Постанова

від 04.09.2014 по справі 5017/3351/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р.Справа № 5017/3351/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Таран С.В.

(відповідно до розпорядження голови суду від 28.07.2014р. №404 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Морочинський А.М., за довіреністю №01/22 від 27.08.2014р.

від відповідача: Харченко С.В., за довіреністю від 02.01.2014р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра"

на рішення господарського суду Одеської області від 24 квітня 2014 року

у справі №5017/3351/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Іскра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного підприємства "Укртрансресурс"

про стягнення 76478,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Іскра" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Формаг" про стягнення, з урахуванням уточнених позовних вимог, 76478,54 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2013р. по справі №5017/3351/2012, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Іскра".

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2013р. по справі №5017/3351/2012 скасовано Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013р. по справі №5017/3351/2012 та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. по справі №5017/3351/2012, а справу №5017/3351/2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 квітня 2014 року у справі №5017/3351/2012 (головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Зайцев Ю.О., Панченко О.Л.) у задоволенні позову ПАТ "Іскра" було відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної видачі Експедитору правильно оформленої довіреності, своєчасного надання Експедитору повної, чіткої і достовірної інформації про характеристики вантажу ПАТ "Іскра" виконано не було і фактично вказані недоліки були цілковито усунуті лише 30.09.2011р. після коригування ваги та кількості вантажу у контейнерах та оформлення нової довіреності, у зв'язку з чим у ТОВ „ФОРМАГ" у розумінні положень ст. 933 ЦК України та п. 2.1 договору виникло право призупинити виконання своїх обов'язків за договором до надання документів у повному обсязі з покладенням витрат за зберігання вантажу, простою контейнера і/або транспортного засобу на Клієнта. В свою чергу, усі передбачені нормами ст. 10 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" передумови для реалізації права на притримання вантажу, на думку суду, у відповідача були. Так, відповідно до даних лінійного коносаменту HAULK10630 ТОВ „ФОРМАГ" зазначено як отримувача вантажу, тобто для захисту своїх прав відповідачу не потрібно було заволодівати вантажем, так як вантаж вже перебував у володінні ТОВ „ФОРМАГ". Додатково факт володіння вантажем відповідачем засвідчує лист розпорядження відповідача № 4038 від 02.11.2011р., адресоване ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі" на нового експедитора ПП „Укртрансресурс", після односторонньої відмови позивача від послуг відповідача. Крім того, факт належного виконання наданих та неоплачених послуг засвідчувалось підписаним між сторонами актом прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) від 10.08.2011р.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, позивач (ПАТ "Іскра") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ПАТ "Іскра" задовольнити у повному обсязі, з посиланням при цьому на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ "Формаг") у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ПАТ "Іскра", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.05.2014р., 13.06.2014р. та 01.08.2014р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПАТ "Іскра" за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2011р. між ПАТ "Іскра" (позивач, клієнт) та ТОВ "Формаг" (відповідач, експедитор) було укладено договір №27/0201 на транспортне експедування (надалі - договір), за умовами якого експедитор прийняв на себе зобов'язання за відповідну плату за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Надання експедитором клієнту транспортно-експедиторських послуг здійснювалось у відповідності до Закону України №1955-ІV від 01.07.2004р. „Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільним і Господарським кодексами України.

Згідно з п.2.1.7 договору експедитор має право отримувати від клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів і інших платежів, понесених в інтересах клієнта з вини клієнта за умови наявності документально підтверджених доказів вини клієнта. Якщо витрати, штрафи і інші платежі виникли не з вини клієнта, клієнт не відшкодовує вищевказаних витрат.

Пунктом 2.4.1 договору визначено, що клієнт зобов'язався видати експедитору доручення, якщо воно є необхідним для виконання його обов'язків.

Відповідно до п.2.4.2 вказаного договору клієнт зобов'язався надіслати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менш, ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження /прийому. Заявка повинна містити наступні дані: маршрут перевезення; опис вантажу(найменування, код ТН ЗЕД, загальну вагу нетто, загальну вагу брутто); вид і спосіб пакування; кількість вантажних місць, розмір і вага одного вантажного місця; найменування вантажовідправника, вантажоотримувача і їхня адреса; прізвище, ім'я, по-батькові відповідального за відвантаження, розвантаження і засоби зв'язку з ними; місце, дату і час завантаження/доставки вантажу, інструкції по оформленню товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинна містити заявка, не є вичерпними і можуть бути доповнені експедитором на його розсуд. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного і електронного зв'язку, до обміну оригіналами заявка дійсна.

За п.2.4.3 клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, чітку і достовірну інформацію про найменування, кількість, якість і інші характеристики вантажу, його особливості і властивості.

За умовами п.2.4.10 договору розділу клієнт зобов'язаний оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевантаження, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за понаднормативне використання контейнерного обладнання) у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

Згідно з п.3.3 договору вартість послуг експедитора узгоджується сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Вартість додаткових витрат і інших платежів, які необхідно виконати експедитору для виконання своїх обов'язків по договору в інтересах клієнта, узгоджуються сторонами в додатках до договору чи шляхом обміну оригінальними листами факсимільними і електронними повідомленнями.

Відповідно до п.7.1 даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2011р. і, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично пролонговано на кожний наступний календарний рік.

Як вбачається з пояснень представників сторін, у липні 2011 року ТОВ "ФОРМАГ", як експедитор прийняло від ПАТ "Іскра" по електронній пошті заявку на експедирування вантажу (галогенних ламп) у двох 40-футових контейнерах від відправника - компанії GMY LIGHTING IMP.&EXP.CO., LTD із п. Хуангпу (Шеньджень), Китай у м. Львів. Відповідно до письмових пояснень представника позивача, вказана заявка не збереглась, однак факт її подання не заперечується жодною із сторін по справі.

Крім того, відправником агенту відповідача - компанії LEGENDE LOGISTICS CO., LTD (SHENZHEN YICHANG IMP.&EXP.CO., LTD) надано інструкції по заповненню коносаменту SHNLEG1106237.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2011р. контейнери ССLU127638, ССLU7228463 прибули до Іллічівського порту, про що попередньо листом від 20.07.2011р. позивач був повідомлений по електронній пошті, до якого було прикріплено „Извещение о прибытии груза" з переліком документів, які необхідні для подальшого експедирування та зразок довіреності для експедитора.

10.08.2011р. сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт до договору №27/0201 від 28.04.2001р.), згідно якого відповідачем були надані послуги позивачу з транспортно-експедиторського обслуговування, а саме, морський фрахт Хуангпу-Іллічівськ на загальну суму 43148,7грн., у т.ч. ПДВ 0,0грн. Відповідно до вказаного акту ПАТ „Іскра" зобов'язалося сплатити ТОВ „ФОРМАГ" за надані послуги згідно рахунку №1108116 від 10.08.2011р. на суму 43148,70грн.

12.08.2011р. відповідачем отримані у сканованому вигляді документи, необхідні для подальшого експедирування (коносаменти, список вантажу (Рacking List), рахунок (Соmmercial Invoice), оригінали зазначених документів були надіслані через кілька днів кур'єрською службою компанії „Автолюкс".

Листом від 19.08.2011р. відповідач повідомив позивача про виявлення помилки, допущеної позивачем у виданій експедитору довіреності №021а-175 від 16.08.2011р., а саме, невірно вказано номер контейнеру - замість ССLU5127638 вказано ССLU5127683, що унеможливило звернення відповідача до українського лінійного агенту морського перевізника China Shipping Container Lines (ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі") для візування наряду на вивіз контейнерів із порту.

Довіреність з вірним зазначенням номеру контейнера (ССLU127638) була видана ПАТ "Іскра" лише 30.09.2011р.(номер довіреності № 021а-206).

26.08.2011р. у відповідь на зазначений лист позивач надав інформацію про оформлення 25.08.2011р. ПП №209000005/2011/030746 лише по контейнеру ССLU7228463.

Листом від 26.08.2011р. позивач був повідомлений про те, що отримавши попереднє повідомлення на контейнер ССLU7228463, менеджер відповідача виявив невідповідність ваги, зазначеної в коносаментах, вазі, зазначеній в попередньому повідомленні на контейнер ССLU7228463, також позивач був проінформований про відсутність попереднього повідомлення на другий контейнер ССLU5127638.

31.08.2011р. від позивача у сканованому вигляді отримане попереднє повідомлення №209000010/2011/031439 по контейнеру ССLU5127638, оформлене 30.08.2011р.

12.09.2011р. позивач повідомив відповідача про те, що вагу в попередньому повідомленні слід вважати вірною і вносити корективи в коносаменти.

Крім того, згідно листа від 12.09.2011р. було виявлено помилку в кількості місць, якої також припустився позивач, а саме: по контейнеру ССLU5127638 в коносаменті зазначено 1355, а в попередньому повідомленні - 1346. Позивач помилку визнав і зазначив, що вірною треба вважати кількість 1346.

Листом від 22.09.2011р. вих.№299 ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" повідомило Іллічівський МТП про вірну вагу та кількість місць, а також виготовило новий коносамент, у якому вага та кількість місць співпадають з вагою та кількістю місць, заявленою в попередньому повідомленні.

23.09.2011р. позивач направив лист до Південної митниці №3391 з проханням дозволити оформлення вантажу у зазначених контейнерах.

Відповідач сплатив послуги, надані ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" за зберігання контейнерів в порту, демередж (штраф за понаднормове використання контейнерів), ТЕО, навантажувально-розвантажувальні роботи, тощо на загальну суму 75906,48грн., про що свідчить платіжне доручення №333 від 17.11.2011р.

Листом від 29.09.2011р. вих№21а-201 позивач відмовився від вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що, враховуючи вказаний лист, відповідач як експедитор почав чинити необхідні дії, готувати необхідні листи та розпорядження для підготовки реекспорту, та, не дочекавшись підтвердження реекспорту та інструкцій по подальшому експедируванню вантажу, самостійно оформив необхідні документи та передав їх 06.10.2011р. в ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" для візування наряду та отримання дозволу на виїзд контейнерів з території порту.

03.10.2011р. ТОВ „ФОРМАГ" звернулося до позивача з претензією №3541 відповідно до якої повідомило про наявність простроченої заборгованості на суму 23148,7грн., відповідно до приписів ст.10 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" повідомив про притримання під своїм контролем контейнерів ССLU127638, ССLU7228463, які прибули для позивача, до погашення заборгованості.

07.10.2011р. у відповідь на претензію, позивач надав гарантійний лист вих.№021а-213, яким зобов'язався оплатити виставлені ТОВ „ФОРМАГ" рахунки до 13.10.2011р. на суму 23148,70грн. У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання оплатити рахунки в зазначений строк позивач не виконав, ним було надано ще один гарантійний лист без зазначення вихідного номеру та дати (а.с.118, т.1), яким позивач зобов'язався оплатити заборгованість до 07.11.2011р.

Листом від 01.11.2011р.за вих.№021а/21б позивач відмовився від послуг ТОВ „ФОРМАГ" по контейнерам ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC, які прибули на адресу останнього в Іллічівський морський торговельний порт по коносаменту HUAILK100630 (SZNLEG1106237).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2011р. між ПАТ „Іскра" (клієнт) та ПП „Укртрансресурс" (експедитор) укладено договір на транспортне експедування №48, відповідно до умов якого експедитор зобов'язується за відповідну плату за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно наявних в матеріалах справи актів про надання послуг відповідно до зазначеного договору від 03.11.2011р., 25.11.2011р., 20.12.2011р., 16.01.2012р. ПП „Укртрансресурс" надало позивачу послуги на загальну суму 225817,48грн.

Враховуючи те, що ТОВ „ФОРМАГ" не надав транспортно-експедиторських послуг стосовно контейнерів ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC, що прибули по коносаменту HUAILK100630 (SZNLEG1106237) і те, що ПАТ „Іскра" було змушене звернутися до іншого експедитора - ПП „Укртрансресурс" для експедирування вантажу, в ході якого були проплачені витрати (збитки), що виникли внаслідок бездіяльності відповідача, позивач був змушений звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "ФОРМАГ" 76478,54 грн. цих збитків.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За приписами ст.8 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

За приписами ст.9 цього закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У відповідності до ст.10 вказаного закону експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування; на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Клієнт має право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору; змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Статтею 12 вказаного закону визначені обов'язки клієнта, зокрема: клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

За приписами ст.933 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під збитками у позовній заяві визначає понесені витрати, які виникли внаслідок бездіяльності відповідача у зв'язку з ненаданням відповідачем транспортно-експедиторських послуг стосовно контейнерів ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC, що прибули по коносаменту HUAILK100630 (SZNLEG1106237), оскільки позивач був змушений звернутися до іншого експедитора - ПП „Укртрансресурс" для експедирування вантажу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також відшкодування збитків передбачено ст. 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків/шкоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання або завдання збитків (протиправна дія або бездіяльність) ; 2) наявність і розмір завданих збитків або шкоди ; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками або завданням шкоди та розміром збитків/шкоди ; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання, або завдала збитки/шкоду.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Зі змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що предметом доказування у справі про стягнення збитків є наявність усіх складових елементів правопорушення. На необхідність такого доказування вказують також приписи положень ст. 33 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п.п. 2.3, 2.4 договору ПАТ "Іскра" прийняло на себе зобов'язання, зокрема, видати Експедитору доручення, якщо воно є необхідним для виконання його обов'язків; своєчасно надати Експедитору повну, чітку і достовірну інформацію про найменування, кількість, якість та інші характеристики вантажу, його особливості і властивості; оплатити Експедитору вартість зберігання вантажу у портах відвантаження, перевантаження, прибуття, а також демередж/детеншн, (штраф за понаднормоване використання контейнерного обладнання) у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів; оплатити послуги Експедитора, а також, за погодженням сторін, відшкодувати витрати, штрафи, інші платежі. Аналогічні зобов'язання на клієнта покладають положення ст. 12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" та ст. 933 ЦК України.

Положення ст. 933 ЦК України доповнено сторонами у п. 2.1.4 Договору, відповідно до якого у випадку ненадання доручення або заявки на здійснення експедиторських послуг, Експедитор набував право призупинити виконання своїх обов'язків за договором до надання документів у повному обсязі з покладенням витрат за зберігання вантажу, простою контейнера і/або транспортного засобу на Клієнта.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної видачі Експедитору правильно оформленої довіреності, своєчасного надання Експедитору повної, чіткої і достовірної інформації про характеристики вантажу ПАТ "Іскра" виконано не було і фактично вказані недоліки були цілковито усунуті лише 30.09.2011р. після коригування ваги та кількості вантажу у контейнерах та оформлення нової довіреності, у зв'язку з чим у ТОВ „ФОРМАГ" у розумінні положень ст. 933 ЦК України та п. 2.1 договору виникло право призупинити виконання своїх обов'язків за договором до надання документів у повному обсязі з покладенням витрат за зберігання вантажу, простою контейнера і/або транспортного засобу на Клієнта.

Окрім того про правомірність позиції ТОВ „ФОРМАГ" свідчить лист українського лінійного агенту морського перевізника China Shipping Container Lines - ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі" № 19 від 10.02.2014р. (а.с. 81 Т.2), зі змісту якого вбачається, що ТОВ "ФОРМАГ" для вивезення контейнерів на адресу ПАТ "Іскра", одночасно з нарядом, повинна була пред'являтись довіреність ПАТ "Іскра" на право експедирування вантажу. Крім того, визнання необхідності видачі довіреності для надання послуг відповідачем вбачається з фактичної поведінки позивача, яка полягала у видачі довіреності 16.08.2011р.(яка містила помилку) та нової довіреності 30.09.2011р.

Як свідчать матеріали справи, станом на 30.09.2011р. у ПАТ "Іскра" перед Експедитором існувала не погашена заборгованість у сумі 23148,70 грн. за фрахт контейнерів ССLU127638, ССLU7228463, зобов'язання по сплаті якої виникло ще 02.09.2011р., згідно до умов п. 3.2 Договору та підписаного між сторонами акту прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) від 10.08.2011р. (копія а.с. 116 Т.1). Крім того, загальна заборгованість ПАТ "Іскра" перед ТОВ "ФОРМАГ" складала 293504,80 грн., що вбачається з наявних у матеріалах справи гарантійних листів позивача (а.с. 118, 119). З урахуванням приведеного відповідач правомірно реалізував своє право на притримання вантажу, що знаходився в його володінні, до моменту відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта.

При цьому, повний склад передбачених нормами ст. 10 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" передумов для реалізації права на притримання вантажу, на думку колегії суддів, у відповідача був. Так, відповідно до даних лінійного коносаменту HAULK10630 (85-86, т. 2) ТОВ „ФОРМАГ" зазначено як отримувача вантажу, тобто для захисту своїх прав відповідачу не потрібно було заволодівати вантажем, так як вантаж вже перебував у володінні ТОВ „ФОРМАГ". Додатково факт володіння вантажем відповідачем засвідчує лист розпорядження відповідача № 4038 від 02.11.2011р. (а.с. 144, т.2), адресоване ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі" на нового експедитора ПП „Укртрансресурс", після односторонньої відмови позивача від послуг відповідача. Крім того, факт належного виконання наданих та неоплачених послуг засвідчувалось підписаним між сторонами актом прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) від 10.08.2011р. (копія а.с. 116 т.1).

В силу вимог ч. 4 ст. 224 Господарського кодексу України не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що зазначені обставини засвідчують, що у період з 30.08.2011р. по 03.11.2011р. у відповідача були підстави, визначені положеннями закону та Договору, на ненадання послуг позивачу, яке було реалізовано відповідачем у законний спосіб, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає винної поведінки відповідача у виникненні додаткових витрат позивача.

При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відхилення посилання представника позивача на те, що дійсною причиною затримки у наданні експедиторських послуг були складності у проведенні митних процедур та наявність черг на догляд вантажів, про що Експедитором інформувалось позивача листом від 12.09.2011р. № 3207, оскільки такі обставини не підтверджуються належними доказами, т.к. як у листі відповідача від 12.09.2011р. № 3207 не іде мова про наявність складностей у проведенні митних процедур щодо спірних контейнерів ССLU127638, ССLU7228463. Крім того, неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань позивачем, є самостійною підставою (навіть за існування певних складностей з оформленням вантажу на митниці), яка надавала відповідачу право утриматись від надання позивачу передбачених умовами договору послуг.

Більш того, будучи обізнаним зі змістом листа відповідача від 12.09.2011р. № 3207 про наявність складностей з оформленням вантажу та імовірністю збитків, у зв'язку з чергами та затримками, позивач міг та повинен був вжити заходів задля уникнення або зменшення розміру збитків, чого він не зробив.

Так, з урахуванням ч. 3 ст. 224 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не спростовують відсутності вищеперелічених елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування збитків/шкоди.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми заподіяних збитків у розмірі 76478,54 грн., оскільки позивачем не доведено належним чином наявність повного складу вищеперелічених елементів цивільного правопорушення для відшкодування збитків/шкоди.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість, недоведеність та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Іскра".

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 24 квітня 2014 року у справі №5017/3351/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов С.В. Таран А.І. Ярош