Постанова

від 02.09.2014 по справі 804/7557/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/7557/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю,

за участю

представника позивача - Матвєєвої М.О., Сахно В.О., Яцковського С.І.,

представника відповідача - Максимової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про часткове скасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.14, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Торговий Дім ПРМЗ», звернувся до суду з позовом до Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001022201 від 20.05.14 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42 179,00 грн. - в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 32 147,50 грн., в т.ч. 21 422,00 грн. за основним платежем та 10 725,50 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001012201 від 20.05.14 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 258 489,00 грн. - в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 217 744,58 грн., в т.ч. 147 988,00 грн. за основним платежем та 69 756,58 грн. за штрафними санкціями. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки акту перевірки, з посиланням на який відповідачем прийняті спірні рішення, не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача та спростовуються наявними у позивача первинними, бухгалтерськими документами. В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач, Верхньодніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що перевіркою позивача, за результатами якої прийняті спірні рішення, встановлена відсутність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійснення господарської операції з ТОВ «Декор-Дніпро» (код ЄДРПОУ 33857928), ПП «Авега» (код ЄДРПОУ 31550679), ПП «ВАТЕРЛАЙН» (код ЄДРПОУ 33178992) та ПП «КОМПАНІЯ «ГОЛД МІДЛ» (код ЄДРПОУ 34061307); висновки по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами зроблені ОДПІ відповідно наданих для перевірки бухгалтерських документів, копії яких були зроблені в ході перевірки та залучені до матеріалів справи. Також в ході перевірки виявлено заниження ТОВ «Торговий Дім «ПРМЗ» суми валових доходів та відповідне заниження суми податку на прибуток підприємств внаслідок отримання підприємством поворотної фінансової допомоги від ПП «Інтекс Люкс», ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в акті перевірки від 20.05.14 №520/04 --22-01/32896903.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.05.14 №0001022201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32 179 грн., з яких - 28 119 грн. за основним платежем та 14 260 грн. за штрафними санкціями, від 20.05.14 №0001012201, яким збільшено суму грошових зобов'язань з прибутку підприємств в розмірі 258 489 грн., з яких за основним платежем - 172 326 грн., за штрафними санкціями - 86 163 грн., вбачається, що вони прийняті на підставі Акту перевірки від 20.05.14 №520/04-16-22-01/32896903 (а.с.73-74, далі - Акт). Згаданий Акт складений за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.12 по 31.12.13. За висновками вказаного Акту посадовими особами відповідача були встановлені такі порушення позивача, які фактично слугували підставою для прийняття спірних рішень відносно останнього: -п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 172 326грн.; - п.198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 28 119 грн.

За змістом акту перевірки підставою для таких висновків слугували судження посадових осіб відповідача щодо невключення до складу валового доходу умовно нарахованих відсотків на залишок неповернутої фінансової допомоги ПП „Інтекс Люкс", суми поворотної фінансової допомоги, отриманої позивачем у звітному податковому періоді, що залишились неповерненими на кінець такого звітного періоду, від ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також щодо відсутності реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Декор-Дніпро» (код ЄДРПОУ 33857928), ПП «Авега» (код ЄДРПОУ 31550679), ПП «ВАТЕРЛАЙН» (код ЄДРПОУ 33178992) та ПП «КОМПАНІЯ «ГОЛД МІДЛ» (код ЄДРПОУ 34061307) у зв'язку з відсутністю у позивача відповідних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують їх реальне здійснення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до пп.14.1.257 п. 14.1 ст.14 ПКУ фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі; безповоротною фінансовою допомогою визнається, зокрема сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги; поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів.

За приписами п. 135.1 ст.135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: - доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; - інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Інші доходи включають, зокрема: - суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді (пп.135.5.4 п.135.4 ст.135 ПКУ); - суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу; у разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення; при цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні; положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання (п.135.5.5. п. 135.5 ст.135 ПКУ).

Позивачем визнано, що згідно з договором фінансово поворотної допомоги від 30.11.11 №30/11 між позивачем та ПП „Інтекс Люкс", останнім у 2011р. була надана позивачу поворотна фінансова допомога, яка повернена позивачем у 2012 році у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.01.12 №102 у сумі 90 000,00грн. (ПАТ "ПУМБ", м. Донецьк) та від 22.01.12 №1694 у сумі 20 000,00 грн. (ПАТ "ПУМБ", м. Донецьк). Враховуючи наведені законодавчі положення, з огляду на те, що позивач не включив до складу валового доходу Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року суму 435,27 грн., яка є умовно нарахованими відсотками на залишок неповернутої фінансової допомоги ПП „Інтекс Люкс", висновки відповідача щодо порушення пп.135.5.4 п.135.4 ст.135 ПКУ узгоджуються з вимогами податкового законодавства.

Також позивач не заперечує, що уклав з ПП «Інтекс Люкс» договір фінансово поворотної допомоги від 03.02.12 №03/02 на суму 500 000,0 грн. Відповідачем в ході перевірки встановлено, позивачем не спростовано, що фактично ТОВ «ТД «ПРМЗ» отримав поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 030 500 грн. Враховуючи поступове повернення позивачем вказаної допомоги та невключення до складу валового доходу Декларацій з податку на прибуток суму 6 074 грн., з огляду на наведені приписи пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ, суд погоджується з висновком ОДПІ щодо порушення вказаних приписів ПКУ та розрахунком умовно нарахованих відсотків по такій допомозі, наведеним в Додатку 11 до Акту (а.с.162-166).

Також позивачем визнано, що ним укладений договір фінансово поворотної допомоги від 07.02.13 №0702 з ПП «Інтекс Люкс» на суму 500 000,0 грн. з терміном погашення до 07.02.14р., не спростовано, що на виконання вказаного договору отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 880 100 грн. Перевіркою на підставі наданих позивачем в ході перевірки документів встановлено, що станом на 31.12.13 позивачем не повернена ПП «Інтекс Люкс» фінансова допомога у сумі 150 000 грн. Факт включення умовно нарахованих відсотків на залишок неповернутої фінансової допомоги ПП „Інтекс Люкс" до валового доходу Декларації з податку на прибуток за 2013 р. позивачем не доведений. Враховуючи наведені вище законодавчі приписи, суд погоджується з доводами відповідача про порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 ПКУ через не включення до складу валового доходу Декларації з податку на прибуток за 2013 р. суми 855 грн. - умовно нараховані відсотки на залишок неповернутої фінансової допомоги ПП „Інтекс Люкс", розрахунок якої наведений в Додатку 11 до Акту (а.с.162-166).

Також позивач не спростований факт укладення договору фінансової поворотної допомоги від 26.11.12 №26/11/3 з гр. України ОСОБА_2 на суму 100 000грн. з терміном погашення 26.11.13 та отримання від неї у 2012 р. поворотної фінансової допомоги в розмірі 53 456,71грн., яка на кінець звітного періоду - 2012р. не була повернута позивачем. Враховуючи наведені законодавчі положення суд погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст.135 ПКУ та заниження валових доходів на 5 594 грн. через невключення до складу рядка 03 ІД «інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік.

Також позивач визнає, що ним укладений договір фінансової поворотної допомоги від 14.08.12 №14/08 з гр. України ОСОБА_5 на суму 150 000 грн. з терміном погашення 14.08.13. На підставі первинних та бухгалтерських документів, наданих позивачем в ході перевірки, встановлено, що позивач у 2012 р. отримав поворотну фінансову допомогу від ОСОБА_5 в розмірі 70 000грн., а саме: - 14.08.12 платіжний документ №122 у сумі 30 000 грн.; - 19.09.12 платіжний документ №142 у сумі 10 000,0грн.; - 03.12.12 платіжний документ №76 у сумі 30 000 грн. Відповідачем не спростовано, що на 31.12.12 вказана сума в розмірі 70 000 грн. не повернута ОСОБА_5 З огляду на наведені законодавчі приписи суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення п.п.135.5.5 п. 135.5 ст.135 ПКУ та заниження валових доходів всього на суму 70 000 грн., що підлягають включенню до складу рядка 03 ІД «інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за 2012рік.

Також позивачем укладений договір фінансової поворотної допомоги від 21.01.13 №21/01 з громадянином України ОСОБА_5 на суму 150 000 грн. з терміном погашення 31.12.13. Відповідно до платіжного документу №103 від 18.10.13 позивач отримав від вказаної особи допомогу у сумі 120 000 грн. Перевіркою на підставі наданих позивачем документів встановлено, що станом на 31.12.13 позивачем не повернена ОСОБА_5 фінансова допомога у сумі 120 000 грн., позивачем в ході розгляду справи даний факт не спростований. З огляду на викладене суд погоджується з висновками відповідача, що позивачем в порушення п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПКУ занижені валові доходи за 2013р. на 120 000 грн., що підлягали включенню до складу рядка «інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за 2013рік.

Також позивачем укладений договір фінансової поворотної допомоги від 03.02.12 №03/02 з гр. України ОСОБА_6 на суму 500 000 грн. з терміном погашення 07.03.13. На підставі наданих позивачем в ході перевірки документів відповідачем встановлено, що позивач у 2012 р. отримав поворотну фінансову допомогу від ОСОБА_6 в розмірі 2 198 186,10 грн. За даними бухгалтерського обліку зроблені бухгалтерські проводки Дт 30 «Готівкові кошти в національній валюті» Кт 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті» - сума, погашена позивачем, дорівнює 1 548 044,13грн. Таким чином, станом на 31.12.12 позивачем не повернена ОСОБА_6 фінансова допомога у сумі 650 141,97грн., що не спростовано позивачем в ході розгляду справи. З огляду на викладене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п.п. 135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України та заниження валових доходів всього на суму 650 142 грн., що підлягали включенню до складу рядка 03 ІД «інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за 2012рік.

Також позивачем визнано, що ним укладений договір фінансової поворотної допомоги від 10.10.12 №10/10 з громадянином України ОСОБА_6 - Позикодавець на суму 300 000 грн. з терміном погашення 10.10.13. На підставі наданих в ході перевірки документів, відповідачем встановлено, що фактично у 2013 р. ТОВ „ТД „ПРМЗ" отримало поворотну фінансову допомогу від ОСОБА_6 в розмірі 1 667 457,47 грн. позивачем не спростовано, що станом на 31.12.13 ним не повернена ОСОБА_6 фінансова допомога у сумі 20 000 грн. За викладених обставин суд погоджується з висновками відповідача, що позивачем в порушення в порушення п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України занижені валові доходи всього на суму 20 000 грн., що підлягали включенню до складу рядка 03 ІД «інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо причетності до наданих фізичною особою сум фінансової допомоги ОСОБА_9, яка є засновником ТОВ „ТД „ПРМЗ", оскільки зміст наданих позивачем в ході перевірки відповідачу документів - договорів, платіжних доручень, касових ордерів, не дає підстави для висновку про належність таких сум фінансової допомоги ОСОБА_9, та про укладення саме цих договорів від її імені іншими фізичними особами.

З приводу формування податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з ТОВ «Декор-Дніпро» (код ЄДРПОУ 33857928), ПП «Авега» (код ЄДРПОУ 31550679), ПП «ВАТЕРЛАЙН» (код ЄДРПОУ 33178992) та ПП «КОМПАНІЯ «ГОЛД МІДЛ» (код ЄДРПОУ 34061307) суд зазначає таке.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що законодавцем безумовно презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку. Таким чином, право платника податку на віднесення вартості товарів (послуг) до складу витрат та включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як: придбання платником податку у інших платників цього податку товарів чи послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку - отримання доходу, тобто досягнення розумної економічної мети; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку.

Суд відмічає, що вставлення факту реального придбання платником податків товару (послуг) від певного контрагента є визначальним при вирішенні питання щодо права позивача на податковий кредит та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 22.10.10 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в постанові від 21.01.11 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, згідно з якою неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, документи, надані платником податків на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту, повинні розкривати зміст господарської операції, бути достовірними, тобто відображати те, що мало місце насправді, а сам факт наявності відповідного документа, бездоганне його оформлення за формою, не може вважатись первинним, якщо його зміст не відображає реальних подій господарської діяльності такого платника податків.

Судом встановлено, сторонами визнано, що між ТОВ «ТД «ПРМЗ» та ТОВ «Декор-Днепр» укладений договір №120 від 01.08.12., відповідно до якого (мовою оригіналу): «ООО «Декор-Днепр», именуемое в дальнейшем Продавец, в лице директора Качуренко С.Н., действующего на основании Устава и плательщик налога на прибыль на общих основаниях, с одной стороны, и ООО «ТД ПРМЗ», именуемое в дальнейшем Покупатель, в лице директора ОСОБА_2, действующего на основании Устава и плательщика налога на прибыль на общих основаниях, с другой стороны, заключили договор о нижеследующем: Продавец обязуется передавать в собственность Покупателя: Колесную пару К14 м бандажом Д625 в количестве 2шт. по предварительному заказу Покупателя. Покупатель обязуется принять и оплатить переданные Исполнителем товар.». відповідно до листа №10 від 28.04.2014р. (на запит Верхньодніпровської ОДНІ №891/10/04-16-22-01 від 23.04.2014р.) «Підприємство TOB «ТД ПРМЗ» повідомляє про те, що 01.08.2012р. було заключено договір №120 з ТОВ «Декор-Днепр» на поставку товару колесної пари К14 з бандажем Д.625 у кількості 2 шт. та Циліндру тормозного К14 у кількості 2 шт. поставка даного товару відбулась 06.08.2012р. зг. накладної №060811 від 06.08.2012р. та 08.08.2012 за накладної №080811 від 08.08.2013р. Дану продукцію ми забирали власним транспортом ГАЗЕЛЬ НОМЕР_1 водій ОСОБА_11 по подорожнім листам №025381, 025380, оплата здійснювалась через розрахунковий рахунок, 20.09.202,-4780, 02.11.2012-50000,00 05.11.2012-64739,20 грн. акт звірки додається. Копії документів додаються.». В наданих до перевірки видаткових накладних прізвище особи, зазначене в накладних (ОСОБА_11), що здійснювала прийняття/транспортування не відповідає змісту вище наведеного листа підприємства, а також подорожні листи перелічені в листі ТОВ «ТД ПРМЗ» №10 від 28.04.2014р. не надані до перевірки, що не спростовано позивачем. Також в наданих до перевірки видаткових накладних не вказані реквізити довіреності, за якою отримувався товар, не зазначено дані (прізвище та ініціали особи), що дають змогу ідентифікувати особу, що отримала товар від постачальника. В наданих до перевірки податкових накладних від 08.08.2012р. та від 06.08.11 не вказано вид цивільно-правового договору, що суперечить вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підтвердження реальності придбання товару від ПП «Авега» та ПП «Ватерлайн» позивачем не були надані до перевірки ані технічна документація на товар, ані договори купівлі-продажу, ані документи, що підтверджують транспортування товару, а також доцільність його придбання, зокрема подальше його використання в господарській діяльності задля отримання прибутку.

Позивачем не спростовано, що до перевірки на підтвердження реальності взаємовідносин з ПП «Компанія «Голд МІДЛ» ним були надані не завізовані позивачем договір та специфікація №1 до Договору поставки від 16.03.12 №1/0316 (а.с.185-187), документи, що підтверджують транспортування товару, позивачем до перевірки надані не були. Відповідно до видаткової накладної №ВН-0033 від 16.03.12 товар отримав ОСОБА_13, разом з тим доказів на підтвердження відрядження вказаної особи (з м. П'ятихатки до м. Дніпропетровська) для отримання товару та понесення відповідних витрат позивачем не надано, як не надано і доказів використання отриманого товару у власній господарській діяльності задля отримання прибутку.

З приводу доводів позивача щодо оплати товарів, суд відмічає, що дії з перерахування позивачем коштів без фактичного отримання товарів у відповідних контрагентів виключають встановлені законом підстави на віднесення витрат, понесених на оплати цих послуг, до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених у їх вартості, - до податкового кредиту, не дивлячись на пред'явлену позивачем податкову накладну.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторонам має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її заперечення. Наведене зобов'язує позивача підтвердити належними доказами свої заперечення проти доводів, наведених контролюючим органом - відповідачем в акті перевірки, з посиланням на який прийняті спірні рішення.

З огляду на те, що позивачем не надані належні докази, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем товарів його контрагентів, про вид вжитих заходів для своєчасності транспортування продукції тощо, про відрядження осіб, які такі товари надавали, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ та заниження податку на прибуток, та ст. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ та завищення податкового кредиту в сумі 21 422 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями в оскаржуваній частині прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо їх скасування належить відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору; решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, а позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено 487,20 грн., що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору, який з урахуванням приписів ч.2 ст.4 вказаного закону (за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати) дорівнює в даному випадку - 4 872 грн., з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України решта сума судового збору в розмірі 4 384,80 грн. (4872-487,20).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про часткове скасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.14.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» решту суми судового збору в розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08.09.14.

Суддя А.О. Коренев