Рішення

від 01.09.2014 по справі 908/2888/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/58/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2014 Справа № 908/2888/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Техно - Люкс", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

- від позивача: Денисенко А.В., довіреність б/н від 01.08.2014р.;

- від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС" до Приватного підприємства "Техно - Люкс" про стягнення з відповідача 39 324 грн. 25 коп. яка складається з 33 620 грн. 80коп. основного боргу, 5 703грн. 45 коп. суми пені.

Ухвалою суду від 13.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/58/14, судове засідання призначено на 01.09.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судовому засіданні 01.09.2014р., представник позивача надав суду витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 26.08.2014р., згідно з яким, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві за якою направлялися ухвали суду.

Відповідач про причини неявки представника належним чином суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався без поважних причин.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 01.09.2014р . оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2014 року між ТОВ «ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС» (далі - Позивач), ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ПП «ТЕХНО-ЛЮКС» (далі - Відповідач) було укладено договір відступлення права вимоги № 24/03/2014/01. Відповідно до цього договору, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» уступає позивачу право вимоги до відповідача, а позивач приймає таку уступку по відношенню до відповідача з метою спонукання відповідача до виконання прийнятого зобов'язання відповідача перед ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», що ґрунтується на договорі поставки № 2212-03 від 22.12.2011 р. на поставку електропобутової техніки. На момент укладання договору, відступлення права вимоги 24 березня 2014 року сума боргу відповідача становила 53620 грн. 80 коп. (надалі договір).

Згідно п. 1.1 договору, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» зобов'язувався поставити (передати) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (електропобутові товари по ціні, в кількості та асортименті згідно договору), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором № 2212-03 від 22.12.2011 року.

Згідно п. 1.3 договору, предметом поставки є товар, зазначений в специфікації.(додаток до договору № 1 від 22.12.2011р.)

28 лютого 2014 року ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» на адресу відповідача було відвантажено товар на загальну суму 53 620,80 гривень (п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять гривень 80 копійок). На підставі вищезазначеного договору поставки № 2212-03 від 22.12.2011р. та накладної № 280214-1002-008 від 28.02.2014 р. та довіреності № 2802/1 від 28.02.2014р., відповідач отримав від ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» товар - електропобутову техніку загальною вартістю 53620,80 (п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять грн. 80 коп.).

Згідно п. 8.1 договору поставки, товар був переданий відповідачу на умовах відстрочення оплати, строк відстрочення складає 21 робочих днів з дати поставки партії товару. Таким чином, строк оплати за товар, який був отриманий відповідачем настав 01.04.2014 р.

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару виконав умови даного договору.

Сума заборгованості підтверджується актом звірки взаэморозрахунків сторін станом на 02.04.2014 року у сумі 53,620 грн. 80 коп. , підписаного та скріпленого печаткою позивача та відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу, якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

10.06.2014 року відповідач частково виконав взяті на себе договірні зобов'язання, сплативши частину боргу, перерахував на поточний рахунок позивача кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.(що підтверджується випискою по рахунку за 10.06.2014р.)

10.07.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 08/07 з вимогою сплати 38 369,26 грн. заборгованості у відповідності до підписаного сторонами 24.03.2014р. договору відступлення права вимоги № 24/03/2014/01 від 24.03.2013р.

На вищевказану претензію від відповідача не надійшло жодної відповіді.

Станом на 07.08.2014р. сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 33 620,80 (тридцять три тисячі шістсот двадцять грн. 80 коп.) грн.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору, по суті складає 33 620 грн. 80коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Керуючись частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦКУ).

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем, на підставі п. 9.5 договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 5 703 грн. 45 коп.

На підставі п. 9.5. вищезазначеного господарського договору поставки № 2212-03 від 22.12.2011р., у разі прострочення оплати за товар, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Сума пені, згідно розрахунку перевіреного судом, складає 2958 грн. 43 коп., в зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 703 грн. 45 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 958 грн. 43 коп. В решті заявленій до стягнення сумі пені слід відмовити як такій, що нарахована з порушенням ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС" до Приватного підприємства "Техно - Люкс" слід задовольнити частково.

Згідно ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 509, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС" до Приватного підприємства "Техно - Люкс" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Техно - Люкс", 69063, м. Запоріжжя, вул. Радянська, буд. 34, (р/р 26001600100001 в ОЗД ПАТ «Банк Камбио», МФО 380399, ЄДРПОУ 31914711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТРОТ-ЕКОМЕРС", 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1 (р/р 26004438289 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 35851582) 33 620 (тридцять три тисячі шістсот двадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп. основного боргу, 2 958 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 43 (сорок три) коп. пені, 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет