Постанова

від 04.09.2014 по справі 923/632/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р.Справа № 923/632/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів Таран С.В., Ярош А.І.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - Іващенко А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014р.

по справі № 923/632/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 115 977,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 115 977,81 грн. безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в 2013 році на банківський рахунок відповідача було помилково перераховано 115 977,81 грн. з призначенням платежу "Оплата за послуги комісії згідно договору № 275 від 01.04.2010. без ПДВ". Між тим, такий договір не укладався, жодні послуги відповідачем не надавалися. Направлена відповідачу 16.01.2014 року вимога про повернення безпідставно отриманих грошових коштів залишена без уваги відповідача та відповідного реагування з його боку.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.05.2014 року порушено провадження у справі за даним позовом.

У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_3 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Переказ коштів на банківський рахунок відповідача здійснювався за його пропозицією, підтвердженою рахунками на передоплату послуг комісії, які містили умови договору і намір відповідача бути зобов'язаним у разі її прийняття. Спірні грошові кошти набуті за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, як передплата за договором, що свідчить про безпідставність посилань позивача на те, що спірна сума є отриманою безпідставно в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2014 року суд зобов'язав сторони надати, в тому числі, договір комісії на продаж товару № 01-04-01 від 01.04.2010р., (повний текст), документ про результат проведеної позивачем перевірки щодо приймання-передачі послуг за договором № 01-04-01 від 01.04.2010р. у період з січня 2013 року по жовтень 2013 року, платіжний документ згідно договору № 275 від 01.04.2010р.

В запереченнях на відзив відповідача позивач зазначає, що посилання відповідача на існування між сторонами по справі договірних зобов'язань є хибними, відсутні будь-які письмові документи (договір), який би визначив предмет, ціну, строк, інші умови існування договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014р. (суддя Соловйов К.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ШЕТЕЛІГ Україна" 115 977 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 81 коп. отриманих без належної правової підстави, 2 319 (дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 56 коп. компенсації по сплаті судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. компенсації по оплаті послуг адвоката.

Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи, що договір комісії № 275 від 01.04.2010р. між сторонами не укладався ні в письмовому ні в спрощеному способі. Факт отримання відповідачем спірних 115 977,81 грн. - ним не заперечується, разом з тим, останнім не доведено наявності правових підстав для набуття від позивача суми - 115 977,81 грн., а отже ці грошові кошти отримані без належної правової підстави і підлягають поверненню.

В апеляційній скарзі не погоджуючись з висновками суду, ФОП ОСОБА_3 просить рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014 року у справі №923/632/14 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм матеріального та процесуального права. Наявні в матеріалах справи рахунки та платіжні доручення із зазначенням "Оплата за послуги комісії згідно договору № 275 від 01.04.2010. без ПДВ" свідчать, що договір комісії є укладеним, порядок оплати послуг не є істотною умовою договору комісії. Відповідач набув грошові кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, як оплата за договором, що свідчить про безпідставність посилань позивача на те, що спірна сума є отриманою безпідставно в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Суд безпідставно стягнув з відповідача компенсацію по оплаті послуг адвоката, оскільки відсутні докази надання позивачу послуг адвокатом.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню. Протягом період з січня по жовтень 2013 року відповідач не надавав позивачеві послуги згідно договору №01-04-01 від 01.04.2010 року, договір комісії №275 від 01.04.2010 року між позивачем та відповідачем у спрощений спосіб не укладався. Відповідачем не доведено наявність правових підстав для набуття від позивача спірних 115 977,81 грн. Позивачем надані докази надання і оплати за послуги адвоката ОСОБА_4

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" в період з 15.01.2013р. по 12.08.2013р. перерахував ФОП ОСОБА_3 грошові кошти у загальній сумі 115 977,81 грн., згідно з платіжними дорученнями № 25 від 15.01.2013р. на суму 3 612,81 грн. 81 коп., №146 від 26.02.2013р. на суму 3 300,00 грн., № 188 від 15.03.2013р. на суму 10 033,00 грн., № 42 від 07.05.2013р. на суму 16 105,00 грн., № 160 від 11.06.2013р. на суму 17 837,46 грн., № 237 від 08.07.2013р. на суму 36 266,83 грн., № 259 від 19.07.2013р. на суму 16 487,71 грн., № 318 від 12.08.2013р. на суму 12 335,00 грн. (а.с.15-22). При цьому, в платіжних дорученнях № 25 від 15.01.2013р., № 146 від 26.02.2013р. та № 188 від 15.03.2013р. призначенням платежів вказано: "Оплата за послуги комісії згідно договору № 275 від 01.04.2010. без ПДВ", а в інших дорученнях вказано: "Поповнення карти НОМЕР_1. Оплата за послуги комісії згідно договору № 275 від 01.04.2010. без ПДВ ".

13.12.2013р. позивач отримав від відповідача письмову заяву, згідно з якою відповідач просив позивача надіслати відповідачеві до 15.12.2013р. акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за договором № 01-04-01 від 01.04.2010р. за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року (а.с.23).

Проведеною позивачем перевіркою було встановлено, що протягом періоду з січня 2013 року по жовтень 2013 року відповідач не надавав позивачеві послуги згідно договору № 01-04-01 від 01.04.2010р., а також, що договір комісії № 275 від 01.04.2010р. між позивачем та відповідачем не укладався (а.с.71-73).

13.01.2014р. позивач надіслав відповідачеві поштою, листом з описом вкладення, письмову вимогу про повернення 115 977,81 грн. помилково перерахованих позивачем з 15.01.2013р. по 12.08.2013р. відповідачеві за послуги комісії згідно договору № 275 від 01.04.2010р. (а.с.26-27).

Станом на час розгляду даної справи відповідач не повернув позивачеві вказані помилково перераховані позивачем грошові кошти в сумі 115 977,81 грн.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, послався на доведеність відсутності правових підстав для набуття відповідачем від позивача спірних 115 977,81 грн.

Сторони не надали суду договір комісії № 275 від 01.04.2010р., який був би складений у формі єдиного документа, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Також не доведено укладання вказаного договору у спрощений спосіб (шляхом листування, тощо). Відповідача не надано пояснень щодо змісту наданих ним послуг, які мали бути оплачені на підставі наданих ним рахунків, первинних документів на обґрунтування розміру грошових сум, зазначених в рахунках, документів на підтвердження витрати, пов'язані із виконанням договору комісії № 275 від 01.04.2010р., в період з 2010 року по жовтень 2013 року. Витрати по оплаті послуг адвоката покладені на відповідача в повному обсязі - 3 000,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги № 17/14 від 14.04.2014р. та платіжного доручення від 14.04.2014р. № 1040.

З обгрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 Цивільного кодексу України.

Ст. 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зникнення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правої підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом і іншими правовими актами чи правочинами.

Ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Господарським судом зроблено обґрунтований та правильний висновок на підставі юридичного аналізу матеріалів справи про відсутність між сторонами договірних стосунків: договору №01-04-01 від 01.04.2010 року, договору №275 від 01.04.2010 року, недоведеність укладання договору №275 від 01.04.2010 року у спрощеній формі. Факт отримання відповідачем від позивача спірних 115 977,81 грн. не заперечується відповідачем, але правові підстави для набуття цієї суми останнім не доведені належними та допустимими доказами.

Висновок господарського суду про необхідність задоволення позову є обґрунтованим, відповідає законодавству та встановленим судом обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченню положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в судовому рішенні мотивованих висновків суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014 року у справі №923/632/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 05.09.2014 року.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Суддя А.І. Ярош