Рішення

від 08.09.2014 по справі 638/1269/14-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1269/14-ц

Провадження № 2/638/1993/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Мірошниченко В.О.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр з правової допомоги», третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики на користь заміненого кредитора,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр з правової допомоги», третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики на користь заміненого кредитора, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр з правової допомоги», ідентифікаційний код юридичної особи 37191320, на користь ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, основний борг за договором позики в сумі еквівалентній 71039 (сімдесят одній тисячі тридцяти дев'яти) доларам США за курсом НБУ на день винесення рішення - 1282.2103 грн. за сто доларів США, що складає 910869 (дев'ятсот десять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 37 коп., неустойку в сумі 5178600 (п'ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч шістсот) грн.

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовую тим, що 24 липня 2010 року відповідачем ОСОБА_4 позичені у третьої особи ОСОБА_5 валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 52 560 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят) доларів США.

На підтвердження цього факту та на виконання вимоги ч. 1 ст. 1047 ЦК України, того ж дня між сторонами був укладений про це договір позики, 24 липня 2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований нею в реєстрі за № 1666.

В укладеному договорі позики відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійшли згоди про повернення відповідачем позичених ним коштів частинами. Зважаючи на цю домовленість, ОСОБА_4 забов'язався повернути ОСОБА_5 позичені кошти не пізніше 24 січня 2011 року у певному порядку та у визначені в п. 1 Договору позики строки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися про час і місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчить поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надавали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, 24 липня 2010 року відповідачем ОСОБА_4 позичені у третьої особи ОСОБА_5 валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 52560 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят) доларів США.

На підтвердження цього факту та на виконання вимоги ч. 1 ст. 1047 ЦК України, того ж дня між сторонами був укладений про це договір позики, 24 липня 2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований нею в реєстрі за № 1666.

В укладеному договорі позики відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійшли згоди про повернення відповідачем позичених ним коштів частинами. Зважаючи на цю домовленість, ОСОБА_4 забов'язався повернути ОСОБА_5 позичені кошти не пізніше 24 січня 2011 року у певному порядку та у визначені в п. 1 Договору позики строки.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_4 за договором позики, між ТОВ «Харківський центр з правової допомоги» та ОСОБА_5 того ж дня був укладений договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ «Харківський центр з правової допомоги» поручився перед третьою особою за повернення ОСОБА_4 позичених коштів, став солідарним із ним боржником за зобов'язанням повернути третій особі ці кошти, сплатити проценти за користування ними, інфляційне збільшення і три проценти річних від несвоєчасно повернутих коштів, а також передбачену умовами договору позики неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлений договором позики термін виконання ОСОБА_4 зобов'язань з повернення третій особі позичених у нього коштів скінчився 24 січня 2011 року.

Але, в порушення умов договору, зобов'язання відповідача за договором позики по поверненню позичених коштів, залишилися ним невиконаними, а саме неповернутими залишилися валютні цінності в розмірі 52560 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят) доларів США, і з огляду на нагальну потребу в готівкових коштах, первісний кредитор ОСОБА_5 прийняв рішення про відступлення свого права вимоги за укладеним з відповідачем ОСОБА_4, договором позики.

У зв'язку з цим, 09 липня 2012 року між третьою особою з однієї сторони та новим кредитором ОСОБА_3 з іншої, був укладений договір про відступлення права вимоги, 09 липня 2012 року посвідчений ПН КМНО ОСОБА_6 та зареєстрований нею в реєстрі за № 1541, відповідно до умов якого, до позивача перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, позивач ОСОБА_3 набув за договором позики відносно відповідача ОСОБА_4 права вимоги повернення позичених у первісного кредитора коштів, сплати процентів за увесь час користування відповідачем позиченими у первісного кредитора коштами, сплати передбаченої договором позики неустойки у зв'язку з невиконанням відповідачем у передбачений договором термін своїх зобов'язань, а також інших прав відповідно до договору позики та закону, що ними володів первісний кредитор.

Крім того, 09 липня 2012 року між позивачем, третьою особою та ТОВ «Харківський центр правової допомоги» був укладений договір про відступлення права вимоги та за договором поруки від 24 липня 2010 року, відповідно до умов якого третя особа відступив позивачеві, позивач прийняв, а відповідач ОСОБА_4 погодився на відступлення третьою особою позивачеві права вимоги до відповідача ОСОБА_4 за договором поруки від 24 липня 2010 року.

Про укладення 09 липня 2012 року позивачем із третьою особою договору про відступлення права вимоги за договором позики, 16 липня 2012 року представником третьої особи на адресу відповідача ОСОБА_4 було направлено повідомлення відповідного змісту.

Надісланий на адресу відповідача ОСОБА_4 рекомендований лист із повідомленням був отриманий.

Згідно вимог статті 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Але у випадках, встановлених договором, зобов'язання можуть породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Так, згідно з вимогами статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а також у інших випадках, встановлених законом.

При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено догово ром або законом, про що зазначено статтею 514 ЦК України.

За Договором про відступлення права вимоги (цесії), 09 липня 2012 року посвідченим ПН КМНО ОСОБА_6, первісний кредитор третя особа ОСОБА_5 здійснив відступлення на користь нового кредитора позивача ОСОБА_3 прав кредитора за договором позики між ОСОБА_5 та Відповідачем ОСОБА_4, 24 липня 2010 року посвідченим ПН КМНО ОСОБА_6 за реєстровим № 1666, при цьому, новий кредитор позивач ОСОБА_3 набув відносно боржника відповідача ОСОБА_4 всіх прав вимоги за договором позики, в тому числі: вимоги про повернення позичених коштів, вимоги про сплату процентів за увесь час користування позиченими коштами; вимоги про сплату трьох процентів річних від простроченої поверненням суми боргу; вимоги про сплату передбаченої договором позики неустойки у зв'язку з невиконанням у передбачені договором строки (терміни) зобов'язань за договором позики.

З метою вирішення питання про сплату відповідачем ОСОБА_4 позивачеві боргу, 13 листопада 2012 року позивачем була направлена відповідачеві ОСОБА_4, засобами поштового зв'язку письмова вимога про усунення порушеного зобов'язання із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимогою про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання, з одночасною вимогою про добровільне звільнення житлового приміщення (квартири), що є предметом іпотеки. Відповідачем ОСОБА_4, дана вимоги була проігнорована.

Відповідач ТОВ «Харківський центр з правової допомоги», в особі керівника повідомив позивача про тимчасову відсутність у підприємства коштів і неможливість у зв'язку з цим виконати свої зобов'язання за договором поруки та погасити борг відповідача ОСОБА_4 за договором позики.

Відповідно до вимог статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні обліко вої ставки Національного банку України.

Інший розмір процентів в Договорі позики від 24 липня 2010 року за реєстровим № 1666 при його укладенні сторонами не встановлено.

Загальна сума належних до стягнення з Відповідачів процентів за користування позиченими коштами за період з 24 липня 2010 року по 23 січня 2014 року складає 13 768 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) долар США.

Крім того, відповідно до вимог статей 530, 1049 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

В пункту 1 Договору позики сторонами визначений порядок і строки повернення Відповідачем ОСОБА_4 позичених коштів.

Згідно з умовою підпункту 2 пункту 3 Договору позики, відповідач ОСОБА_4 погодився із тим, що простроченням виконання ним його зобов'язань за цим договором буде як недотримання строку остаточного повернення, так і прострочка будь-якого з поточних повернень більш ніж на чотирнадцять днів.

Тож, оскільки повернення Відповідачем ОСОБА_4 чергової частини позичених коштів було призначене умовами договору, але так і не було здійснене ним, 24 серпня 2010 року, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 08 вересня 2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до рішення ВСУ від 26.11.2008 року справа № 6-1337св08, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.

У зв'язку з цим, позивач не вбачає свого права на стягнення з відповідачів інфляційного збільшення і не висуває такої вимоги.

Тобто, загальна сума належних до стягнення з відповідачів нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України трьох процентів річних за увесь час прострочення відповідачем ОСОБА_4 виконання його зобов'язань з повернення боргу за договором позики за період з 08 вересня 2010 року по 23 січня 2014 року складає 4 711 (чотири тисячі сімсот одинадцять) доларів США.

Загальний розмір основного боргу відповідачів перед позивачем складається з суми доданків неповернутих коштів за договором позики, збільшених на три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України та процентів за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ на підставі ст. 1048 ЦК України і дорівнює 71 039 (сімдесят одна тисяча тридцять дев'ять) доларів США.

Відповідно частини 1 статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо договір позики між фізичними особами містить посилання на використання як предмета договору іноземної валюти, то порядок розрахунку має здійснюватись в грошовій одиниці України - гривні.

Це твердження узгоджене із правовою позицією Верховного Суду України, закріпленої у відповідних судових рішеннях (від 25 листопада 2009 року у справі № 6-19596 св 07, від 02 червня 2010 року у справі № 6-14192 св 09 та інших). Крім того, така позиція Верховного Суду України закріплена у роз'ясненнях, що містяться у п. 14 Постанови його Пленуму від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», в якому зазначається, що оскільки ч. 1 ст. 192 ЦК України визначає законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, грошову одиницю України - гривню, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення суми, що підлягає стягненню, грошову одиницю України - гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти (яка була предметом позики) в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення).

Крім того, згідно п.п. 2,3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім іншого, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

За статтєю 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Стаття 549 визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму, яку боржник повинен пе редати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, і в такому разі її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовою пункту 4 Договору позики від 24 липня 2010 року встановлена відповідальність відповідача ОСОБА_4 за прострочення виконання його зобов'язань неустойкою в розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) гривень за кожен день прострочення.

Отже, станом на момент звернення позивача в суд із позовом 23 січня 2014 року прострочення відповідачем ОСОБА_4 виконання ним своїх зобов'язань за договором позики складає період часу з 08 вересня 2010 року по 23 січня 2014 року - тобто 1 233 дні - складає 5178 600 (п'ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Загальна ціна позову складатиметься із суми доданків гривневого еквіваленту основного боргу відповідачів на дату звернення в суд із позовом та суми належної до стягнення з них на користь позивача неустойки, а саме, 567 814 грн. 73 коп. + 5178600 грн. 00 коп. = 5746414 грн. 73 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 526, 530, 536, 543, 546, 549, 554, 611, 625, 1046, 1048 - 1050 ЦК України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 11, ст. 15, ч. 1 ст. 88, ст. ст. 107, 113, 118 - 120 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр з правової допомоги», третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики на користь заміненого кредитора - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр з правової допомоги», ідентифікаційний код юридичної особи 37191320, на користь ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, основний борг за договором позики в сумі еквівалентній 71039 (сімдесят одній тисячі тридцяти дев'яти) доларам США за курсом НБУ на день винесення рішення - 1282.2103 грн. за сто доларів США, що складає 910869 (дев'ятсот десять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 37 коп., неустойку в сумі 5178600 (п'ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: