Постанова

від 29.10.2014 по справі 5017/3351/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 5017/3351/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Іскра" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у справігосподарського суду Одеської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Іскра" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАГ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруприватне підприємство "Укртрансресурс" простягнення 76 478,54 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:Харченко С.В. - дов. б/н від 03.01.2013; від третьої особи:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.04.2014 господарського суду Одеської області (судді: Д'яченко Т.Г. - головуючий, Зайцев Ю.О., Панченко О.Л.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою від 04.09.2014 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Журавльов О.О. - головуючий, Таран С.В., Ярош А.І.) рішення від 24.04.2014 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач, всупереч ст.ст. 526, 629, 933 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасного надання відповідачу повної чіткої і достовірної інформації про найменування, кількість вантажу, припустився помилок при оформленні коносаментів (невірно вказані вага та кількість місць), а також у виданій відповідачу довіреності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Іскра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.594, 595, 613, 906, 930, 932, 933 Цивільного кодексу України; ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"; ст. 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо експедування контейнерів за умовами договору.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить в задоволені касаційної скарги відмовити та залишити в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 04.09.2014, оскільки вважає, що позивач не довів порушення його прав та інтересів.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 28.04.2011 ПАТ "Іскра" (клієнт) та ТОВ "ФОРМАГ" (експедитор) уклали договір №27/0201 транспортного експедирування.

Предметом даного договору є надання експедитором за відповідну плату, за рахунок клієнта чи організація надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п. 1.1. договору).

Згідно п.2.1.7 вищевказаного договору експедитор має право отримувати від клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів і інших платежів, понесених в інтересах клієнта з вини клієнта за умови наявності документально підтверджених доказів вини клієнта. Якщо витрати, штрафи та інші платежі виникли не з вини клієнта, клієнт не відшкодовує вищевказаних витрат.

Відповідно п.п. 2.4.2 та 2.4.10 вказаного договору клієнт зобов'язаний надіслати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менш, ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження /прийому. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного і електронного зв'язку, до обміну оригіналами заявка дійсна.

Клієнт зобов'язаний оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевантаження, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за понаднормативне використання контейнерного обладнання) у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

За п. 2.4.3 договору клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, чітку і достовірну інформацію про найменування, кількість, якість і інші характеристики вантажу, його особливості і властивості.

За умовами п. 4.2.2. договору експедитор несе відповідальність перед клієнтом за збитки сплачені клієнтом на користь третіх осіб, якщо такі збитки виникли з вини експедитора чи інших осіб, які притягнуті останнім для виконання даного договору.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій у липні 2011 року ТОВ "ФОРМАГ" прийняло від ПАТ "Іскра" електронною поштою заявку на експедирування вантажу - галогенних ламп у двох 40-футових контейнерах від відправника - компанії GMY LIGHTING IMP.&EXP.CO., LTD із п. Хуангпу (Шеньджень), Китай у м. Львів. На виконання заявки ТОВ "ФОРМАГ" надало два 40-футових контейнера ССLU127638, ССLU7228463 на склад відправника та зарезервувало місце на т/х "YM KEELUNG". Відповідно до письмових пояснень представника позивача, вказана заявка не збереглась, однак факт її подання не заперечується жодною із сторін у справі.

20.07.2011 ТОВ "ФОРМАГ" повідомило позивача листом, з використанням електронної пошти, про орієнтовне прибуття вищезазначених контейнерів. До листа прикріплено "Повідомлення про прибуття вантажу" з переліком документів, які необхідні для подальшого експедирування.

26.07.2011 контейнери ССLU127638, ССLU7228463 прибули до Іллічівського порту.

10.08.2011 сторони склали, підписали та скріпили печатками акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) за договором №27/0201 від 28.04.2001, згідно якого ТОВ "ФОРМАГ" надано послуги ПАТ "Іскра" з транспортно-експедиторського обслуговування, а саме, морський фрахт Хуангпу-Іллічівськ на загальну суму 43 148, 7 грн., у т.ч. ПДВ 0,0 грн.

12.08.2011 відповідач отримав у сканованому вигляді документи, необхідні для експедирування (коносамент, список вантажу (Рacking List), рахунок (Соmmercial Invoice). Оригінали вищезазначених документів надіслано кур'єрською службою "Автолюкс".

Господарськими судами також встановлено, що листом від 19.08.2011 відповідач повідомив позивача про виявлення помилки, допущеної позивачем у виданій експедитору довіреності №021а-175 від 16.08.2011, що унеможливило звернення відповідача до українського лінійного агента морського перевізника China Shipping Container Lines (ТОВ „Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі") для візування наряду на вивіз контейнерів із порту. Довіреність з вірним зазначенням номеру контейнера була видана ПАТ "Іскра" лише 30.09.2011, номер довіреності № 021а-206.

22.09.2011 листом вих. № 299 ТОВ "Чайна Шиппінг Ейдженсі" повідомило Іллічівський МТП про правильну вагу та кількість місць, на підставі чого склало новий коносамент, у якому вага та кількість місць співпадають з вагою та кількістю місць, заявлених в попередньому повідомленні.

Платіжним дорученням № 333 від 17.11.2011 ТОВ "ФОРМАГ" сплатило послуги, надані ТОВ "Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" за зберігання контейнерів в порту, демередж (штраф за понаднормове використання контейнерів), ТЕО, навантажувально-розвантажувальні роботи, тощо, на загальну суму 75 906, 48 грн.

23.09.2011 ПАТ "Іскра" надіслало лист до Південної митниці №3391 з проханням дозволити оформлення вантажу у зазначених контейнерах.

Як встановлено господарськими судами, відповідач сплатив послуги, надані ТОВ "Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" за зберігання контейнерів в порту та за інші роботи, на загальну суму 75 906, 48 грн платіжним дорученням №333 від 17.11.2011.

Листом від 29.09.2011 вих№21а-201 позивач відмовився від вантажу.

03.10.2011 ТОВ "ФОРМАГ" повідомило ПАТ "Іскра" про наявність простроченої заборгованості на суму 23 148, 7 грн. та про притримання під своїм контролем контейнерів ССLU127638, ССLU7228463 до погашення заборгованості, відповідно до приписів ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

01.11.2011 листом за вих. № 021а/21б ПАТ "Іскра" відмовилось від послуг ТОВ "ФОРМАГ" стосовно контейнерів ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC.

21.07.2011 ПАТ "Іскра" (клієнт) та ПП "Укртрансресурс" (експедитор) уклали договір № 48 про транспортне експедирування.

Згідно актів про надання послуг експедирування від 03.11.2011, 25.11.2011, 20.12.2011, 16.01.2012, на підставі вищезазначеного договору, ПП "Укртрансресурс" надало позивачу послуги на загальну суму 225 817, 48 грн. щодо експедирування вищевказаного товару.

Відповідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За ст. 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Статтями 11 та 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Господарськими судами встановлено, що позивач під збитками у позовній заяві визначає понесені витрати, які виникли внаслідок бездіяльності відповідача у зв'язку з ненаданням ним транспортно-експедиторських послуг стосовно контейнерів ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC, що прибули за коносаментом HUAILK100630 (SZNLEG1106237), тому позивач був змушений звернутися до іншого експедитора - ПП "Укртрансресурс" для експедирування вантажу.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Господарські суди встановили, що допущення ПАТ "Іскра" помилок при оформленні коносаментів та відповідно у виданій довіреності унеможливило своєчасне надання експедиторських послуг відповідачем, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Щодо притримання товару, то господарські суди дійшли висновку, що ТОВ "ФОРМАГ" скористалось таким способом забезпечення виконання зобов'язання, оскільки за ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту внесення плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині внесення плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно даних лінійного коносаменту HAULK10630 ТОВ "ФОРМАГ" зазначено як отримувач вантажу, тобто для захисту своїх прав відповідачу не потрібно було заволодівати вантажем, так як вантаж вже перебував у володінні ТОВ "ФОРМАГ". Додатково факт володіння вантажем відповідачем засвідчує лист розпорядження відповідача № 4038 від 02.11.2011, адресоване ТОВ "Чайна Шиппінг (Україна) Ейджеисі" на нового експедитора ПП "Укртрансресурс", після односторонньої відмови позивача від послуг відповідача. Також, факт належного виконання наданих та неоплачених послуг засвідчувалось підписаним між сторонами актом прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) від 10.08.2011.

За ч.ч. 3 та 4 ст. 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів, що неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань позивачем, є самостійною підставою, яка надавала відповідачу право утриматись від надання позивачу передбачених умовами договору послуг.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 04.09.2014 Одеського апеляційного господарського суду зі справи №5017/3351/2012 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга