Рішення

від 01.09.2014 по справі 911/1029/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2014 р. Справа № 911/1029/14

Господарський суд Київської області у складі суддів Бабкіної В.М. - головуючий, суддів Горбасенка П.В., Яреми В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ»

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., про виключення учасника

секретар судового засідання: Севастьянов Є.С.

від позивача: Трохлюк Н.С. (довіреність б/н від 27.06.2014 р.)

від відповідача: Рудь А.В. (довіреність б/н від 05.05.2014 р.), Білак Я.О. (довіреність б/н від 05.05.2014 р.)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулась компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.) (далі - позивач, компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.», компанія) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» (далі - відповідач, ТОВ «НВФ ТЕКМАШ») про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., про виключення учасника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, за інформацією позивача, компанію з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства, про які позивач не був повідомлений, оформленим протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., виключено зі складу учасників ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» у зв'язку з тим, що компанія не брала участі в загальних зборах учасників, в управлінні товариством та не виконувала рішень загальних зборів товариства щодо внесення додаткових коштів до статутного капіталу відповідача.

У зв'язку з наведеним позивач просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства відповідача, оформлене протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., про виключення учасника - компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.», а також покласти судові витрати на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2014 р. судом було витребувано від Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції копію реєстраційної справи ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ».

До господарського суду Київської області 10.04.2014 р. відповідачем було подано клопотання б/н від 10.04.2014 про відкладення розгляду справи.

22.04.2014 р. до господарського суду Київської області від Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції на запит суду надійшов оригінал реєстраційної справи ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» (код ЄДРПОУ 31169420).

До господарського суду Київської області 05.05.2014 р. компанією було подано клопотання б/н від 05.05.2014 р. про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд витребувати у Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області фінансову звітність ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» за період 2003-2013 р.р. та картки рахунків 40 «Статутний капітал» та 46 «Неоплачений капітал», у зв'язку з яким ухвалою суду від 05.05.2014 р. від Макарівського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області були витребувані належним чином засвідчені копії річної фінансової звітності (балансів) відповідача за період 2003-2013 р.р.

До господарського суду Київської області 05.05.2014 р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 05.05.2014 про відкладення розгляду справи.

22.05.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем був поданий відзив на позовну заяву б/н від 22.05.2014 р., за змістом якого відповідач наголошував на тому, що, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені компанії підписана Симоновим С.В., який діє на підставі генеральної довіреності, виданої компанією з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» 26.03.2003 р., та на підставі якої Симонов С.В. видав довіреність в порядку передоручення, яким уповноважив адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бути його представниками. На переконання відповідача, ані Симонов С.В., який підписав і подав позовну заяву від імені компанії «Лейлайн Л.Л.С.», ані ОСОБА_6. яка здійснює представництво інтересів позивача у суді, ані ОСОБА_7 не мають повноважень на вчинення відповідних дій, виходячи з того, що згідно зі ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Позивач - компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» заснована та здійснює свою діяльність згідно із законодавством штату Меріленд (США), що підтверджується випискою Департаменту оцінки та оподаткування штату Меріленд від 12.03.2014 р., апостильованою відповідно до вимог Гаазької Конвенції від 05.10.1961 р. З огляду на викладене, довіреність від 26.03.2003 р., за якою компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» наділяє повноваженнями Симонова С.В. здійснювати її представництво у судових установах, з метою легалізації, на думку відповідача, повинна мати апостиль. Крім того, з боку позивача не підтверджені в установленому Гаазькою Конвенцією порядку повноваження посадової особи (директора) компанії «Лейлайн Л.Л.С.» Томаса Джеймса Дея на підписання довіреності від імені юридичної особи-нерезидента. У зв'язку з викладеним відповідач просив суд на підставі ст. 81 ГПК України залишити позов без розгляду.

У засіданні суду 22.05.2014 р. було оголошено перерву на підставі приписів ст. 77 ГПК України до 29.05.2014 р.

До господарського суду 27.05.2014 р. представником позивача Симоновим С.В. було подано клопотання б/н від 26.05.2014 р. про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених копій з нотаріально засвідченим перекладом документів, вказаних в додатку, на підтвердження повноважень Симонова С.В. на представництво інтересів компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.».

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 р. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням № 97-АР від 29.05.2014 р. для розгляду справи № 911/1029/14 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Ярема В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2014 р. справу було прийнято до провадження зазначеною колегією суддів.

До господарського суду Київської області 03.06.2014 р. на запит ухвали суду від 05.05.2014 р. від Макарівського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області надійшла наявна у податкового органу фінансова звітність ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

У судовому засіданні 25.06.2014 р. представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином перекладених та посвідчених апостильованих документів, на підтвердження того, що Шарлота Дороті Ван Хірден, яка на даний час є одноосібним учасником і директором ТОВ «Лейлайн Л.Л.С.», також видала Симонову С.В. генеральну довіреність від 11.03.2014 р. від імені компанії, чим також підтвердила його повноваження на представництво інтересів компанії та право делегувати повноваження, вказане у п. 10 довіреності.

До господарського суду Київської області 25.06.2014 р. від ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.

До господарського суду 21.07.2014 р. представником позивача було подано заперечення б/н від 18.07.2014 р. проти відзиву на позов від 22.05.2014 р., згідно з якими представник компанії наголошує, що повноваження Симонова С.В. підтверджуються нотаріально завіреними копіями з перекладом документів та з належним чином проставленим апостилем, наданими до матеріалів даної справи, а саме - рішенням одноосібного директора ТОВ «Лейлайн Л.Л.С.» Томаса Джеймса Дея, установчим договором, генеральною довіреністю на Симонова С.В., яка діє до 26 березня 2023 р. Також до матеріалів справи надано нотаріально завірену копію із перекладом та з належним чином проставленим апостилем Підтвердження Державного департаменту оцінки та оподаткування штату Меріленд про те, що ТОВ «Лейлайн Л.Л.С.» зареєстровано та станом на 12.03.2014 р. здійснює свою діяльність. Позивач наголошує, що надані на підтвердження статусу позивача та повноважень Симонова С.В. документи належним чином засвідчені відповідно до вимог Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Наведене спростовує також твердження відповідача щодо сумнівів стосовно повноважень ОСОБА_6, яка представляє інтереси позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності в порядку передоручення від Симонова С.В.

Крім того, до господарського суду 21.07.2014 р. представником позивача було подано пояснення б/н від 18.07.2014 р. щодо витребуваної судом реєстраційної справи та фінансової звітності відповідача.

У судовому засіданні 21.07.2014 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву б/н від 21.07.2014 р., за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись при цьому на таке.

05 липня 2013 р. загальні збори ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» (протокол № 2/2013) прийняли рішення про виключення з учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» - юридичної особи, яка створена та здійснює діяльність відповідно до законодавства США, офіс якої знаходиться за адресою: 835В Рітчі Хайвей, Северна Парк, МD 21146, штат Меріленд, США, яка володіла часткою статутного капіталу у розмірі 200625 грн., що становило 20% статутного капіталу товариства. Рішення про виключення компанії з числа учасників товариства було прийнято з причин систематичного невиконання цим учасником обов'язків, передбачених п. 5.1.1, п. 5.3.3, п. 5.3.4 статуту товариства та вимог чинного законодавства. На загальних зборах учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» 05.07.2013 р. представник учасника товариства - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент» доповів, що цей учасник та виконавчий орган товариства протягом тривалого часу не мають зворотного зв'язку з компанією з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» за юридичною адресою відповідно до статутних документів; представники вказаної компанії не беруть участі в загальних зборах учасників товариства, не беруть участь у вирішенні питань управління товариством з дотриманням законодавства України, а саме - щодо внесення змін до статутних документів при зміні даних про учасників (місцезнаходження учасника), проведення чергових загальних зборів два рази на рік, затвердження планів діяльності та фінансових звітів виконавчого органу товариства, не виконують рішень загальних зборів щодо внесення додаткових коштів, що створює перешкоди у досягненні товариством господарських цілей. Так, згідно довідки ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» № В-11 від 26.05.2014 р., станом на 05.07.2013 р. позивач як учасник ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» повністю не сплатив свій внесок до статутного капіталу товариства.

Також відповідач наголошував на тому, що відповідно до статуту ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» та вимог учасника - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент» про скликання та проведення позачергових загальних зборів учасників у 2013 році неодноразово були скликані загальні збори учасників товариства, про що на юридичну адресу позивача, зазначену у статуті ТОВ «НВФ ТЕКМАШ», були надіслані відповідні повідомлення. Так. 27.04.2013 р. на адресу позивача було надіслано повідомлення від 26.04.2013 р. № 26/04/13 про скликання загальних зборів учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» на 27.05.2013 р. У повідомленні було зазначено про порядок денний зборів, що скликались. Поштове відправлення, яким позивачу було надіслано це повідомлення, повернулось на адресу ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» як не вручене адресату з приміткою «not deliverable as addressed - unable to forward».

Окрім того, 05.06.2013 р. на адресу позивача було надіслано повідомлення від 04.06.2013 р. № 04/06/13 про скликання загальних зборів учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» на 05.07.2013 р. У повідомленні також було зазначено про порядок денний зборів, що скликались. Станом на 05 липня 2013 року відповідачеві не надійшло ніяких повідомлень від компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.».

Повідомлення про прийняте загальними зборами учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» від 05.07.2013 р. рішення також було надіслано на адресу позивача, але ним не було отримано, у зв'язку з чим повернулось на адресу відправника ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

Таким чином, на переконання відповідача, останній належним чином виконав свій обов'язок з повідомлення позивача про скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, а позивач неодноразово ухилився від участі у таких загальних зборах, у зв'язку з чим ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 21.07.2014 р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 21.07.2014 р. про продовження строку вирішення спору у даній справі, яке було задоволено судом. Ухвалою господарського суду від 21.07.2014 р. строк розгляду справи був продовжений на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.07.2014 р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі учасника ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент», у зв'язку з яким представникові відповідача було роз'яснено судом щодо необхідності викладення зазначеного клопотання письмово, з посиланням на приписи ст. 27 Господарського процесуального кодексу України та із зазначенням реквізитів особи, яку відповідач просить суд залучити до участі у справі, на якій стороні та з яких підстав.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 154-АР від 07.08.2014 р. було здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає справу, а саме: у зв'язку з відпусткою судді Яреми В.А. замінено члена колегії суддю Ярему В.А. на суддю Лопатіна А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2014 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Бабкіної В.М., суддів Горбасенка П.В. та Лопатіна А.В.

11.08.2014 р. до господарського суду відповідачем було подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача учасника відповідача - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент», якою було одноособово прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства відповідача, та яка стала єдиним учасником ТОВ «НВФ ТЕКМАШ». У зв'язку з викладеним, на думку відповідача, рішення суду у даній справі вплине на права і обов'язки компанії.

Заяву відповідача про залучення третьої особи у даній справі залишено судом без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Поряд з цим, згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Дослідивши мотиви клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, яким саме чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки юридичної особи - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент» та щодо якої з сторін у справі.

Водночас, судом враховано, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається (п. 5.6 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

Окрім того, 11.08.2014 р. позивачем було подано до господарського суду Київської області заяву б/н від 08.08.2014 р. про забезпечення позову, за якою позивач просить суд заборонити товариству з додатковою відповідальністю «Санленд» вчиняти будь-які дії та укладати будь-які договори щодо відчуження цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, вул. Ватутіна генерала, буд. 62, земельної ділянки площею 11,3 га з кадастровим номером 3222755100:00:014:0023, та заборонити відчуження іншого нерухомого і рухомого майна, яке належить ТДВ «Санленд» на праві власності, у будь-який спосіб, укладення договорів купівлі-продажу, міни, дарування, передачі в розпорядження іншим особам тощо, які призводять або можуть призвести до зміни власника майна; заборонити відповідачу ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» та ТДВ «Санленд» на загальних зборах приймати будь-які рішення, наслідком яких є зміна учасника товариства, та вносити будь-які зміни в статут товариства; заборонити ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» укладати будь-які договори щодо відчуження майна товариства та відчуження корпоративних прав, які належать їм в інших товариствах; заборонити державним реєстраторам Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно відповідача ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» і ТДВ «Санленд» та відомостей про вказані юридичні особи і їхніх учасників.

Заява обґрунтована тим, що позивач перебував у складі учасників відповідача з 2003 р. разом з іншим учасником товариства - компанією «ЕНФІКОН Істеблішмент». Відповідно до прийнятого учасниками ТОВ «НВФ Текмаш» рішення, відповідач став учасником ВАТ «Макарівський льонозавод» із часткою станом на 2004 рік у розмірі 680019,48 грн. із 892765,50 грн. ВАТ «Макарівський льонозавод» являвся власником цілісного майнового комплексу за адресою: Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, вул. Ватутіна генерала, буд. 62, та земельної ділянки, зокрема, площею 11,3 га. У п. 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.05.2007 р. зазначено, що на земельній ділянці, що є предметом даного договору, знаходиться цілісний майновий комплекс, що належить покупцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.07.2006 р. виконкомом Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області на підставі рішення виконкому Макарівської селищної ради № 185 від 20.06.2006 р. Право власності ВАТ «Макарівський льонозавод» на цілісний майновий комплекс зареєстроване в Макарівському бюро технічної інвентаризації Київської області 07.07.2006 р. за реєстраційним номером в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно під №15323748. У подальшому, 08.12.2010 р. ВАТ «Макарівський льонозавод» було перетворено у ТДВ «Макарівський льонозавод», яке стало повним правонаступником ВАТ «Макарівський льонозавод» та єдиним учасником якого залишилося ТОВ «НВФ ТЕКМАШ». Після виключення позивача зі складу учасників відповідача, ТДВ «Макарівський льонозавод» перейменовано у ТДВ «Санленд». Таким чином, позивачу як учаснику ТОВ «НВФ ТЕКМАШ», пропорційно розміру його частки, належали права на майно ВАТ «Макарівський льонозавод», а потім і ТДВ «Макарівський льонозавод». Проте, як з'ясувалось із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2014 р, єдиним учасником ТДВ «Санленд» на даний час є вже не відповідач, а компанія «ЕНФІКОН Істаблішмент» - інший учасник ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

Тобто, після незаконного, на переконання позивача, виключення його зі складу учасників відповідача, останнім було прийняте рішення про відчуження корпоративних прав ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» в статутному фонді ТДВ «Санленд» іншому учаснику товариства - компанії «ЕНФІКОН Істаблішмент».

Заяву позивача про забезпечення позову у даній справі залишено судом без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 р., відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 тієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватним предмету спору.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ст. 67 ГПК України).

У розумінні приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпеченості збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову застосовується як гарантія виконання рішення суду про задоволення законних вимог позивача саме щодо предмету даного конкретного спору. Вжиття заходів забезпечення позову не є засобом захисту будь-яких інтересів та порушених прав позивача, які не стосуються предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства відповідача в частині виключення позивача з числа учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ». Визнання недійсним такого рішення не потребує видачі наказу, а відтак, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства втрачає силу з дня набрання рішенням суду законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2014 р. у справі № 910/1912/14.

Відтак, всупереч положенням наведених вище приписів ГПК України, заявляючи у даному випадку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі.

Окрім того, викладені у заяві про забезпечення позову вимоги позивача заборонити відповідачу та Товариству з додатковою відповідальністю «Санленд» приймати будь-які рішення на загальних зборах, наслідком яких є зміна учасника товариства, та вносити будь-які зміни до статуту товариства, а також заборонити ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» укладати будь-які договори щодо відчуження майна товариства та відчуження корпоративних прав, які належать їм в інших товариствах, а також заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» і ТДВ «Санленд» та відомостей про вказані юридичні особи і їхніх учасників, не можуть бути задоволені з огляду на таке.

Згідно з п. 43 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», господарським судам необхідно враховувати заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК).

Забезпечуючи позов шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, господарські суди лише за наявності підстав, передбачених статтею 66 ГПК, вправі заборонити товариству приймати на загальних зборах рішення з конкретних питань, включених до порядку денного, і лише за умови, що ці питання безпосередньо пов'язані з предметом спору . Заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства (п. 44 тієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України).

Слід зазначити також, що за змістом п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 р. № 6 результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу про вжиття заходів до забезпечення позову зазначаються в резолютивній частині рішення суду.

З урахуванням наведеного вище, заяву позивача б/н від 08.08.2014 р. про вжиття заходів забезпечення позову залишено судом без задоволення.

Також 11.08.2014 р. позивачем було подано до господарського суду клопотання б/н від 11.08.2014 р. про витребування доказів, згідно якого позивач просить суд витребувати у відповідача ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» всі накази, рішення загальних зборів учасників, протоколи загальних зборів учасників, укладені ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» договори купівлі-продажу та інші договори щодо будь-якого відчуження майна товариства та корпоративних прав (часток, акцій) ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» в інших юридичних особах, і, зокрема, в ТДВ «Макарівський льонозавод» чи ТДВ «Санленд», за період з 2013 року.

Зазначене клопотання залишене судом без задоволення з огляду на те, що документи, про витребування яких на підставі приписів ст. 38 ГПК України просить позивач, не стосуються предмету даного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача про виключення позивача з числа учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

Окрім того, 11.08.2014 р. до господарського суду позивачем було подано заперечення б/н від 11.08.2014 р. проти відзиву відповідача від 21.07.2014 р., згідно з яким позивач, серед іншого, наголошував на тому, що участь в управлінні справами товариства є правом, а не обов'язком учасника товариства, що закріплено в п. 5.1.1 статуту та відповідає ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»; що із наданої реєстраційної справи позивач дізнався, що також без його відома, без повідомлення та, відповідно, участі, 27 травня 2013 р. було проведено загальні збори товариства, на яких протоколом № 1/2013 було прийнято рішення про зменшення статутного капіталу товариства, і таким чином було зменшено розмір частки позивача у статутному капіталі на 75% до 200625,00 грн.; що позивачу невідомо про існування будь-яких рішень загальних зборів учасників товариства відповідача про внесення додаткових коштів; що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували невиконання позивачем обов'язків, передбачених п.п. 5.3.3 та 5.3.4 статуту товариства, а саме - недотримання ним установчих документів товариства, рішень зборів учасників чи невиконання інших прийнятих на себе обов'язків по відношенню до товариства, ненаданні допомоги товариству у здійсненні своєї діяльності чи розголошення конфіденційної інформації про діяльність товариства.

Також позивач зазначив, що він не отримував жодного листа від відповідача, хоча юридична адреса компанії залишалася незмінною протягом всього часу її існування, а саме: 835В Ritchie Highway, Severnа Раrk, МD 21146. У відзиві відповідач стверджує, що надсилав позивачу повідомлення про проведення загальних зборів саме на цю адресу, на підтвердження чого відповідачем надано квитанції про надсилання поштових відправлень до штату Мериленд в США 27.04.2013 р. та 05.06.2013 р. При цьому, відповідач стверджує, що лист, відправлений ним 27.04.2013 р. повернувся відправнику як не вручений адресату з приміткою «not deliverable as addressed - unable to forward» («не може бути передано за адресою»). Проте, із наданої відповідачем копії конверту вбачається, що відповідач на конверті вказав невірну адресу компанії «Лейлайн Л.Л.С.», що унеможливлювало у будь-якому випадку вручення кореспонденції адресатові.

У засіданні суду 11.08.2014 р. було оголошено перерву на підставі приписів ст. 77 ГПК України до 01.09.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 175-АР від 29.08.2014 р. здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає справу, а саме: у зв'язку з виходом з відпустки судді Яреми В.А. замінено члена колегії суддю Лопатіна А.В. на суддю Ярему В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2014 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Бабкіної В.М., суддів Горбасенка П.В. та Яреми В.А.

У судовому засіданні 01.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ», оформленим протоколом від 29 серпня - 02 вересня 2003 року компанію з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.) було включено до складу учасників товариства відповідача.

Також 02.09.2003 р. зборами учасників ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» було прийнято рішення внести відповідні зміни до установчого договору про продовження діяльності товариства, які були зареєстровані Макарівською райдержадміністрацією 09 вересня 2003 р. за реєстраційним номером № 1638.

Відповідно до внесених змін учасниками ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» виступили дві юридичні особи - компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» з часткою у статутному фонді 30% та компанія «ЕНФІКОН Істеблішмент» з часткою 70%.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» наполягає на незаконності виключення її зі складу учасників товариства відповідача з огляду на неповідомлення компанії про проведення загальних зборів учасників відповідача, на яких розглядалось питання щодо виключення учасника, та на відсутність підстав для виключення компанії зі складу учасників товариства.

Як слідує з матеріалів реєстраційної справи (оригінал оглянуто судом, копії окремих матеріалів реєстраційної справи ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» долучено до матеріалів справи), рішенням загальних зборів учасників товариства відповідача від 09.02.2005 р. було затверджено нову редакцію статуту ТОВ «НВФ ТЕКМАШ», за якою учасниками відповідача є ті ж юридичні особи - компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» та компанія «ЕНФІКОН Істеблішмент», з частками у статутному фонді відповідно 20% та 80% (п. 4.11 статуту 2005 року).

Статутний фонд товариства відповідача визначався в розмірі 4012500,00 грн., а внески учасників, відповідно, складали 802500,00 грн. та 3210000,00 грн. (п.п. 4.9, 4.11 статуту 2005 року).

Також матеріали реєстраційної справи ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» свідчать про те, що рішенням загальних зборів учасників товариства відповідача від 27.05.2013 р. було затверджено нову редакцію статуту відповідача (державну реєстрацію зазначених змін проведено 03.06.2013 р.), за якою учасниками відповідача є ті ж юридичні особи - компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» та компанія «ЕНФІКОН Істеблішмент», з тими ж частками у статутному фонді відповідно 20% та 80% (п. 6.3 статуту 2013 року).

Водночас, статутний фонд товариства відповідача було зменшено до 1003125,00 грн., а внески учасників, відповідно, складали 200625,00 грн. та 802500,00 грн. (п. 6.3 статуту 2013 року).

Як слідує з матеріалів справи, 05.07.2013 р. були проведені загальні збори учасників ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ», рішення яких були оформлені, зокрема, протоколом № 2/2013.

Серед інших питань, до порядку денного було включене питання про виключення учасника ТОВ «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» - компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.».

Згідно вказаного протоколу, на загальних зборах був присутній представник учасника, що володіє 80 відсотками часток у статутному капіталі товариства - компанії «ЕНФІКОН Істеблішмент»; від компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» ніяких повідомлень на 05.07.2013 р. не надійшло.

Рішенням загальних зборів учасників товариства відповідача, оформленим протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., компанію з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» було виключено зі складу учасників товариства.

Зазначене рішення мотивоване тим, що вказаний учасник систематично не виконує належним чином обов'язки у відповідності до п. 5.1.1, п. 5.3.3, п. 5.3.4 статуту товариства, представники компанії не беруть участі в загальних зборах учасників товариства, тобто не беруть участі у вирішенні питань управління товариством, а саме - внесенні змін до статуних документів при зміні даних про учасників, проведенні чергових загальних зборів два рази на рік, затвердженні планів діяльності та фінансових звітів виконавчого органу товариства, а також не виконують рішень загальних зборів щодо внесення додаткових коштів тощо.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, належить: внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу товариства; виключення учасника із товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Як встановлено судом, оспорюване позивачем рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., прийняте з посиланням на пункти статуту ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» в редакції 2005 року.

Натомість, на момент проведення загальних зборів у липні 2013 року була зареєстрована нова редакція статуту товариства відповідача, затверджена його загальними зборами 27.05.2013 р.

Згідно з пунктом 6.3 статуту відповідача в редакції 2005 року збори учасників товариства скликаються головою не рідше двох разів на рік, шляхом персонального повідомлення всіх учасників не менш як за 30 днів із зазначенням часу, місця проведення та порядку денного зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Позачергові збори учасників скликаються виконавчим органом товариства при наявності у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Учасники, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час та з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав вказаних вимог, вони мають право самостійно скликати збори. Голова загальних зборів товариства обирається на загальних зборах та керує роботою зборів учасників, організує ведення протоколу.

Поряд з цим, пунктом 9.8 статуту відповідача в редакції 2013 року передбачено, що дата і місце проведення загальних зборів, якщо учасником товариства є одна особа визначається цією особою особисто. В разі участі в товаристві декількох учасників, про дату і місце проведення загальних зборів учасники повідомляються головою загальних зборів та (або) секретарем загальних зборів через своїх уповноважених представників не пізніше ніж за 30 днів до проведення загальних зборів учасників товариства. Дата, час та місце проведення чергових загальних зборів учасників товариства можуть бути призначені на попередніх загальних зборах учасників товариства, що не потребує додаткового повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів учасників. Про дату і місце проведення загальних зборів учасників товариства учасники товариства можуть бути повідомлені шляхом направлення відповідних повідомлень представникам учасників. Оголошення про проведення загальних зборів товариства повинно бути вивішене у місці знаходження товариства за 30 днів до дати проведення загальних зборів.

Як зазначалося вище, згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем належних та допустимих доказів, в розумінні наведених вище приписів процесуального закону, належного повідомлення позивача про проведення 05.07.2013 р. загальних зборів учасників товариства до матеріалів справи не надано.

При цьому судом оцінюються критично посилання відповідача на те, що позивач не знаходиться за адресою, за якою компанія з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С» зареєстрована у США, оскільки зазначені твердження спростовуються наданими позивачем до матеріалів справи належно засвідченими, апостильованими та перекладеними статутними документами позивача, а також відповідними довіреностями.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що юридична адреса компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.) залишалася незмінною протягом всього часу існування компанії.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

На підтвердження надіслання позивачеві повідомлень про скликання загальних зборів відповідачем надані до матеріалів справи копії квитанцій про надсилання поштових відправлень до штату Мериленд, США 27.04.2013 р. та 05.06.2013 р., а також конверту з відміткою про неможливість вручення за адресою поштового відправлення, зробленого відповідачем 27.04.2013 р. (оригінали квитанцій та конверту оглянуті судом).

Однак на вказаному конверті зазначено іншу адресу, аніж реєстраційна адреса позивача.

Водночас, з квитанції від 05.06.2013 р. неможливо встановити, на яку саме адресу, і яке саме поштове відправлення до штату Мериленд, США було здійснено ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

Відтак, суд доходить висновку щодо відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про проведення 05.07.2013 р. загальних зборів учасників товариства відповідача у порядку, передбаченому законом та статутом відповідача (як у редакції 2005 року, так і в редакції від 27.05.2013 р.).

Слід зазначити, що рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України «Про господарські товариства».

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначена правова позиція викладена в п.п. 17, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Отже, судом встановлено, що при скликанні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» було порушено порядок, встановлений законом і статутом для скликання таких зборів, що, в свою чергу, порушило права та законні інтереси компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» як учасника товариства.

Приписами п.п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» встановлено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Водночас, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства також можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Слід зазначити, що викладене в оспорюваному рішенні загальних зборів посилання на недотримання позивачем умов п. 5.1.1 статуту (як встановлено судом вище, в редакції 2005 року) не може братися до уваги, оскільки пунктом 5.1.1 статуту відповідача в редакції 2005 року передбачалося право учасника товариства на участь в управлінні товариством, а не його обов'язок.

Водночас, будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували невиконання позивачем обов'язків, передбачених п.п. 5.3.3 та 5.3.4 статуту товариства, а саме - недотримання ним вимог установчих документів товариства, рішень зборів учасників чи невиконання інших прийнятих на себе обов'язків по відношенню до товариства, ненадання допомоги товариству у здійсненні своєї діяльності чи розголошення конфіденційної інформації про діяльність товариства, до матеріалів справи не надано.

Стосовно невнесення позивачем, за викладеним в оспорюваному рішенні твердженням, додаткових коштів до статутного капіталу товариства, слід зазначити наступне.

З наданих на запит суду Макарівським відділеням Ірпінської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області фінансових звітів товариства відповідача за 2011-2013 р.р. не вбачається внесення додаткових коштів жодним із учасників товариства.

Наявний у матеріалах реєстраційної справи фінансовий звіт відповідача за 2012 рік свідчить про те, що статутний капітал відповідача був сформований в сумі 4012,5 тис. грн., що відповідає умовам статуту відповідача у відповідній редакції.

Водночас, з наданої до матеріалів справи відповідачем довідки № В-11 від 26.05.2014 р. слідує, що станом на 05.07.2013 р. статутний фонд відповідача був сформований в сумі 4009500,00 грн., з яких позивачем було внесено з належних 802500,00 грн. лише 799500,00 грн., тобто заборгованість позивача по сплаті внеску до статутного капіталу ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» становила 3000,00 грн.

З приводу викладеного судом враховано, що з матеріалів реєстраційної справи відповідача слідує, що 27 травня 2013 р. було проведено загальні збори товариства, на яких згідно з протоколом № 1/2013 було прийнято рішення про зменшення статутного капіталу товариства. Зокрема, розмір частки позивача у статутному капіталі було відповідно зменшено на 75%, - до 200625,00 грн., що також відображено у статуті товариства, затвердженого загальними зборами його учасників 27.05.2013 р., про який йшлося вище.

Відтак, на момент проведення загальних зборів учасників відповідача 05.07.2013 р. позивачем фактично було внесено до статутного капіталу ТОВ «НВФ ТЕКМАШ» суму, що майже в чотири рази перевищувала передбачений на той час (05.07.2013 р.) розмір внеску компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С» як учасника товариства.

Згідно з приписами ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

У п. 29 згадуваної вище постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо недоведення у даному випадку матеріаліами справи як наявності передбачених законом підстав, за яких позивача могло бути виключено зі складу учасників товариства, так і наявності будь-яких негативних наслідків для товариства відповідача у зв'язку із участю позивача в діяльності ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

Інші докази, що надані в матеріали справи, не спростовують вказаних висновків суду, не доводять ані факту належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів, ані факту вчинення позивачем дій, що мали б наслідком виключення компанії з числа учасників ТОВ «НВФ ТЕКМАШ».

За таких обставин позовні вимоги компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, судові витрати у даній справі на підставі приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 -34, 66, 67, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви позивача б/н від 08.08.2014 р. про забезпечення позову відмовити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Ватутіна, 62, код ЄДРПОУ 31169420), оформлене протоколом № 2/2013 від 05.07.2013 р., про виключення учасника - компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.) (835В Ritchie Highway, Severnа Раrk, МD 21146, State of Maryland, USA).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма ТЕКМАШ» (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Ватутіна, 62, код ЄДРПОУ 31169420) на користь компанії з обмеженою відповідальністю «Лейлайн Л.Л.С.» (LeyLine L.L.C.) (835В Ritchie Highway, Severnа Раrk, МD 21146, State of Maryland, USA) судовий збір у сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.09.2014 р.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

Суддя П.В. Горбасенко

Суддя В.А. Ярема