Ухвала

від 04.09.2014 по справі 2а-14022/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14022/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної служби молоді та спорту України, треті особи: Товариство сприяння обороні України, Севастопольська міська державна адміністрація про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної служби молоді та спорту України, треті особи: Товариство сприяння обороні України, Севастопольська міська державна адміністрація, просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати неправомірним ненадання повної та достовірної інформації щодо проведення спортивних заходів з літакового спорту в 2009 і 2010 роках на аеродромі «Юхарина балка» (м. Севастополь);

- зобов'язати надати в копіях накази центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту відповідно до яких на аеродромі «Юхарина балка» (м. Севастополь, Комишеве шосе, 33) в 2009 і 2010 роках проводились міжнародні та всеукраїнські змагання й навчально-тренувальні збори з парашутного та літакового спорту згідно з переліком, наведеним у листі від 04 жовтня 2011 року № 617/01-2Б начальника відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Севастопольської міської державної адміністрації, за винятком наказу Мінмолодьспорт від 20 жовтня 2010 року № 3707. У випадку, якщо такі накази відсутні - надати інформацію щодо підстав, з яких вони не видавались.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду України від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року по справі № 2а-16301/11/2670, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом вересня - листопада 2011 року ОСОБА_3 звертався до відповідних профільних державних органів та органів місцевого самоврядування з запитами про надання різноманітної інформації щодо проведення змагань з парашутного спорту та діяльності відповідних організацій в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Листом від 04 жовтня 2011 року № 617/01-2Б Відділом у справах сім'ї, молоді та спорту Севастопольської МДА було надіслано позивачу засвідчені копії документів, які є підставою для звільнення від земельного податку Севастопольської міської організації товариства сприяння обороні України, в зв'язку з проведеними спортивними заходами.

Так, з наданих документів вбачається, що кількість проведених міжнародних, всеукраїнських змагань в 2009 році - 3, в 2010 році - 4, НТЗ в 2009 році - 3, НТЗ в 2010 році - 4, по кожному з яких наведено детальну інформацію.

На підставі отриманого листа Севастопольської МДА, ОСОБА_3 звернувся до Державної служби молоді та спорту України із запитом про надання публічної інформації від 11 жовтня 2011 року за вх. №Б-776/12 від 17 жовтня 2011 року, в якому просив надати в копіях накази центрального органу виконавчої влади з фізкультури і спорту, відповідно до яких на аеродромі «Юхарина балка» (м. Севастополь, Комишеве шосе, 33) в 2009 та 2010 роках проводились міжнародні та всеукраїнські змагання та навчально-тренувальні збори з парашутного та літакового спорту. Відповідь позивач просив надіслати поштою на його адресу.

Листом від 21 жовтня 2011 року вих. № Б-857/6 відповідач у відповідь на запити позивача (в тому числі на запит від 11 жовтня 2011 року) повідомив про те, що дія Правил проведення змагань з парашутного спорту була призупинена, фінансування спортивних заходів Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту у зазначений період не здійснювалось.

Вважаючи, що відповідач не надав достовірної та повної інформації на запит від 11 жовтня 2011 року, що є порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ, всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

В силу ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VІ, публічна інформація - відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

В силу ст. 14 вищевказаного Закону, обов'язки розпорядників інформації, до яких зокрема відноситься надання достовірної, точної та повної інформації.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно ст. 20 вищевказаного Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21 жовтня 2011 року вих. № Б-857/6 відповідач у відповідь на запити ОСОБА_3 (в тому числі на запит від 11 жовтня 2011 року), повідомив позивачу, що дія Правил проведення змагань з парашутного спорту була призупинена, фінансування спортивних заходів Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту у зазначений період не здійснювалось. Також, повідомлено, що оскільки звернення ОСОБА_3, які надходять до Державної служби молоді та спорту України містять запити на отримання різноманітної за характером інформації, розглядаються різними структурними підрозділами Держмолодьспорту України, а тому відсутня можливість надавати інформацію в одному листі.

Поряд з цим, відповідачем було додано до даного листа документи на 29 аркушах.

З огляду на те, що запитувана ОСОБА_3 інформація щодо парашутного спорту потребувала пошуку інформації серед значної кількості даних, окремим листом від 21 жовтня 2012 року вих. № Б-857/6 776/12/6 відповідач повідомив, що, згідно із статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», така інформація буде надана пізніше.

Як зазначено судом першої інстанції, Державна служба молоді та спорту України була створена в 2011 році, а тому не приймала наказів щодо проведення спортивних змагань в 2009-2010 роках.

Для отримання запитуваної позивачем інформації відповідач звертався до інших організацій, зокрема до ВГО «Федерація парашутного спорту України», що підтверджується листом від 22 жовтня 2011 року.

Так, листом від 30 листопада 2011 року № Б-897/6, Держмолодьспорт України надало інформацію на запит від 11 жовтня 2011 року щодо проведення міжнародних та всеукраїнських змагань та навчально-тренувальних зборів з парашутного спорту на аеродромі «Юхарина Балка» (м. Севастополь, Комишеве шосе, 33) в 2009 та 2010 роках.

Заявника проінформовано, що Кубок ім. ГРС М.О. Острякова та Кубок пам'яті Г.О. Олійника «Кримське небо» (інформацію про які надано в листі Відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Севастопольської МДА від 04 жовтня 2011 року № 617/01-2Б, що став підставою для звернення позивача із запитом від 11 жовтня 2011 року) були включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих спортивних заходів в Україні в 2009 році в різні строки проведення.

Вказані змагання були проведені на аеродромі «Юхарина Балка» з 15 по 18 жовтня Севастопольським АО ім. М.А. Острякова та вони не мають статусу офіційних змагань - головний суддя за поданням ФПСУ не затверджувався і наказ Мінмолодьспорт не підписаний. НТЗ в зазначений період не проводились.

Крім того, до листа № Б-897/6 додано відповідні документи, зокрема, відповідно до Положення про Єдину спортивну класифікацію, затвердженого наказом Міністерства сім'ї молоді та спорту України від 07 квітня 2006 року № 1088, заявнику були надані витяги з Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів за 2009 - 2010 роки.

Так, з наданих витягів вбачається, що до Єдиного календарного плану всього було включено в 2009 році 30 офіційних спортивних заходів з парашутного спорту, а у 2010 році - 1 такий захід, з яких у Севастополі планувалось проведення лише двох заходів у 2009 році, а саме: Кубок пам'яті Г.О. Олійника «Кримське небо» та Кубок ім. ГРС М.О. Острякова, які згідно наданої інформації не мали статусу офіційних .

Тобто, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_3 було надано інформацію на запити в тій частині, що стосується парашутного спорту, на що звернув увагу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06 вересня 2012 року.

Враховуючи те, що офіційних змагань та НТЗ в запитувані періоди не відбувалось, наказів стосовно цих змагань відповідачем не приймалось, у відповідача відсутні можливості надати копії даних наказів.

Також, позивачу було надано і інформацію на запит в частині проведення офіційних спортивних змагань та НТЗ з літакового спорту.

Так, листом Державної служби молоді та спорту України від 21 жовтня 2011 року № Б-776/12/ позивача повідомлено, що про проведення офіційних спортивних змагань та НТЗ з літакового спорту у період 2009-2020 роки йому було повідомлено у раніше надісланому листі від 29 вересня 2011 року № Б-776/11/6.1 та рекомендовано позивачу звернутись за відповідними роз'ясненнями до ВГО «Федерація літакового спорту».

Крім того, листом від 29 вересня 2011 року позивача повідомлено, що до 2009 року літаковий спорт знаходився у віданні Товариства сприяння обороні України та був включений до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту лише з 2010 року.

Разом з тим, для проведення офіційних змагань з літакового спорту немає підстав, оскільки до Державної служби молоді та спорту України пропозиції щодо затвердження правил змагань, включення змагань до Єдиного календарного плану та погодження регламенту проведення спортивних заходів на 2010-2011 роки від ВГО «Федерація літакового спорту України» не надходили. Рекомендовано позивачу звернутись до ВГО «Федерація літакового спорту України» для отримання відповідних роз'яснень, оскільки відповідач не співпрацює з ВГО «Федерація літакового спорту України».

Також, вказано, що накази центрального органу виконавчої влади з фізкультури і спорту видаються лише щодо проведення офіційних спортивних змагань (всеукраїнських, міжнародних), тобто таких, що внесені до Єдиного календарного плану, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади.

З наведеного вбачається, що позивача проінформовано про проведення офіційних спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів з літакового спорту за 2009 - 2010 роки в установленому законом порядку та вказано, що накази про це не видавалися.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що на запити позивача була надана інформація в обсягах та межах, в яких цією інформацією володіє відповідач, а доказів того, що зазначена інформація є неповною та недостовірною позивач суду не надав.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли у 2011 році, разом з тим Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у Державній службі молоді та спорту України було затверджено Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України лише 28 лютого 2012 року за № 230.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.

Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.