Окрема ухвала

від 28.11.2014 по справі 908/2888/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

27 листопада 2014 р. Справа № 908/2888/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Техно-Люкс", м. Запоріжжя (вх. №3747 З/3-10) на рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2014р. у справі № 908/2888/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Екомерс", м. Київ

до Приватного підприємства "Техно-Люкс", м. Запоріжжя

про стягнення 39 324,25 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

27.11.2014 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга ПП «Техно-Люкс», за результатами розгляду якої прийнято постанову про залишення рішення господарського суду у даній справі без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

В ході розгляду зазначеної справи судом апеляційної інстанції встановлено неналежне ставлення ПП «Техно-Люкс» до ведення бухгалтерського обліку та оформлення бухгалтерської документації на підприємстві, а також недобросовісне використання відповідачем своїх процесуальних прав, наданих йому ст. 22 ГПК України.

Так, в ході судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар по договору відступлення права вимоги № 24/03/2014/01 від 24.03.2014р., який ґрунтується на договорі поставки № 2212-03 від 22.12.2011р., згідно накладної-вимоги № 280214 від 28.02.2014р. та товарно-транспортної накладної № 280214-1002-008 від 28.02.2014р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується також наявною у справі довіреністю № 2802/1 від 28.02.2014р., виданою керівником ПП «Техно-Люкс» - Кудояровою Л.Е. на отримання цінностей від ТОВ «САВ-дістрібьюшн» та актом звірки взаєморозрахунків від 02.04.2014р.

Під час повторного розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач посилається на те, що накладна-вимога № 280214 від 28.02.2014р. та товарно-транспортна накладна № 280214-1002-008 від 28.02.2014р. містять підроблені підписи з боку ПП «Техно-Люкс» та виконані невідомими особами. Таким чином, відповідач вважає, що ці документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами у даній справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначені документи підписані уповноваженими особами з боку відповідача та скріплені печатками ПП «Техно-Люкс». Автентичність відтиску печатки, що здійснений на спірних документах, відповідач не спростував. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ПП «Техно-Люкс».

Внесені до накладної-вимоги № 280214 від 28.02.2014р. та товарно-транспортної накладної № 280214-1002-008 від 28.02.2014р. дані не спростовані відповідачем у встановленому порядку.

Відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Натомість в матеріалах справи міститься довіреність № 2802/1 від 28.02.2014р. на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «САВ-дістрібьюшн», що видана керівником ПП «Техно-Люкс» - Кудояровою Л.Е. і скріплена печаткою підприємства.

Порядок використання доручень регулюється Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996 р. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей (зареєст. у Мінюсті України 12.06.1996 р. №293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачей (покупців).

Відповідно до вимог вказаної Інструкції забороняється відпускати товар у разі пред'явлення доручення, яке видано з порушенням встановленого порядку заповнення, тим більше, зовсім без доручень.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку. Разом з цим, згідно вказаної статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказане, накладна-вимога № 280214 від 28.02.2014р. та товарно-транспортна накладна № 280214-1002-008 від 28.02.2014р., є належними документальними доказами на підтвердження отримання продукції відповідачем від ТОВ «САВ-дістрібьюшн», оскільки вони оформлені належним чином, а саме: вони підписані особою, повноваження якої підтверджене відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей, порядок використання яких регулюється Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей (зареєстр. у Мінюсті України 12.06.96р. № 293/1318).

Таким чином, в порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та недотримання вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, відповідач не надає жодного документального обґрунтування тих обставин, що товар за спірними накладними він не отримував.

Вказані вище порушення по веденню бухгалтерської документації негативно впливають на здійснення господарської діяльності і призвели до апеляційного оскарження рішення суду, в зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність у діяльності відповідача недоліків в роботі фінансово-бухгалтерського відділу ПП «Техно-Люкс».

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також з'ясовано, що всі наявні у матеріалах справи документальні докази достеменно свідчать про те, що відповідач товар за Договором поставки прийняв та розрахувався з позивачем лише частково, а заперечення відповідача у даній справі, що викладені в апеляційній скарзі, носять лише формальний характер, є необґрунтованими, не підтвердженими жодними доказами і за даних обставин у сукупності дають підстави колегії суддів вважати їх спрямованими на свідоме невиправдане затягування судового процесу, так як порушують права позивача на отримання належних йому грошових коштів.

Подібні дії відповідача суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку також має місце нез'явлення представника відповідача в судове засідання без поважних причин та без надання відповідних доказів на підтвердження їх поважності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неналежне ставлення ПП «Техно-Люкс» до ведення бухгалтерського обліку та оформлення бухгалтерської документації на підприємстві, а також недобросовісне використання відповідачем своїх процесуальних прав, що є підставою для винесення згідно зі статті 90 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали, якою ПП «Техно-Люкс» має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Керуючись статтями ст. 86, ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику ПП «Техно-Люкс» , м. Запоріжжя.

Повідомити керівника ПП «Техно-Люкс» про вказані недоліки в роботі відповідальних за бухгалтерський облік та за правову роботу посадових осіб для вжиття організаційно-правових заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.