Ухвала

від 01.09.2014 по справі 809/259/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р. Справа № 876/6271/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Шиманської Н.С.,

представника відповідача Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012201, № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201 від 09.01.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» (надалі - ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012201, № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201 від 09.01.2014 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права та просить постанову скасувати та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування свої доводів вважає, що під час проведення перевірки, податковим органом виявлено факт безпідставного включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в частині собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року витрати в сумі 1222005 грн. у зв'язку з придбанням молока у Фермерського господарства «Сад І.І.» на загальну суму 1466406 грн., в тому числі ПДВ - 244401 грн., яку позивачем віднесено до податкового кредиту. За таких обставин, відповідач просить в задоволенні позову повністю відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» зареєстроване 29.12.1997 року як юридична особа, ідентифікаційний код 00445676, місце знаходження: 76003, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ушинського, будинок, 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.01.2014 року, свідоцтва про державну реєстрацію А01 № 620021, основним видом діяльності позивача по коду КВЕД 10.51 є: перероблення молока, виробництво масла та сиру. В періоді, за який проводилась перевірка, було зареєстровано як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100289923 від 27.06.2010 року.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області проведена документальну планову виїзну перевірку ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.10.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 4739/09-15-22-01/00445676 від 13.12.2013 року, згідно висновків якого встановлено порушення ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» вимог податкового законодавства та на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000012201, № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201 від 09.01.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6 ст. 138 Кодексу передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

До складу витрат згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. При цьому, в розумінні ст. 149 цього кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Таким чином, для перевірки правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період, необхідно встановити правильність визначення платником своїх доходів та витрат в їх грошовому вираженні. При цьому, необхідною умовою для встановлення факту отримання платником доходу та понесення витрат, є їх підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Як вбачається з поданих позивачем декларацій з податку на прибуток, акту перевірки, позивачем задекларовано такий дохід: за 2 квартал 2011 року - 13252457 грн., за 2-3 квартал 2011 року - 27607473 грн., за 2-4 квартал 2011 року - 42154016 грн., 1 квартал 2012 року - 15018222 грн., 1 півріччя 2012 року - 29418313 грн., за 1-3 квартали 2012 року - 46889693 грн., за 2012 рік - 63502792 грн., всього на суму 108656808 грн. Розбіжностей між сумами, задекларованими позивачем в спірному періоді, та даними перевірки, не виявлено.

Згідно висновків податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період перевірки, покладених в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, судом встановлено таке.

Як вбачається з поданих позивачем декларацій за 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року, 2-3 квартали 2012 року, 2-4 квартали 2012 року, акту планової перевірки позивача від 13.12.2013 року, позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: за 2-4 квартали 2011 року - 42485587 грн., 1 квартал 2012 року - 15621808 грн., 1 півріччя 2012 року - 29077120 грн., 1-3 квартали 2012 року - 46191395 грн., за 2012 рік - 62246824 грн.

Однак згідно висновків відповідача, викладених в акті планової перевірки від 13.12.2013 року, позивачем завищено валові витрати від своєї господарської діяльності, а саме: за 4 квартал 2011 року - на суму 155960 грн., за 1 квартал 2012 року - на суму 1063900 грн., за 1 півріччя 2012 року - на суму 1123490 грн., за 1-3 квартали 2012 року - 1134457 грн., за 2012 рік - 1134457 грн., всього на суму 1290417 грн.

Як вбачається з вказаних податкових декларацій, акту перевірки від 13.12.2013 року, в розрізі структури витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем завищено:

1) витрати по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 декларацій), а саме: по господарських операціях з Фермерським господарством «Сад І.І.» по придбанню молока на загальну суму 1222005 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року - на суму 155960 грн., за 1 квартал 2012 року - на суму 907940 грн., за 1 півріччя 2012 року - на суму 1066045 грн., за 1-3 квартали 2012 року - 1066045 грн., за 2012 рік - 1066045 грн., посилаючись на те, що вказані операції є операціями без мети настання реальних наслідків, безтоварними;

2) інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.4 декларацій) на загальну суму 29421,55 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 18454,97 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 10966,58 грн., внаслідок списання вартості основних засобів разом з ПДВ.

3) також на визначення об'єкта оподаткування вплинуло завищення задекларованих позивачем в рядку 06.5 податкових декларацій за 2012 рік («Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік») в розмірі 38990 грн. (25% від суми від'ємного значення, яке задекларовано платником в податковій декларації за 2-4 квартали 2011 року), в тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 155960 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі 38990 грн., за 1-3 квартали 2012 року в сумі 38990 грн., за 2012 рік в сумі 38990 грн., за рахунок вищевказаного завищення витрат по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарах (роботах, послугах), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: по операціях з придбання в Фермерського господарства «Сад І.І.» в 4 кварталі молока на суму 155960 грн.

Досліджуючи обставини здійснення господарських операцій ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» з Фермерським господарством «Сад І.І.», та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, для встановлення правильності визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток, судом встановлено таке, що задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладених між позивачем та Фермерським господарством «Сад І.І.» договорів поставки на закупівлю молока № 1/8 від 29.11.2011 року та № 1/8 від 01.01.2012 року. Відповідно до умова вказаних договорів поставки Фермерське господарство «Сад І.І.» зобов'язувалось поставити, а ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» прийняти за місцезнаходженням продавця на умовах самовивозу молоко коров'яче незбиране, яке повинно відповідати по якості ДСТУ 3662-97, та оплати його вартість за ціною, погодженою сторонами в додатку № 2 до даних договорів, шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається зі змісту вищевказаних договорів, вони вчинені в письмовій формі, підписані представниками ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» та Фермерського господарства «Сад І.І.», які згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців правомочні представляти вказаних юридичних осіб, скріплені їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлюють для сторін права та обов'язки, що з них випливають. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в їх достовірності, відповідач суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подав.

Щодо заперечень відповідача про те що сторонами вказаних договорів не дотримувались їх умови щодо порядку прийняття продукції, то на думку суду, вказані обставини не мають значення для вирішення вказаної адміністративної справи, оскільки суд не розглядає господарський спір між сторонами щодо порушення зобов'язань, що випливають з вказаних договорів, а досліджує лише факт товарності операцій по вказаних договорах для правильності визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Як встановлено судом, по договору поставки на закупівлю молока № 1/8 від 29.11.2011 року Фермерським господарством «Сад І.І.» відпущено ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» молоко коров'яче в листопаді 2011 року на загальну суму 6800 грн., в тому числі ПДВ 1133,33 грн., в грудні 2011 року на загальну суму 180352,00 грн., в тому числі ПДВ 30058,67 грн., всього собівартість придбаного в 4 кварталі 2011 року молока склала 155960 грн. Вказані обставини підтверджуються поданими позивачем належним чином завіреним копіями приймальних квитанцій на закупівлю молока, відомостей закупок молока, товарно-транспортними накладними, спеціалізованими товарними накладними, податковими накладними.

Договором поставки на закупівлю молока № 1/8 від 01.01.2012 року Фермерським господарством «Сад І.І.» відпущено ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» молоко коров'яче в січні 2012 року на загальну суму 324744,55 грн., в тому числі ПДВ 54124,09 грн., в лютому 2012 року на загальну суму 390013,96 грн., в тому числі ПДВ 65002,33 грн., в березні 2012 року на загальну суму 374770,04 грн., в тому числі ПДВ 62461,67 грн., в квітні 2012 року на загальну суму 189723,76 грн., в тому числі ПДВ 31620,62 грн., всього собівартість придбаного в 1 кварталі 2012 року молока склала - 907940 грн., за 1 півріччя 2012 року - 1066045 грн. Вказані обставини підтверджуються поданими позивачем належним чином завіреним копіями приймальних квитанцій на закупівлю молока, відомостей закупок молока, спеціалізованими товарними накладними, податковими накладними. Факт транспортування позивачем придбаного в Фермерського господарства «Сад І.І.» молока підтверджується поданими позивачем копіями шляхових листів, фіскальних чеків на оплату пального, звітом по основних засобах, копіями свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, вказаних в шляхових листах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з акту перевірки від 13.12.2013 року, довідки позивача № 01/9-10 від 15.01.2014 року про стан його розрахунків з ФГ «Сад І.І.» по договорах поставки № 1/8 від 29.11.2011 року та від 01.01.2012 року, аналізів рахунків по субконто: 6311 за листопад-грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року, копій платіжних доручень позивачем проведено розрахунок за отриманий товар в повному обсязі.

Також судом першої інстанції встановлено, що в подальшому отримане від Фермерського господарства «Сад І.І.» молоко позивач використав в своїй господарській діяльності, а саме для виробництва молокопродуктів: сметани, кефіру, сиру кисломолочного, сиру сичужного «Чеддер Станіславський», масла вершкового, казеїну. В підтвердження вказаних обставин, позивачем надано суду належним чином завіреними копіями витягів з журналу контролю поступаючої сировини, атестату виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів № 1026118, експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів № 09-15-62 МР, 09-15-63 А С/Т від 27.02.2010 року, свідоцтва про атестацію № ІФ 611, копіями технічних умов по підприємству, а також вимогами ДСТУ на вказані молокопродукти, рецептурами молокопродуктів та нормами витрат молока на їх виготовлення, довідкою про асортимент молочної продукції на 2012 рік, копіями термінових звітів про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами, форми 1-П за листопад-грудень 2011року, січень-квітень 2012 року, з відмітками про їх прийняття Управлінням статистики в Івано-Франківській області.

Згідно довідки позивача № 01/9-124 від 14.04.2014 року частка закупленого молока в Фермерського господарства «Сад І.І.» в загальній кількості придбаного позивачем молока в листопаді 2011 року складала - 3,6%, в грудні 2011 року - 5%, в січні 2012 року - 8,7%, лютому 2012 року - 9,6%, березні 2012 року - 8,4%, квітні 2012 року ( з 01 по 18.04.2012 року) - 9,3%, всього за період з 30.11.2011 року по 18.04.2012 року - 8,2%.

На фактичність виконання господарських зобов'язань також вказує й те, що на момент проведення вищевказаних господарських операцій Фермерське господарство «Сад І.І.» мало відповідну господарську правосуб'єктність: 13.11.2006 року зареєстровано як юридична особа - суб'єкт господарювання, місцезнаходження: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Рункошів, вулиця Гагаріна, 17, голова господарства - Сіньков Іван Іванович, та 16.11.2006 року взято на податковий облік. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, й не заперечуються відповідачем. Окрім цього, згідно свідоцтва № 100281239 Фермерське господарство «Сад І.І.» 01.09.2009 року зареєстровано як сільськогосподарське підприємства - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В заперечення факту товарності операцій між позивачем та Фермерським господарством «Сад І.І.» відповідач посилається на висновки, викладені в акті Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області за № 1475/221/34669752 від 12.07.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства «Сад І.І.», код ЄДРПОУ 34669752, з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин із ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року».

Зокрема, як вбачається з вищевказаного акту перевірки, Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області зробила висновок про те, що Фермерським господарством «Сад І.І.» не дотримано вимог статтей 202, частини 5 статі 203, статті 215, частини 1 статті 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочину - договору на закупівлю молока № 1/08 від 01.01.2012 року, укладеного з ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод», щодо реального настання правових наслідків, обумовлених даним договором, внаслідок чого завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року на суму 213209 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що згідно відповідей на запити податкового органу: Хмельницької філії ДП «Агенція з ідентифікації та реєстрації тварин» від 31.05.2012 року № 474/9-юр, Управління статистики у Кам'янець-Подільському районі від 29.05.2012 року № 28-22-0569, Управління ветеринарної медицини у Кам'янець-Подільському районі від 02.07.2012 року № 278, Управління агропромислового розвитку Кам'янець-Подільської райдержадміністрації від 29.05.2012 року № 718/01-09, Фермерське господарство «Сад І.І.»: не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі тварини як суб'єкт господарювання та/або власники тварин; не подавало до органу статистики звітності за формами 24-сг, 13-заг, 21-заг; не видавався експлуатаційний дозвіл як оператору потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів та в державній службі ветеринарної медицини району поголів'я ВРХ за вказаним фермерським господарством не числиться; не проходило атестацію як виробник молока. Також взято до уваги пояснення фізичних осіб: жителів села Рункошів ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що у вказаному селі після розпаювання колгоспу корівники знаходяться в аварійному стані, жодного поголів'я ВРХ в них з 2004 року не перебувало, а також пояснення жителів сіл Крушанівка: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, села Лучки: ОСОБА_12, села Нефедіївці: ОСОБА_13 про те, що вони в січні-квітні 2012 року здавали молоко надоєне від своїх корів, яке забирали іногороднім транспортом, при завантаженні молока був присутній Сіньков І.І., який й проводив розрахунок за молоко за 1 л. - 1,80 грн. Окрім цього, йде посилання на те, що згідно даних бухгалтерського обліку Фермерського господарства «Сад І.І.», у вказаного господарства відсутні молокоприймальний пункт, засоби для збирання, зберігання та транспортування молока, а також документи первинного обліку, які могли б підтвердити факт закупівлі молока в населення.

Позивачем подано суду паспорти ВРХ, ветеринарні свідоцтва, наказ № 4 від 01.11.2011 року про прийняття ОСОБА_14 на роботу, звіти про суми нарахованої заробітної плати по Фермерському господарству «Сад І.І.» за 2011-2012 роки форми Да; пояснення ОСОБА_15 від 31.03.2014 року.

Листом № 3362/9/22-01-09-1 від 07.03.2014 року Головне управління Міндоходів в Хмельницькій області повідомило суд про те, що слідчі слідчого управління фінансових розслідувань вказаного Головного управління не відкривали кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Фермерського господарства «Сад І.І.».

Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області надало суду копію постанови від 28.03.2014 року про закриття кримінального провадження за № 32014090000000003 від 20.01.2014 року. Зокрема, як вбачається з вказаної постанови, кримінальне провадження закрито в зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України - ухилення від сплати податків, по операціях з Фермерським господарством «Сад І.І.».

Таким чином, на думку колегії суддів, обставини щодо неналежного ведення Фермерським господарством «Сад І.І.» бухгалтерського обліку технічних, біологічних ресурсів для виробництво молока, обліку надоєного та заготовленого молока як власного виробництва, так і заготовленого в населення, неотримання дозволів відповідних державних органів, може мати наслідком застосування передбачених законодавством заходів відповідальності саме до вказаного контрагента позивача, однак не спростовують обставин товарності господарських операцій з поставки молока, які спричинили реальні зміни майнового стану платника податків позивача у справі як виробника молочної продукції.

За наведеного, висновки податкової інспекції про завищення позивачем витрат (по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), рядок 05.1 декларацій) по господарських операціях з Фермерським господарством «Сад І.І.» по придбанню молока на загальну суму 1222005 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року - на суму 155960 грн., за 1 квартал 2012 року - на суму 907940 грн., за 1 півріччя 2012 року - на суму 1066045 грн., за 1-3 квартали 2012 року - 1066045 грн., за 2012 рік - 1066045 грн., є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, та не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.

За таких обставин, враховуючи необґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарських операціях з Фермерським господарством «Сад І.І.», у ДПІ в м. Івано-Франківську не було правових підстав для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств з вказаних операцій та штрафних санкцій.

В той же час, на визначення об'єкта оподаткування в спірному періоді вплинули також інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.4 декларацій) на загальну суму 29421,55 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 18454,97 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 10966,58 грн., внаслідок списання вартості основних засобів разом з ПДВ згідно наказів по підприємству від 25.04.2012 року № 22 та від 23.10.2012 року № 41, що є порушенням п.п. 138.10.1 п. 138 ст. 138, п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України. Факт вказаного порушення визнано позивачем, про що свідчить подані ним копії платіжних доручень про сплату податку на прибуток № 1153 від 26.12.2013 року, № 1154 від 26.12.2013 року, № 1289 від 10.01.2014 року, № 1290 від 10.01.2014 року та поясненнями представника позивача.

Окрім цього, як вбачається з податкових декларацій позивача з податку на прибуток, акту перевірки від 13.12.2013 року, на визначення об'єкта оподаткування вплинуло завищення задекларованих позивачем в рядку 06.5 податкових декларацій за 2012 рік («Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік») в розмірі 38990 грн. (25% від суми від'ємного значення, яке задекларовано платником в податковій декларації за 2-4 квартали 2011 року), в тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 155960 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі 38990 грн., за 1-3 квартали 2012 року в сумі 38990 грн., за 2012 рік в сумі 38990 грн., за рахунок вищевказаного завищення витрат по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарах (роботах, послугах), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: по операціях з придбання в Фермерського господарства «Сад І.І.» в 4 кварталі 2011 року молока на суму 155960 грн.

Щодо висновків контролюючого органу про збільшення позивачу сум грошового зобов'язання з вказаного податку за основним платежем в сумі 232057 грн. (з розрахунку: 238236 - 6179) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 116029 грн. (з розрахунку: 119118 - 3089), то вони не були підтверджені відповідачем та спростовані дослідженими в суді першої інстанції доказами, а тому є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0000022201 від 09.01.2014 року в цій частині підлягає скасуванню.

Окрім цього, враховуючи, що висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 116970 грн. (з розрахунку: 155960 грн. - 38990 грн.) ґрунтується на безпідставному висновку про завищення позивачем витрат по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарах (роботах, послугах), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування виключно по операціях з придбання в 4 кварталі 2011 року молока в Фермерського господарства «Сад І.І.», то є протиправним та підлягає скасуванню повністю й податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 09.01.2014 року.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 09.01.2014 року.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з податкової декларації позивача з податку на прибуток за 2012 рік, платником задекларовано суми авансових внесків на 2013 рік: в січні-лютому 2013 року по 16294 грн. (з розрахунку 1/9 податку на прибуток за 9 місяців 2012 року в сумі 146643 грн.), березні-жовтні 2013 року по 21979 грн. (з розрахунку 1/12 податку на прибуток за 12 місяців 2012 року в сумі 263753 грн.). Як визнано відповідачем в акті перевірки від 13.12.2013 року позивачем сплачено за січень-жовтень 2013 року 208428 грн. авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Проте, внаслідок встановлення перевіркою заниження податку на прибуток за 3 квартали 2012 року в сумі 238236 грн., за 2012 рік в сумі 238236 грн., відповідачем донараховано позивачу грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за січень-жовтень 2013 року 211756 грн.

Однак враховуючи висновок суду про неправомірність рішення контролюючого органу про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 232057 грн. по операціях з придбання в 4 кварталі 2011 року, 1-2 кварталі 2012 року молока в Фермерського господарства «Сад І.І.», виходячи з положень п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд вважає, що як наслідок є безпідставним рішення відповідача про збільшення позивачу авансових внесків з податку на прибуток підприємств на 2013 рік в цій частині. В той же час, як вище встановлено судом, відповідачем зроблено правильний висновок про правомірність нарахування позивачу 6179 грн. грошових зобов'язань з вказаного податку внаслідок завищення ним інших витрат, що мали місце в 2, 4 кварталах 2012 року.

Судом встановлено неможливість виокремлення сум грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств на 2013 рік, які безпідставно донараховано відповідачем позивачу в податковому повідомленні-рішенні № 0000032201 від 09.01.2014 року, враховуючи що для визначення вказаної суми слід провести новий розрахунок сум податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік.

Таким чином, виходячи з норм п.п. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.157 п. 14.1 ст. 14, п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо компетенції контролюючих органів по визначенню у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, а також враховуючи неможливість виокремлення сум грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств на 2013 рік, які безпідставно донараховано відповідачем позивачу, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 09.01.2014 року повністю.

Дана обставина не позбавляє відповідачу, виходячи з компетенції вказаного контролюючого органу, встановленої податковим законодавством, прийняти нове податкове повідомлення-рішення про нарахування сум авансових внесків з податку на прибуток на 2013 рік та штрафних санкцій, виходячи з правомірності рішення відповідача про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 6178,74 грн.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 05.12.2006 року та від 27.10.2009 року, та постановою Вищого адміністративного суду України від 17.02. 2011 року № К-17781/07.

Щодо оподаткування податком на додану вартість. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з ПДВ та стосуються правомірності рішення контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж Статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, з оцінки вказаних норм податкового закону видно, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.

Як вбачається з акту планової перевірки від 13.12.2013 року, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за період: листопад 2011 року - квітень 2012 року на суму 244401 грн. по операціях з Фермерським господарством «Сад І.І.», зокрема, в листопаді 2011 року на суму 1133 грн., в грудні 2011 року на суму 30059 грн., в січні 2012 року на суму 54124 грн., в лютому 2012 року на суму 65002 грн., в березні 2012 року на суму 62462 грн., в квітні 2012 року на суму 31621 грн.

Висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту по операція з Фермерським господарством «Сад І.І.» ґрунтується на доводах відповідача про безтоварний характер вказаних операцій, які є спростованими вищенаведеними висновками, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку по операціях з придбання молока у вказаного контрагента, оскільки вони підтверджуються поданими позивачем належними чином завіреними копіями податкових накладних, виданих Фермерським господарством «Сад І.І.». Як вбачається з акту перевірки від 13.12.2013 року, відповідач не заперечив факт наявності у позивача відповідних податкових накладних, внесення їх позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та факт їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Вказані вище податкові накладні підписані та скріплені печаткою Фермерського господарства «Сад І.І.», містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України.

Окрім цього, як вбачається з акту документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства «Сад І.І.», складеного Кам'янець-Подільською ОДПІ від 12.07.2012 року № 1475/221/34669752, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 15.01.2014 року, свідоцтва № 100281239 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість НБ № 074137 від 01.09.2009 року на час видачі вищевказаних податкових накладних Фермерське господарство «Сад І.І.» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Щодо висновків відповідача про безтоварність господарських операцій з вказаним контрагентам позивача, то їх оцінку було проведено надано судом при дослідженні правомірності прийняття податкового повідомлення рішення про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, враховуючи те, що наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, первинних бухгалтерських документів, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та Фермерським господарством «Сад І.І.», суд вважає, що позивачем доведено факт наявності у нього права віднесення до податкового кредиту 244401 грн. по операціях з придбання молока у вказаного суб'єкта господарювання.

Як наслідок, відсутні передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України правові підстави для застосування оскарженим податковим повідомленням-рішенням № 0000042201 від 09.01.2014 року до позивача й штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 122200,5 грн., що складає 50% вищевказаної суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що позов Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області належить частково задовольнити:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000042201 від 09.01.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000012201 від 09.01.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000032201 від 09.01.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000022201 від 09.01.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 232057 (двісті тридцять дві тисячі 57) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 116029 (сто шістнадцять тисяч двадцять дев'ять) гривень.

В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000022201 від 09.01.2014 року в частині збільшення Товариству з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 6179 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) гривень належить відмовити.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості даної частини заявлених позовних вимог.

З врахуванням аналізу поданої апеляційної скарги сторонами у справі та їхніми доводами, які спростовані матеріалами справи, колегія суддів вирішила, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року у справі №809/259/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді В.Я. Макарик

І.В. Глушко

Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2014 року