Рішення

від 27.08.2014 по справі 907/399/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2014р. Справа № 907/399/14

За первісним позовом колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Боржавське Виноградівського району

ДО публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ в особі відділення №3600 ПАТ „Банк Форум" в м. Ужгород, м. Ужгород

ПРО визнання недійсним договору іпотеки від 17.01.2008р. ВКС № 905120

та за зустрічним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ №1375/3600 від 22.04.2014р.

до відповідача - колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Боржавське Виноградівського району

про звернення в рахунок погашення заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за кредитним договором №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р. у розмірі 608345,89грн. стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс, який складається з: літера «А» адмінбудинок, загальною площею 501,1кв.м., літера «Б» будівля колишнього ПРУ загальною площею -55,9кв.м., літера «В» гараж з майстернею загальною площею 542,5кв.м., літера «Г» операторна, загальною площею 6,7 кв. м., літера «Д» матеріальний склад загальною площею - 502,5кв.м., літера „Д" виробничий цех загальною площею -359,1кв.м., літера «Е» Трансформаторна підстанція (незавершене будівництво); літера «С» водонасосна загальною площею 4,8кв.м., літера «Ж» вбиральня; літера «З» столярна майстерня загальною площею 202,1кв.м., літера „З'" гаражі загальною площею 6,7кв.м., літера «И» прохідна загальною площею 10,5кв.м., літера «І» димова труба; літера «II» естакада; літера «III» Металічні резервуари автозаправки; літера «IV» мощення; №1-2) огорожа; «V» Пожежний резервуар, що належить відповідачу Колективному підприємству «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомупгосп» (код ЄДРПОУ 01241740) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 954423 від 08. 12. 2003 року, видане Ільницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Ільницької сільської ради №107 від 28. 11.2003 року, зареєстрованого в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно „29" грудня 2003 року в книзі З 1, під № 6, за № 4235797 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Головуючий суддя О.Ф. Ремецькі

Суддя Васьковський О.В.

Суддя Кривка В.П.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 - директор.

від відповідача - Михалків Б.С. - представник за довіреністю №10*22-05 від 11.08.2014р.

від третьої особи - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ в особі відділення №3600 ПАТ „Банк Форум" в м. Ужгород, м. Ужгород про визнання недійсним договору іпотеки від 17.01.2008р. ВКС № 905120.

Позов обґрунтовано тим, що спірний договір укладено від імені позивача особу з перевищенням наданих їй законом повноважень за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014р. даний позов прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.05.2014р.

Ухвалою суду від 12.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2014р.

03.06.2014р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача зустрічну позовну заяву до колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Боржавське Виноградівського району про звернення в рахунок погашення заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р. у розмірі 608345,89грн. стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс, який належить відповідачу Колективному підприємству «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомупгосп» (код ЄДРПОУ 01241740) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 954423 від 08. 12. 2003 року, видане Ільницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Ільницької сільської ради №107 від 28.11.2003 року, зареєстрованого в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно „29" грудня 2003 року в книзі З 1, під № 6, за № 4235797 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 03.06.2014р. судом розгляд справи було відкладено на 16.06.2014р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014р. призначено колегіальний розгляд справи №907/399/14 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014р. визначено склад суду для розгляду справи №907/399/14 - суддя Ремецькі О.Ф. (головуюча), Васьковський О.В. та Кривка В.П.

Ухвалою суду від 17.06.2014р. колегією суддів прийнято до провадження справу №907/399/14 та призначено до розгляду на 01.07.2014р.

Ухвалою суду від 01.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 18.08.2014р.

Ухвалою суду від 18.08.2014р. судом в порядку вимог ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідача за первісним позовом було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 27.08.2014р.

Представник позивача за первісним позовом просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, в обґрунтування своїх доводів вказує на те, що постановою Іршавського районного суду від 16.09.2009 року встановлено, що протягом вересня-грудня 2007 року та січня 2008 року загальні збори засновників колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава не проводились і рішення не приймались, а директор ОСОБА_3, діючи в особистих інтересах, підписав та завірив круглою печаткою Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп», як голова зборів, фіктивний витяг з протоколу засновників вказаного підприємства від 20 вересня 2007 року про передачу майна у заставу для оформлення кредиту та пред'явив його нотаріусу, на підставі чого було укладено спірний договір.

На підставі даного витягу з протоколу з підробленим підписом у ньому за секретаря зборів, 17 січня 2008 року ОСОБА_3, як директор КП, незаконно уклав іпотечний договір з АКБ „Форум" з передачею у заставу майна КП „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп" на суму 897699 грн.

Стверджує, що жодних схвалень дій директора - ОСОБА_3 на укладення ним, як представником підприємства іпотечного договору, з боку підприємства не надавалось, а тому для попередження можливості настання по цьому правочину негативних правових наслідків для підприємства Договір іпотеки серії ВКС № 905120 від 17.01.2008 р. підлягає визнанню судом недійсним.

Зазначає, що строки позовної давності не є пропущеними, оскільки ще 19 травня 2010 року за результатами розгляду справи № 2-108/10 Іршавським районним судом Закарпатської області прийнято рішення, яким задоволено позов ОСОБА_8 до КП «Іршавкомунгосп», третьої особи Ужгородської філії АКБ «Форум» та визнано недійсним договір іпотеки від 17.01.2008р. серії ВКС № 905120. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 3 листопада 2010 р. залишено без змін рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2010 р. Тобто, рішенням Іршавського районного суду, яке набрало законної сили 19.05.2010 р. договір іпотеки від 17.01.2008р. серії ВК №905120 був визнаний недійсним.

Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2011р. задоволено касаційну скаргу ПАТ «Форум» - скасовано вказані судові рішення та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду справи, 17 жовтня 2011 року Іршавським районним судом Закарпатської області по справі прийнято рішення яким задоволено позов до КП «Іршавкомунгосп», третьої особи Ужгородської філії АКБ «Форум», та визнано недійсним договір іпотеки від 17.01.2008р. серії ВКС № 905120.

Однак, 02 березня 2012р. Апеляційний суд Закарпатської області, скасував рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.10..2011р. та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Тобто, з моменту прийняття апеляційним судом рішення про відмову у позові та скасування рішення Іршавського районного суду від 17 жовтня 2011 року виникла можливість пред'явлення до Господарського суду даного позову про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки відновились обставини порушення договором іпотеки ВК № 905120 прав та законних інтересів КП «Іршавкомунгосп».

Також просить суд відмітити той факт, що в зв'язку з наведеною ситуацією (тривалий та неодноразовий розгляд справи в суді) з метою захисту порушених прав засновників, питання щодо подання позову про визнання іпотечного договору було винесено на розгляд Загальних зборів КП «Іршавкомунгосп» тільки в 2014 р. За результатами його розгляду було надано доручення головному бухгалтеру та засновнику ОСОБА_9 звернутись від імені КП «Іршавкомунгосп» з позовом в суд про визнання недійсним договору іпотеки укладеного з ПАТ «БАНК ФОРУМ» від 17.01.2008 р. серії ВКО № 905120.

Таким чином, наявність судових рішень, які набрали законної сили про визнання оспорюваного договору недійсним та неодноразовий і тривалий розгляд судової справи № 2-108/10 є поважними причинами, які унеможливлювали подання даного позову і які вплинули на сам момент виникнення права на пред'явлення позову по даній справі, адже неможливо повторно визнати недійсним договір, який вже визнаний судом недійсним.

Також просить суд застосувати до вимог за зустрічним позовом строк позовної давності посилаючись на те, що судове рішення по справі №18/43 про стягнення коштів за кредитним договором було прийняте ще 17.06.2010р., однак відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі відділення №3600 ПАТ "Банк Форум", тільки в 2014р. (майже через 3 роки 10 місяців після винесення судового рішення) звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство "Іршавкомунгосп" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у сумі 608 345грн.

З огляду на те, що відповідачем за первісним позовом пропущено трирічний строк пред'явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса, та подано позов про стягнення на предмет іпотеки в 2014 році, позивач за первісним позовом вважає, що саме ПАТ „Банк Форум" пропущено строк позовної давності щодо позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з чим просить застосувати строк позовної давності за зустрічним позовом ПАТ «БАНК ФОРУМ» та відмовити у його задоволенні.

Також просить суд взяти до уваги те, що відповідач - ПАТ "Банк ФОРУМ" не надав суду жодних доказів у спростування факту відсутності у директора - ОСОБА_3 повноважень на укладення спірного договору, подальше схвалення його юридичною особою чи та наявність схвалення на його укладення загальними зборами підприємства до повноважень яких віднесено вирішення даного питання, у зв'язку з чим позовні вимоги за зустрічним позовом є безпідставними, оскільки ґрунтуються на іпотечному договорі, який є незаконним та підлягає визнанню судом недійсним.

Третя особа вимог ухвали суду від 12.05.2014р, 03.06.2014р., 16.06.2014р., 01.07.2014р. та від 18.08.2014р. не виконала, свого представника в судове засідання не направила та письмово викладеної позиції з приводу заявлених позовних вимог ні за первісним позовом, ні за зустрічним, суду не подала.

Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано третій особі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Ухвали суду повернуту на адресу суду з відміткою про відсутність третьої особи за даною адресою.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідач за первісним позовом заперечує з приводу заявлених позовних вимог та на виконання вимог суду подав письмово викладену позицію з приводу спору та докази в його обґрунтування. Разом з тим, подану зустрічну позовну заяву підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в ній.

Зокрема, в обґрунтування своєї позиції вказує на те, що преюдиціальне значення для господарського суду при вирішенні справи може мати тільки вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, разом з тим, процесуальний документ, на який посилається представник позивача, як на доказ у справі, є постановою суду, яка за своєю юридичною суттю не є вироком, а тому суд здійснює оцінку вказаного доказу в сукупності з іншими доказами по справі, не надаючи йому переваги, а тим більше преюдиціального значення. Відповідно до постанови Іршавського районного суду Закарпатської області у кримінальній справі № 2-161/09 така постановлена 16.09.2009 року. У разі доведення того факту, що вона учасниками кримінального провадження не оскаржувалася, то вона набула законної сили протягом 7 діб з моменту її проголошення, а саме 23.09.2009 року. ОСОБА_3, який підписував спірний іпотечний договір, на той момент працював на посаді директора підприємства, на вказаній посаді він працює і на момент розгляду справи господарським судом.

Крім того, відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №10 від 25.10.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у зв'язку з наведеним господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

Тобто, позивачу КП «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомунгосп», а не тільки його керівнику (директору), з 23.09.2009 року було відомо про наявність постанови суду в кримінальній справі, яка набула законної сили, а отже саме з цього моменту у нього виникло право на звернення до суду з позовом від імені КП «Іршавкомунгосп» про захист суб'єктивного права шляхом визнання договору іпотеки недійсним.

Позивачем належним чином не обґрунтовано клопотання про поновлення строку позовної давності по даних правовідносинах, відсутні також належні та допустимі докази поважності причин пропуску строку на звернення з позовом про визнання іпотечного договору недійсним до Господарського суду, а тому підстав для

поновлення такого процесуального строку у суду не має.

Також просить взяти до уваги те, що за результатами розгляду справи №2-108/10 Іршавським районним судом Закарпатської області, не зважаючи на ідентичний предмет позову, дані справи містять інший суб'єктний склад учасників, зокрема, позивачем по справі № 2-108/10 є громадянка України ОСОБА_8, а не КП «Іршакомунгосп», як сторона іпотечного договору.

По-друге, ОСОБА_8, не була наділена повноваженнями на звернення з відповідним позовом до суду, що і стало підставою для скасування рішення Іршавського районного суду від 17 жовтня 2011 року Апеляційним судом Закарпатської області 02.03.2012 року та ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Також зазначає, що наявність цивільного спору по справі № 2-108/10 та факт постановлення Закарпатським окружним адміністративним судом Закарпатської області постанови від 17.07.2012 року не були тими обставинами, які перешкоджали КП «Іршавкомунгосп» в особі його директора, звернутися з відповідним позовом до Господарського суду Закарпатської області в межах строків позовної давності, оскільки по вказаних справах КП «Іршавкомунгосп» не був самостійним суб'єктом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, тобто позивачем, а виступав відповідачем та боржником по даних правовідносинах, і будь-яких доказів вчинення підприємством КП «Іршакомунгосп» в межах строку позовної давності дій щодо оспорювання іпотечного договору його представником до суду не надано.

Також просить суд задовольнити в повному обсязі вимоги за зустрічним позовом про звернення за договором іпотеки з огляду на те, що відповідно до п. 3.4.1 іпотечного договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим договором та чинним законодавством України. Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору у разі настання випадків, передбачених кредитним договором та цим договором, які дають право звернутися стягнення на предмет іпотеки, зокрема повне чи часткове неповернення суми основної заборгованості, повну чи часткову несплату процентів, неустойки та ін., іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Позичальник за кредитним договором - ОСОБА_1 перестав виконувати взяті на себе зобов'язання, як по сплаті тіла кредиту так і по поверненню відсотків, а також нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з чим кредитор звернувся до Господарського суду з позовом до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00043/07/26- KLI, який був частково задоволений на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010 року у справі №18/43. Зокрема, судом було вирішено стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Форум", суму 608345,89грн. заборгованості, а також суму 6 075,66грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 141,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.08.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд , -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2008 року між АКБ „Форум" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ») та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00043/07/26-KLI, у відповідності до якого позичальнику надано грошові кошти у формі кредитної лінії у розмірі 495 000,00 гривень для рефінансування кредиту та поповнення обігових коштів (оплата за послуги).

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16 процентів річних.

Відповідні кошти були видані позичальнику двома частинами, зокрема, одна частина у розмірі 300 000,00 грн. була перерахована на розрахунковий рахунок позичальника у ТОВ БАНК „УКРСИББАНК", для погашення строкової заборгованості позичальника, про що свідчить платіжне доручення № З від 21 січня 2008 року. Інша частина кредиту у розмірі 195 000,00грн. була видана позичальнику на підставі видаткового касового чека (касового ордера) № 651 від 25 січня 2008 року.

Кредит був наданий позичальнику строком по 16 січня 2009 року, а його погашення має відбуватися згідно з графіком повернення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

В якості забезпечення по даному кредитному договору між майновим поручителем Колективним підприємством «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомунгосп», як іпотекодавцем, та АКБ «Форум», як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку банку в забезпечення виконання зобов'язань ПП ОСОБА_1 за кредитним договором № 00043/07/26-KLI від 17.01.2008 року майновий комплекс, який складається з: літера «А» Адмінбудинок, загальною площею 501,1кв.м., літера «Б» Будівля колишнього ПРУ загальною площею -55,9кв.м., літера «В» гараж з майстернею загальною площею 542,5кв.м., літера «Г» Операторна, загальною площею 6,7 кв. м., літера «Д» матеріальний склад загальною площею - 502,5кв.м., літера „Д" Виробничий цех загальною площею -359,1кв.м., літера «Е» Трансформаторна підстанція (незавершене будівництво); літера «С» Водонасосна загальною площею 4,8кв.м., літера «Ж» вбиральня; літера «З» Столярна майстерня загальною площею 202,1кв.м., літера „З'" гаражі загальною площею 6,7кв.м., літера «И» Прохідна загальною площею 10,5кв.м., літера «І» Димова труба; літера «II» Естакада; літера «III» Металічні резервуари автозаправки; літера «IV» Мощення; №1-2) Огорожа; «V» Пожежний резервуар, що належить відповідачу Колективному підприємству «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомупгосп» (код ЄДРПОУ 01241740) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 954423 від 08. 12. 2003 року, видане Ільницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Ільницької сільської ради №107 від 28. 11.2003 року, зареєстрованого в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно „29" грудня 2003 року в книзі З 1, під № 6, за № 4235797.

Вказані правовідносини стверджуються іпотечним договором (наступна іпотека), що посвідчений 17.01.2008 року приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №65.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010 року у справі №18/43 позовні вимоги ПАТ „Банк Форум" до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування було задоволено та присуджено до стягнення з позичальника суму 608345,89грн. заборгованості, а також суму 6075,66грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 141,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Іршавського районного суду від 16.09.2009 року встановлено, що протягом вересня-грудня 2007 року та січня 2008 року загальні збори засновників колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава не проводились і рішення не приймались, а директор ОСОБА_3 діючи в особистих інтересах підписав та завірив круглою печаткою Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп», як голова зборів, фіктивний витяг з протоколу засновників вказаного підприємства від 20 вересня 2007 року про передачу майна у заставу для оформлення кредиту та пред'явив нотаріусу на підставі якого був спірний договір.

На підставі даного витягу з протоколу з підробленим підписом у ньому за секретаря зборів 17 січня 2008 року ОСОБА_3, як директор КП, незаконно уклав іпотечний договір з АКБ „Форум" з передачею у заставу майна КП „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп" на суму 897699 грн.

За первісним позовом:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 17.01.2008р. ВКС № 905120, оскільки директор Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп» ОСОБА_3 не мав повноважень на його укладення, тобто не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки таке рішення мало прийматися загальними зборами засновників даного підприємства відповідно до Статуту КП «Іршавкомунгосп» та ст. 98 ЦК України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотека в силу ст. 575 ЦК України є окремим видом застави нерухомого майна.

Відповідно до ст. 576 ЦК України (в редакції на момент укладення спірного договору), предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Закон України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 00043/07/26-KLI від 17.01.2008 року між Колективним підприємством «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомунгосп», як іпотекодавцем, та АКБ «Форум», як іпотекодержатель, укладено Іпотечний договір від 17.01.2008р. ВКС № 905120.

Так, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України та статтями 207, 208 ГК України.

Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України.

Так, як на обґрунтування заявленого позову, Позивач посилається на ч. 1 ст. 215 ЦК України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, необхідно встановити наявність фактичних обставин, із якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, тобто в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічну правову позицію викладено в п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Відповідно до вимог ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, не повинна перевищувати своїх повноважень.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів (ст. 159 ЦК України).

Відповідно до розділу 3 Статуту Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп» (у редакції чинні на час укладення іпотечного договору), вищим органом Товариства є загальні збори його учасників.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" № 1576-XII від 19.09.1991р. (в редакції чинні на час укладення Кредитного договору), вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Іршавського районного суду від 16.09.2009 року у кримінальній справі №2-161/09 встановлено, що протягом вересня-грудня 2007 року та січня 2008 року загальні збори засновників колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава не проводились і рішення не приймались, а директор ОСОБА_3 діючи в особистих інтересах підписав та завірив круглою печаткою Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп», як голова зборів, фіктивний витяг з протоколу засновників вказаного підприємства від 20 вересня 2007 року про передачу майна у заставу для оформлення кредиту та пред'явив нотаріусу на підставі якого був спірний договір.

На підставі даного витягу з протоколу з підробленим підписом у ньому за секретаря зборів 17 січня 2008 року ОСОБА_3, як директор КП, незаконно уклав іпотечний договір з АКБ „Форум" з передачею у заставу майна КП „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп" на суму 897699 грн

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин і матеріалів справи, в тому числі постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

Пунктом 2.6 ч.3 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стверджується, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГГК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" зазначено, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочину. Крім того, як далі зазначає Пленум, у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі у провину, справді сталося, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

В даному випадку позивачем доведено суду факт укладення оспорюваного іпотечного договору директором Іршавського районного сільськогосподарського підприємства КП «Іршавкомунгосп» з перевищенням наданих йому повноважень шляхом вчинення службового підроблення та зловживанням службовим становищем.

Разом з тим, відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності на підставі ст. 256, 261, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачу було відомо про обставини, викладені у позовній заяві, ще під час розгляду Іршавським районним судом кримінальної справи №2-191/09, а також розгляду цим же судом протягом 2010-2011 років справи за позовом ОСОБА_8 до КП «Іршавкомунгосп», третьої особи Ужгородської філії АКБ «Форум» про визнання недійсним договору іпотеки від 17.01.2008р. серії ВКС № 905120.

Доводи позивача про поважність пропуску строку позовної давності не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на таке.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

За зустрічним позовом:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ №1375/3600 від 22.04.2014р. звернулась до Господарського суду Закарпатської області із зустрічним позовом до колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Боржавське Виноградівського району про звернення в рахунок погашення заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за кредитним договором №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р. у розмірі 608345,89грн. стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс, який складається з: літера «А» Адмінбудинок, загальною площею 501,1кв.м., літера «Б» Будівля колишнього ПРУ загальною площею -55,9кв.м., літера «В» гараж з майстернею загальною площею 542,5кв.м., літера «Г» Операторна, загальною площею 6,7 кв. м., літера «Д» матеріальний склад загальною площею - 502,5кв.м., літера „Д" Виробничий цех загальною площею -359,1кв.м., літера «Е» Трансформаторна підстанція (незавершене будівництво); літера «С» Водонасосна загальною площею 4,8кв.м., літера «Ж» вбиральня; літера «З» Столярна майстерня загальною площею 202,1кв.м., літера „З'" гаражі загальною площею 6,7кв.м., літера «И» Прохідна загальною площею 10,5кв.м., літера «І» Димова труба; літера «II» Естакада; літера «III» Металічні резервуари автозаправки; літера «IV» Мощення; №1-2) Огорожа; «V» Пожежний резервуар, що належить відповідачу Колективному підприємству «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомупгосп» (код ЄДРПОУ 01241740) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 954423 від 08. 12. 2003 року, видане Ільницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Ільницької сільської ради №107 від 28. 11.2003 року, зареєстрованого в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно „29" грудня 2003 року в книзі З 1, під № 6, за № 4235797 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обгрунтування своєї позиції вказує на невиконання позичальником, тобто третьої особою, своїх зобов'язань за кредитним договором №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р. у розмірі 608345,89грн.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом, на виконання прийнятих на себе зобов'язань за умовами кредитного договору №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р., надано суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Боржавське Виноградівського району кредитні кошти у формі кредитної лінії у розмірі 495 000,00 гривень для рефінансування кредиту та поповнення обігових коштів (оплата за послуги).

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням СПД ОСОБА_11 умов кредитного договору та норм чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 608345,89грн., яка підтверджується рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010р. у справі №18/43.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 00043/07/26-KLI від 17.01.2008 року між Колективним підприємством «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомунгосп», як іпотекодавцем, та АКБ «Форум», як іпотекодержатель, укладено Іпотечний договір від 17.01.2008р. ВКС № 905120.

Відповідно до п. 2.2 Договору іпотеки, при порушенні Боржником та/або іпотекодавцем умов основного зобов'язання, зокрема щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів, за користування кредитом у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог по основному зобов'язанню, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 7, 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п. 3.1.8 Договору іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний при невиконанні будь-якого із зобов'язань за кредитним договором добровільно передати предмет іпотеки іпотекодержателю (за його вимогою) для його подальшої реалізації за ціною, визначено. п.1.4 договору, яку сторони погоджують, як звичайну ціну предмету іпотеки, та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості за кредитним договором.

В порушення вимог п. 3.1.8 Договору іпотеки Відповідач по теперішній час не задовольнив вимогу Позивача про усунення порушень щодо погашення заборгованості по Кредитному договору.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону «Про іпотеку»; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи, що Позичальник не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, що підтверджується наданими Позивачем доказами та відповідно до умов Договору іпотеки, а також відповідно до ст. ст. 7, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 608345,89грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу за зазначеним Договором іпотеки є правомірними.

Крім того, відповідачем за зустрічним позовом було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Обґрунтовуючи вказану заяву, колективне підприємство „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава вказало на те, що право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у банку 17.06.2010, відтак строк на звернення до суду за захистом прав іпотекодержателя сплив 17.06.2013, а оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся до суду лише 03.06.2014, то в задоволенні його позовних вимог слід відмовити, зважаючи на пропущення строку позовної давності.

Господарський суд Закарпатської області не погоджується з такою позицію колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава виходячи з наступного.

Згідно з статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом, Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», є порушеними у зв'язку з невиконанням СПД ОСОБА_1 умов кредитного договору № 00043/07/26- KLI від 17.01.2008 року , а колективним підприємством „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава умов Іпотечного договору від 17.01.2008.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до пункту 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Умовами кредитного договору та іпотечного договору сторонами передбачено, що умови даних договорів діють до повного виконання позичальником своїх обов'язків за договором кредитування з урахуванням того, що судом встановлено право позивача нараховувати проценти за кредитним договором до моменту фактичного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовна давність щодо стягнення заборгованості в сумі 608345,89грн. не сплинула.

Окрім того, 27.01.2009 року приватним нотаріусом Ужгородського МНО ОСОБА_12 вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі, який був пред'явлений до примусового виконання до РВ ДВС Іршавського РУЮ. Неможливість повторного пред'явлення відповідного виконавчого напису до примусового виконання було підтверджено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду тільки 11.04.2012 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, ПАТ «БАНК ФОРУМ», пред'явивши виконавчий напис до примусового виконання, обрав один із способів захисту свого суб'єктивного права і звернувся до Господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після того, як судовим рішенням було встановлено неможливість повторного пред'явлення виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі) до примусового виконання РВ ДВС Іршавського РУЮ в межах строку позовної давності, який необхідно відраховувати з моменту набуттям законної сили Постанови Закарпатського адміністративного окружного суду.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За змістом п.п. 4.4, 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" правила переривання перебігу позовної давності (ст. 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

При цьому, суд відзначає, що вчинення 27.01.2009 р. приватним нотаріусом виконавчого напису на Договорі іпотеки про стягнення з Боржника на користь Банку боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також судове провадження щодо оскарження такого виконавчого напису є обставинами, з якими положення ст.ст. 263, 264 Цивільного кодексу України пов'язують факт зупинення/переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ №1375/3600 від 22.04.2014р. до колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава не спростовані належними доказами, у зв'язку з чим вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.01.2008 шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

2.1. Звернути в рахунок погашення заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за кредитним договором №0043/07/26-KLI від 17.01.2008р. у розмірі 608345,89грн. стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс, який складається з: літера «А» Адмінбудинок, загальною площею 501,1кв.м., літера «Б» Будівля колишнього ПРУ загальною площею -55,9кв.м., літера «В» гараж з майстернею загальною площею 542,5кв.м., літера «Г» Операторна, загальною площею 6,7 кв. м., літера «Д» матеріальний склад загальною площею - 502,5кв.м., літера „Д" Виробничий цех загальною площею -359,1кв.м., літера «Е» Трансформаторна підстанція (незавершене будівництво); літера «С» Водонасосна загальною площею 4,8кв.м., літера «Ж» вбиральня; літера «З» Столярна майстерня загальною площею 202,1кв.м., літера „З'" гаражі загальною площею 6,7кв.м., літера «И» Прохідна загальною площею 10,5кв.м., літера «І» Димова труба; літера «II» Естакада; літера «III» Металічні резервуари автозаправки; літера «IV» Мощення; №1-2) Огорожа; «V» Пожежний резервуар, що належить відповідачу Колективному підприємству «Іршавське районне сільськогосподарське підприємство «Іршавкомупгосп» (код ЄДРПОУ 01241740) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 954423 від 08. 12. 2003 року, видане Ільницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Ільницької сільської ради №107 від 28. 11.2003 року, зареєстрованого в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно „29" грудня 2003 року в книзі З 1, під № 6, за № 4235797 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з колективного підприємства „Іршавське районне сільськогосподарське підприємство „Іршавкомунгосп", м. Іршава в доход державного бюджету суму 12166,92грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 05.09.2014р.

Головуючий суддя Ремецькі О.Ф.

Суддя Васьковський О.В.

Суддя Кривка В.П.