Рішення

від 27.08.2014 по справі 914/2649/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Справа № 914/2649/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Велес", с.Бір-Кунинський Жовківського району Львівської області

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля", с.Медвежа Дрогобицького району Львівської області

про стягнення 22 361,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Батрух Р.Б. - представник (довіреність б/н від 01.08.2013р.)

від відповідача не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Фермерське господарство "Велес" звернулось до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" про стягнення 22 361,23 грн., з яких 19 520,00 грн. - основний борг, 713,60 грн. - 3% річних та 2 127,63 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 25.07.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 13.08.2014р. Ухвалою суду від 13.08.2014р. розгляд справи відкладено на 27.08.2014р.

Представник позивача на виконання вимог ухвал суду подав клопотання (від 27.08.2014р. вх.№37907/14) про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №82129 0000113 0 від 18.08.2014р. - вручено 22.08.2014р. Станом на 27.08.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

14.03.2013р. між Фермерським господарством "Велес" (надалі - продавець) та Закритим акціонерним товариством «Медвежа Воля», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Медвежа Воля" (надалі - покупець) укладено договір №01 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає покупцю племінні корови та нетелі «Симентальської породи», в кількості 21 гол. живою масою 10 120,00 кг.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобов'язується прийняти велику рогату худобу в господарстві продавця і оплатити її повну вартість згідно накладних.

Згідно із п.1.3. договору передача великої рогатої худоби здійснюється по акту прийому-передачі і підкріплюється необхідними документами.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що продавець зобов'язується відвантажити велику рогату худобу після 100% надходження коштів на його рахунок.

Відповідно до п.2.1. договору ціна за один кілограм живої ваги складає 21,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3,50 грн.

Загальна сума договору складає 212 520,00 грн. (п.2.2. договору).

Як зазначено у позовній заяві, протягом 2013р. на виконання умов договору позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 212 520,00 грн., претензій щодо кількості та якості товару відповідач не заявляв.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткові оплати на загальну суму 193 000,00 грн., а товар на суму 19 520,00 грн. залишився неоплаченим.

Отже сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення складає 19 520,00 грн.

Крім того позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 713,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 127,63 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 22 361,23 грн., з яких 19 520,00 грн. - основний борг, 713,60 грн. - 3% річних та 2 127,63 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи 14.03.2013р. між сторонами укладено договір №01 купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач продає відповідачу племінні корови та нетелі «Симентальської породи», в кількості 21 гол. живою масою 10 120,00 кг.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-000024 від 02.04.2013р. на суму 69 930,00 грн., №РН-000025 від 05.04.2013р. на суму 76 860,00 грн. та №РН-000026 від 10.04.2013р. на суму 65 730,00 грн. Відтак позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 212 520,00 грн. Копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Як зазначає позивач та як вбачається з матеріалів справи відповідачем було частково оплачено переданий товар на загальну суму 193 000,00 грн. Вказані оплати підтверджуються банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Оригінали вказаних банківських оглянуто в судовому засіданні. Докази сплати за решту отриманого відповідачем товару в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 19 520,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 713,60 грн. - 3% річних та 2 127,63 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №117 від 25.09.2014р. на суму 1 720,50 грн. та квитанцією №20516.444.1 від 22.07.2014р. на суму 106,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Таким чином суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" (82129, Львівська область, Дрогобицький район, с.Медвежа, вул.С.Стрільців, 1, код ЄДРПОУ 31417231) на користь Фермерського господарства "Велес" (80339, Львівська область, Жовківський район, с.Бір-Кунинський, вул.Лісова, буд.61, код ЄДРПОУ 32793220) 19 520,00 грн. - основного боргу, 713,60 грн. - 3% річних, 2 127,63 грн. - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 01.09.2014р.

Суддя Петрашко М.М.