом", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2014 року у справі №34/5005/7057/2011 (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю ріелторська компанія "Дом". Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю ріелторська компанія "Дом". Провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована тим, що кредиторська заборгованість залишилась частково не погашеною, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства банкрута, за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилося майна для здійснення своєї статутної діяльності, тому підприємство слід ліквідувати, провадження у справі припинити.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, також не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для даної справи.

19.08.2014 року від ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала господарського суду від 08.05.2014 року винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

В матеріалах справи відсутні відзиви інших кредиторів на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

04.09.2014 року скаржник не з'явився в засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суд, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не у зв'язку з неявкою сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по справі.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення скаржника належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ним права судового захисту своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та наведені скаржником підстави для скасування судового рішення першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, далі-Закон).

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2012 року у справі №39/5005/7228/11 (залишеного без змін обома інстанціями) за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю рієлтерська компанія "ДОМ" про стягнення вартості частки майна у статутному капіталі боржника в розмірі 5 122 956,00 грн. припинено на підставі п. 1? ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 19 постанов пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону (2343-12) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Тому вимоги, що випливають з корпоративних прав, зокрема отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації боржника (банкрута), не можуть задовольнятися в межах провадження у справі про банкрутство, а тому суди мають відхиляти такі вимоги кредиторів на підставі статті 1 Закону.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2011 року (залишеною без змін обома інстанціями) у даній праві відхилені вимоги ОСОБА_3 до боржника в сумі 4 370 040,00 грн., як такі, що не зараховуються до складу грошових зобов'язань боржника.

Отже, ОСОБА_3 не може мати будь-яких грошових вимог до боржника в розумінні ст. 1 Закону, у зв'язку з їх заліком на підставі ст. 601 ЦК України, скаржник не є стороною по справі в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки в матеріалах справи міститься відмова в задоволенні грошових вимог скаржника, прийнята в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

В ході провадження у справі ОСОБА_3 не надано доказів звернення із скаргою на дії арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду.

Згідно з п. 5 постанови пленуму ВГС України від 17.05.2011 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, так як ОСОБА_3 на момент прийняття оскаржуваної ухвали не набув статусу кредитора, у зв'язку з чим він, відповідно, не був стороною у справі про банкрутство боржника. Оскаржувана ухвала не стосується прав та обов'язків скаржника, а тому ОСОБА_3 не має права апеляційного оскарження винесеної у справі ухвали місцевого суду відповідно до положень ст. ст. 91, 106 ГПК України.

Твердження скаржника про те, що у разі повернення нерухомого майна, яке не було обліковано на балансі підприємства, всі кредиторські вимоги будуть погашенні в повному обсязі спростовується протоколом №1 від 28.11.2011 року, що складений за результатами проведеного аукціону, з якого вбачається, що під час процедури ліквідації банкрута виявлено два об'єкта нерухомості (відбудоване приміщення - ательє та нежитлове приміщення - перукарня, що знаходились в м. Дніпропетровську по вул. Робочій, 91), які за Договором купівлі-продажу від 29.11.2011 року №7618 та №7621 були продані, в той же час матеріали справи свідчать про відсутність у боржника іншого нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 8.05.2014 року у справі №34/5005/7057/2011.

Справу №34/5005/7057/2011 повернути до господарського суду Дніпропетровської баласті.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя О.В. Джихур

Суддя Ю.Б. Парусніков