Рішення

від 08.09.2014 по справі 920/775/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.2014 Справа № 920/775/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус», м. Костерево, Володимирська область, Російська Федерація,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Логістік», м. Суми,

про стягнення 509 847, 76 російських рублів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 165 838 грн. 96 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Пузаков В. І. (довіреність від 16.06.2014);

Від відповідача - Нестеренко А. В. (довіреність від 11.06.2014 р.);

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 509 847, 76 російських рублів заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № UA2/101 від 06.04.2012року, що в гривневому еквіваленті станом на 19.05.2014року становить 174 009 грн. 47 коп.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що позивачем не подано належних доказів переходу до позивача прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Виркэн-Русь" за договором поставки № UA2/101 від 06.04.2012року. Відповідач також зазначає, що позивачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки № UA2/101 від 06.04.2012року та не поставлено товар у повному обсязі, що стало перешкодою в проведенні розрахунків, зокрема п.2.1. договору поставки визначено, що загальна вартість договору становить 14 000 000 російських рублів.

На виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 22.05.2014 року позивач подав копію статуту та виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб Російської Федерації Товариства з обмеженою відповідальністю "Виркэн-Рус".

05.09.2014року позивач подав додаткові докази на підтвердження переходу до позивача прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Виркэн-Русь" за договором поставки № UA2/101 від 06.04.2012року як до правонаступника у зв'язку з реорганізацією у формі приєднання ТОВ "Виркэн-Русь" до ТОВ "ВІР ПЛАСТ" та створення ТОВ "Виркэн-Рус", зокрема копію договору про приєднання від 20.05.2013року, укладеного між ТОВ "Виркэн-Русь" та ТОВ "ВІР ПЛАСТ", копію передавального акту від 23.09.2013року до договору про приєднання від 20.05.2013року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:

06.04.2012року між ТОВ "Виркэн-Русь" та відповідачем було укладено договір поставки № UA2/101 відповідно до умов якого, ТОВ "Виркэн-Русь" зобов'язалося поставляти, а відповідач приймати та оплачувати товар, ціна якого вказана у додатках до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна сума договору приблизно складає 14 000 000 російських рублів. Валютою договору є російський рубль (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, оплата товару здійснюється відповідачем прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок ТОВ "Виркэн-Русь" протягом 90 календарних днів від дати поставки товару по окремій специфікації на відповідну партію товару.

Пунктом 2.6. договору визначено, що датою поставки є дата товарної накладної.

Матеріалами справи, зокрема товарними накладними № 593 від 25.04.2012року, № 806 від 24.05.2012року та довіреностями від 25.04.2012року та від 24.05.2012року, підтверджується факт передачі ТОВ "Виркэн-Русь" відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 1 139 847,76 російських рублів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2013року між ТОВ "Виркэн-Русь" та ТОВ "ВІР ПЛАСТ" було укладено договір про приєднання, згідно з умовами якого ТОВ "Виркэн-Русь" приєднується до ТОВ "ВІР ПЛАСТ", самостійне існування ТОВ "Виркэн-Русь" в якості юридичної особи припиняється, а ТОВ "ВІР ПЛАСТ" продовжує своє існування в якості юридичної особи.

Частиною 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Згідно з нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи (ст..ст. 25, 26 Закону).

Статтею 58 Цивільного кодексу РФ визначено, що при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи до останнього переходять права та обов'язки приєднаної юридичної особи згідно з передавальним актом.

Відповідно до передавального акту від 23.09.2013року до договору про приєднання від 20.05.2013року, ТОВ "Виркэн-Русь" передає ТОВ "ВІР ПЛАСТ" всі права та обов'язки по всім договорам без обмежень. Сторони підтверджують, що ТОВ "ВІР ПЛАСТ" є правонаступником ТОВ "Виркэн-Русь" по всім зобов'язанням до всіх його кредиторів та по всім вимогам до його кредиторів. ТОВ "ВІР ПЛАСТ" є правонаступником ТОВ "Виркэн-Русь" по всім зобов'язанням перед третіми особами по всім вимогам ТОВ "Виркэн-Русь" до його кредиторів.

Згідно з протоколом № 13/92 від 23.09.2013року сумісних загальних зборів учасників ТОВ "Виркэн-Русь" та ТОВ "ВІР ПЛАСТ", останніми прийнято в тому числі рішення про зміну найменування ТОВ "ВІР ПЛАСТ" (ОГРН 1023301103264) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус» (ОГРН 1023301103264) та затвердження статуту товариства у новій редакції з новим найменуванням та новим розміром статутного капіталу.

01.10.2013року внесено запис про державну реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус» (ОГРН 1023301103264), останнє зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб згідно з випискою № 1024 від 21.05.2014року, в якій містяться відомості про ТОВ "Виркэн-Русь" як реорганізованої юридичної особи, правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус».

Згідно зі ст. 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеної урядами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (набула чинності для України 19 грудня 1992 року) документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Вказана Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підписана і ратифікована урядами України та Російської Федерації.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу до позивача прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Виркэн-Русь" за договором поставки № UA2/101 від 06.04.2012року як до правонаступника.

Відповідно до п. 8.6. договору № UA2/101 від 06.04.2012року, договір дійсний для правонаступників обох сторін.

Згідно з п. 8.1. договору, всі розбіжності та інші питання, які можуть виникнути при виконанні цього договору або у зв'язку з ним, вирішуватимуться шляхом переговорів між представниками сторін. Спори нерозв'язні шляхом дружніх переговорів, підлягають розгляду в суді за місцем знаходження відповідача з дотриманням претензійного вирішення спорів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 509 847, 76 російських рублів.

20.01.2014року позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 509 847, 76 російських рублів, в якій в тому числі повідомив останнього про те, що ТОВ «Виркэн-Рус» є правонаступником ТОВ "Виркэн-Русь".

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 1 139 847,76 російських рублів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки № UA2/101 від 06.04.2012року та не поставлено товар у повному обсязі, що стало перешкодою в проведенні розрахунків, зокрема п. 2.1. договору поставки визначено, що загальна вартість договору становить 14 000 000 російських рублів.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки п. 2.1. договору поставки визначено приблизну вартість договору, а п. 2.5. договору передбачено здійснення оплати товару протягом 90 календарних днів від дати поставки товару по окремій специфікації на відповідну партію товару; датою поставки є дата товарної накладної (п. 2.6. договору).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати товару, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 509 847, 76 рублів, що в гривневому еквіваленті станом на 24.04.2014року (день подання позову) за курсом НБУ становить 165 838 грн. 96 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону).

Згідно з платіжним дорученням № 12 від 08.04.2014року позивачем сплачено судовий збір виходячи з ціни позову 509 847, 76 рублів, що в гривневому еквіваленті станом на 08.04.2014року за курсом НБУ становила 166 030 грн. 14 коп.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3320 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Логістік» (вул. Курська, буд. 147, м. Суми, код ЄДРПОУ 37654885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус» (вул. Пісцова, буд. 50/3, м. Костерево, Володимирська область, Російська Федерація, код ОКПО 54639483, ОГРН 1023301103264) 509 847, 76 російських рублів, що в гривневому еквіваленті станом на 24.04.2014року за курсом НБУ становить 165 838 грн. 96 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Логістік» (вул. Курська, буд. 147, м. Суми, код ЄДРПОУ 37654885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виркэн-Рус» (вул. Пісцова, буд. 50/3, м. Костерево, Володимирська область, Російська Федерація, код ОКПО 54639483, ОГРН 1023301103264) 3320 грн. 60 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна