Ухвала

від 21.10.2014 по справі 820/11408/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.Справа № 820/11408/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Болгової О.М.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1С-ТЕЛЛУР" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі № 820/11408/14

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1С-ТЕЛЛУР"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням подальших уточнень просило: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 3820302203 від 10 червня 2014 року та податкове повідомлення-рішення № 0002722201 від 20 серпня 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" зареєстроване як юридична особа 30 липня 1997 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31 липня 1997 року за № 8895, зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14 січня 2005 року № 28319162.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за період лютий 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 22 травня 2014 року № 1952/20-30-22-03/24280116 (а.с. 8-17), в якому встановлено порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 130000 грн. за лютий 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки 10 червня 2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 3820302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 195000 грн., з яких 130000 грн. - за основним платежем, 65000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6).

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських відносин з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за період січень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 08 серпня 2014 р. № 3145/20-30-22-01/24280116 (а.с. 82-87), в якому встановлено порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 34000 грн. за січень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки 20 серпня 2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 51000,00 грн., з яких 34000,00 грн. - за основним платежем, 17000 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 81).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентом позивача ТОВ «Фросттрейдінг Груп» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблені на підставі відомостей з акту ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28 березня 2014 року № 96/05-61-22-01/38974075 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фросттрейдінг Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року» (а.с. 60-65), яким було встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «Фросттрейдінг Груп» по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників за січень та лютий 2014 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статті 185 ПК України. Звіркою неможливо підтвердити реальність здійснення операцій ТОВ «Фросттрейдінг Груп» щодо реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання на адресу контрагентів-покупців за січень та лютий 2014 року.

Крім того, зазначеним актом встановлено, що ТОВ «Фросттрейдінг Груп» звіти за формою 1-ДФ до податкового органу не подавались, інформація щодо фактичної чисельності працюючих на підприємстві на дату складання акту відсутня. Виходячи з наявної податкової інформації, зокрема, реєстраційних даних підприємства, на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» працює 1 особа - директор підприємства Протасов О.А., який, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не міг здійснювати такий обсяг робіт. Також, на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Крім того, ТОВ «Фросттрейдінг Груп» на момент підписання акту звірки не надано декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, звіт про фінансові результати за 2013 рік, не надано баланс за 2013 рік, що свідчить про відсутність у підприємства будь-яких основних засобів, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з ТОВ «Фросттрейдінг Груп» проводили лише документальне оформлення операцій з надання послуг, тому надані документи (податкові та видаткові накладні) не є первинними документами і тому не можуть бути підставами для формування позивачем показників податкової звітності. Отже, на думку відповідача, правочини, укладені ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" з ТОВ «Фросттрейдінг Груп», що виконувались у 1 кварталі 2014 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення обґрунтовані та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суд першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді (січень, лютий 2014 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Фросттрейдінг Груп». Між ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" (Замовник) та ТОВ «Фросттрейдінг Груп» (Виконавець) 08 січня 2014 року укладений договір № 21/у-4, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи (надати послуги) з постановки задач на 1Сv8 та програмування в системі « 1С:Підприємство 8» по усно узгоджених заявкам (а.с. 22-23).

Згідно п. 3.1 зазначеного договору, вартість робіт, що підлягають оплаті за договором, визначається сумою всіх виконаних робіт протягом дії цього договору, відображеної в актах прийому-передачі виконаних робіт або в рахунках, і орієнтовно становить 7 000 000 грн.

Судовим розглядом встановлено, що між сторонами підписані акти надання послуг № 21/01-18 від 31 січня 2014 року та № 18/02-12 від 28 лютого 2014 року, в яких не зазначені кількісні та якісні показники отриманих послуг (а.с. 19, 89).

ТОВ «Фросттрейдінг Груп» виписані позивачу податкові накладні. Так, згідно податкової накладної № 1648 від 31 січня 2014 року, позивачем були отримані послуги від ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за січень 2014 року на суму 204000 грн., в т.ч. ПДВ - 34000 грн.; згідно податкової накладної № 1506 від 28 лютого 2014 року позивачем отримані послуги від ТОВ «Фросттрейдінг Груп» за лютий 2014 року на суму 780000 грн., в т.ч. ПДВ - 130000 грн. (а.с. 20, 106).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої ін. станції стосовно того, що сплачена за один місяць роботи сума у розмірі 204000 грн. та сума у розмірі 780000 грн. за надання послуг у сфері інформатизації: постановки задач на 1Сv8 та програмування в системі « 1С:Підприємство 8» є надмірною та не може вважатись як така, що використовується у власній господарській діяльності.

Згідно звітів про виконані роботи виконавцем були виконані роботи у січні 2014 року на 1133,33 годин та у лютому 2014 року - на 4333,33 годин. (а.с. 24-36, 90-105).

Судовим розглядом встановлено, що зазначені звіти податковому органу до перевірки не надавались.

Згідно звіту про виконані роботи за січень 2014 року, роботи були виконані протягом 21 дня на 1133,33 годин, та враховуючи 9-годинний робочий день, вказані роботи могли бути виконані 6 працівниками. Згідно звіту про виконані роботи за лютий 2014 року, роботи були виконані протягом 23 днів на 4333,33 годин, та враховуючи 9-годинний робочий день, вказані роботи могли бути виконані 21 працівником. Враховуючи відсутність на ТОВ «Фросттрейдінг Груп» трудових ресурсів, суд вважає неможливим виконання зазначеного обсягу робіт вказаним підприємством. У звіті за лютий 2014 року зазначено дату складання звіту - 26 лютого 2014 року, проте в описі виконаних робіт навпроти кожної виконаної роботи зазначено дату виконання - з 01 по 31 березня 2014 року, з урахуванням навіть вихідних днів у березні.

Для виконання вказаних робіт необхідно мати в наявності приміщення та певну комп'ютерну техніку, які за даними податкового органу у підприємства відсутні. Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04 вересня 2014 р. щодо ТОВ «Фросттрейдінг Груп», до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 108-110).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Фросттрейдінг Груп», не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1С-ТЕЛЛУР" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі № 820/11408/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2014 р.