Постанова

від 04.09.2014 по справі 820/11408/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

04 вересня 2014 р. справа № 820/11408/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Болгової О.М.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 3820302203 від 10.06.2014 р. та податкове повідомлення-рішення № 0002722201 від 20.08.2014 р., винесені відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 22.05.2014 р. № 1952/20-30-22-03/24280116 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" (код ЄДРПОУ 24280116) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 38974075) за період лютий 2014 року», відповідачем 10.06.2014 р. винесене податкове повідомлення - рішення № 3820302203.

На підставі акту перевірки від 08.08.2014 р. № 3145/20-30-22-01/24280116 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" (код ЄДРПОУ 24280116) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 38974075) за період січень 2014 року», відповідачем 20.08.2014 р. винесене податкове повідомлення - рішення № 0002722201.

Позивач вважає висновки актів перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення № 3820302203 від 10.06.2014 р. та № 0002722201 від 20.08.2014 р. такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" зареєстроване як юридична особа 30.07.1997 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31.07.1997 р. за № 8895, зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.01.2005 р. № 28319162.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за період лютий 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 22.05.2014 р. № 1952/20-30-22-03/24280116 (а.с. 8-17), в якому встановлено порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 130000,00 грн. за лютий 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки 10.06.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 3820302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 195000,00 грн., з яких 130000,00 грн. - за основним платежем, 65000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6).

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за період січень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 08.08.2014 р. № 3145/20-30-22-01/24280116 (а.с. 82-87), в якому встановлено порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 34000,00 грн. за січень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки 20.08.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 51000,00 грн., з яких 34000,00 грн. - за основним платежем, 17000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 81)..

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентом позивача ТОВ «Фросттрейдінг Груп» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу висновку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було покладено відомості з акту ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 р. № 96/05-61-22-01/38974075 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фросттрейдінг Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.» (а.с. 60-65), яким було встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «Фросттрейдінг Груп» по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників за січень та лютий 2014 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статті 185 ПК України. Отже, звіркою неможливо підтвердити реальність здійснення операцій ТОВ «Фросттрейдінг Груп» щодо реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання на адресу контрагентів-покупців за січень та лютий 2014 року.

Вказаним актом також було встановлено, що ТОВ «Фросттрейдінг Груп» звіти за формою 1-ДФ до податкового органу не подавались, інформація щодо фактичної чисельності працюючих на підприємстві на дату складання акту відсутня. Виходячи з наявної податкової інформації, зокрема, реєстраційних даних підприємства, на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» працює 1 особа - директор підприємства Протасов О.А., який, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не міг здійснювати такий обсяг робіт. Також, на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Крім того, ТОВ «Фросттрейдінг Груп» на момент підписання акту звірки не надано декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, звіт про фінансові результати за 2013 рік, не надано баланс за 2013 рік, що свідчить про відсутність у підприємства будь-яких основних засобів, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» проводили лише документальне оформлення операцій з надання послуг, тому надані документи (податкові та видаткові накладні) не є первинними документами і тому не можуть бути підставами для формування позивачем показників податкової звітності. Отже, на думку відповідача, правочини, укладені ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з ТОВ «Фросттрейдінг Груп», що виконувались у 1 кварталі 2014 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (січень, лютий 2014 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Фросттрейдінг Груп». Між ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" (Замовник) та ТОВ «Фросттрейдінг Груп» (Виконавець) 08.01.2014 р. було укладено договір № 21/у-4, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) з постановки задач на 1Сv8 та програмування в системі « 1С:Підприємство 8» по усно узгоджених заявкам (а.с. 22-23).

Згідно п. 3.1 вказаного договору, вартість робіт, що підлягають оплаті за договором, визначається сумою всіх виконаних робіт протягом дії цього договору, відображеної в актах прийому-передачі виконаних робіт або в рахунках, і орієнтовно становить 7 000 000,00 грн.

Отже, судом встановлено, що сторони за даним договором намагалися узгодити вартість виконаних робіт в сумі 7 000 000,00 грн. за програмне забезпечення щодо ведення бухгалтерського обліку.

Між вказаними сторонами були підписані акти надання послуг № 21/01-18 від 31.01.2014 р. та № 18/02-12 від 28.02.2014 р. (а.с. 19, 89). Суд зазначає, що вказані акти не містять кількісних та якісних показників отриманих послуг.

ТОВ «Фросттрейдінг Груп» були виписані позивачу податкові накладні. Так, згідно податкової накладної № 1648 від 31.01.2014 р., позивачем були отримані послуги від ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за січень 2014 року на суму 204000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34000,00 грн.; згідно податкової накладної № 1506 від 28.02.2014 р. позивачем були отримані послуги від ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за лютий 2014 року на суму 780000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 130000,00 грн. (а.с. 20, 106).

Суд зазначає, що сплачена за один місяць роботи сума у розмірі 204000,00 грн. та сума у розмірі 780000,00 грн. за надання послуг у сфері інформатизації: постановки задач на 1Сv8 та програмування в системі « 1С:Підприємство 8» є досить надмірною та в будь-якому разі не може вважатись як така, що використовується у власній господарській діяльності.

Згідно наданих суду звітів про виконані роботи виконавцем були виконані роботи у січні 2014 року на 1133,33 годин та у лютому 2014 року - на 4333,33 годин. (а.с. 24-36, 90-105). Вказані звіти податковому органу до перевірки не надавались.

Так, згідно звіту про виконані роботи за січень 2014 року, роботи були виконані протягом 21 дня на 1133,33 годин, та враховуючи 9-годинний робочий день, вказані роботи могли бути виконані 6 працівниками. Згідно звіту про виконані роботи за лютий 2014 року, роботи були виконані протягом 23 днів на 4333,33 годин, та враховуючи 9-годинний робочий день, вказані роботи могли бути виконані 21 працівником. Враховуючи відсутність на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» трудових ресурсів, суд вважає неможливим виконання зазначеного обсягу робіт вказаним підприємством. Крім того, у звіті за лютий 2014 року зазначено дату складання звіту - 26 лютого 2014 року, проте в описі виконаних робіт навпроти кожної виконаної роботи зазначено дату виконання - з 01 по 31 березня 2014 року, з урахуванням навіть вихідних днів у березні.

Також, для виконання вказаних робіт необхідно мати в наявності приміщення та певну комп'ютерну техніку, які за даними податкового органу у підприємства відсутні. Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.09.2014 р. щодо ТОВ «Фросттрейдінг Груп», до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 108-110).

На підставі викладеного, суд вважає неможливим здійснення даної господарської операції, та вважає її здійснення позивачем з метою штучного формування податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Таким чином, враховуючи ознаки нереальності здійснення ТОВ «Фросттрейдінг Груп» господарської діяльності, позивачем під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Фросттрейдінг Груп» , не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне вчинення правочину, виконання його умов в межах господарської діяльності. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 3820302203 від 10.06.2014 р. та № 0002722201 від 20.08.2014 р. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" (61072, м. Харків, пр-т Леніна, 27-"Б", 3-й поверх, код ЄДРПОУ 24280116) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) судові витрати у розмірі 4380,00 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 05.09.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.