Ухвала

від 10.09.2014 по справі 916/2754/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"10" вересня 2014 р. Справа № 916/2754/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження в.о. голови суду від 13.08.2014р. № 1922)

при секретарі судового засідання - І. М. Станковій

за участю представників сторін:

від ДПІ - не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

від боржника - О.О. Недялкова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2014 року

у справі № 916/2754/14

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес- Проф»

за участю ліквідатора боржника - Степаненко Миколи Миколайовича

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

11.07.14 р. до господарського суду Одеської області в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Проф», в якій останній просив суд порушити відносно нього провадження у справі про банкрутство (а.с. 3-4).

Зазначена заява мотивована рішенням Голови ліквідаційної комісії боржника - Степаненко М.М. про ліквідацію ТОВ «Бізнес - Проф» у зв'язку з недостатністю вартості майнових активів боржника для задоволення грошових вимог перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтрейд - Д» в сумі 365400,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 28.07.13 р. визнано ТОВ «Бізнес - Проф» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Степаненко М.М. на якого покладено обов'язок оприлюднити на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оголошення про визнання ТОВ «Бізнес - Проф» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та зобов'язано провести ліквідаційні заходи передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 100-106).

На виконання наведеної постанови ліквідатором боржника 29.07.14 р. опубліковано оголошення на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України про визнання ТОВ «Бізнес - Проф» банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Не погодившись з наведеною постановою суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 04.08.14 р. звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову суду скасувати та припинити провадження у даній справі (а.с. 127-130).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 4 ст. 105 та ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України.

Крім того, скаржник зазначив, що визнаючи боржника банкрутом господарським судом першої інстанції не перевірено належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неспроможності.

Ліквідатор боржника - Степаненко М.М. у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а постанову без змін (а.с. 134-136).

Заслухавши представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Кредитором у розумінні наведеної норми є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Разом з тим, особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначені приписами ч. 3 наведеної норми та передбачають, що кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Таким чином, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Однак, в апеляційній скарзі податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Крім того, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

За приписами ст. 210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Проте, наведена норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не є кредитором боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до банкрута та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржена нею в апеляційному порядку постанова про визнання ТОВ «Бізнес - Проф» банкрутом не стосується її прав та обов'язків.

Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (в редакції постанови Вищого господарського суду від 23.03.12р. № 3) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що в оскарженій постанові питання про права і обов'язки органу Державної податкової інспекції в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались, а відтак Державна податкова інспекція не будучи стороною та учасником провадження у справі про банкрутство, не набула права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області від 28.07.14 р.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу органу податкової служби на те, що набувши відповідного статусу, останній не позбавлений можливості на оскарження, у подальшому процесуальних актів у даній справі.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі ст. 91 та ст. 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 28.07.14 р. по даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 86, 99 ГПК України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р. у справі № 916/2754/14 - припинити.

Справу № 916/2754/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран