Рішення

від 16.10.2007 по справі 2-41/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-41/2007 рік РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16

жовтня 2007 року                                                                                  місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді

Поповича С.С

з участю секретаря Черкес У.О.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

сторін   по  

справі   :   позивачки-відповідачки  ОСОБА_3,  

позивача-

відповідача ОСОБА_4, позивачки

ОСОБА_5, представника виконкому

Івано-Франківської   міської  

ради ОСОБА_6,   представника   Івано-Франківського

міського управління земельних

ресурсів ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі

суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 ОСОБА_9, виконкому Івано-Франківської міської ради згідно з яким позивачка

просить визнати безпідставною відмову співвласників будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у дачі згоди на проведення добудови до

житлового АДРЕСА_1,

зобов"язати виконком Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про надання дозволу на проведення

добудови до житлового АДРЕСА_1, визначити між нею та відповідачами порядок користування приміщеннями санвузла в АДРЕСА_1 шляхом проведення його

реконструкції на два окремі приміщення згідно схеми управління архітектури від 24 липня 2005 року

з подальшим закріпленням за нею санвузла площею 1,98 кв. метра, позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 згідно з яким позивач просить

зобов'язати відповідачів не створювати перешкод

в користуванні приміщеннями спільного користування, а саме : туалетом та коридором, сходами в

підвал та сходами на вулицю, вхідними дверима та подвір'ям, спільним коридором підвалу, а також

зобов'язати відповідачів провести демонтаж

водяних, газових та каналізаційних труб та ремонт в туалеті після демонтажу ванни та титану за свій

рахунок, провести ремонт стіни будинку яка виходить на спільне подвір"я за власний рахунок,

вивезти з подвір'я та з-під сходів та коридору підвалу посторонні предмети, розміщувати

добудову на ділянці спільного користування, розміщувати ( паркувати )

автомобіль на подвір'ї спільного користування, стягнути у відшкодування

моральної шкоди відповідно 60000 гривень та 1700 гривень, позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, Івано-Франківського міськвиконкому,

Івано-Франківського відділу земельних ресурсів, згідно якого позивач просить визнати недійсним рішення

виконкому Івано-Франківської міської ради № 337 від 19 жовтня 1995 року ( додаток № 1 ) про

право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_3, в частині виділення

ОСОБА_3 295 кв. метрів земельної ділянки

так як рішення не відповідає розрахунку ідеальних часток визначених ОБТІ,

визнати недійсним державний акт на право приватної власності виданий ОСОБА_3 09 грудня 1996 року

на право приватної власності на земельну

2

ділянку площею 0,0295 га за № 4165, заборонити ОСОБА_3

розміщувати добудову ванної кімнати на ділянці

спільного користування, зобов'язати Івано-Франківський міський відділ земельних ресурсів

провести розподіл прибудинкової території АДРЕСА_1 між мешканцями цього одноквартирного будинку спільного заселення

відповідно до розрахунку ідеальних часток визначених ОБТІ, визнати

безпідставною відмову відповідачів у дачі згоди на проведення добудови до житлового будинку по

АДРЕСА_1, зобов"язати виконком Івано-Франківської міської ради розглянути на засіданні

виконавчого комітету та прийняти рішення про надання дозволу на проведення добудови кухні і коридору на

спільній земельній ділянці та ванної кімнати

на власній земельній ділянці до житлового АДРЕСА_1 без згоди співвласників будинку, суд, -

установив:

ОСОБА_8 як відповідач заявлених до

нього та інших вимог не визнав оскільки вважає, що внаслідок добудови до будинку будуть порушені його

права як співвласника будинку, він не матиме

можливості нормально зайти у будинок, не зможе користуватись належною йому частиною будинку, буде

порушено і його право на користування спільною земельною ділянкою, що примикає до будинку в місці

можливої добудови, переобладнання санвузла

теж приведе до ущемлення його прав на користування цим приміщенням, що є у

спільному користуванні власників квартир будинку.

ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11

заявлених до них вимог не визнали виходячи з того, що перешкод у користуванні

приміщеннями вони не чинять, дій зазначених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 теж, прибудова про яку вказує

ОСОБА_8 захопить частину земельної ділянки, що є у спільному користуванні внаслідок чого вони не

зможуть заїхати у двір будинку. Земельну ділянку їм виділено правомірно. Інших

вимог теж не визнають виходячи з їх

необґрунтованості.

ОСОБА_9 подала заяву про слухання

справи без її участі, заявлені до неї вимоги

залишає на розгляд суду (том 2, а.с. 76).

Представники міськвиконкому та

управління земельних ресурсів заявлених до них вимог не визнають, вважають, що рішення про

приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 проведено правомірно, інші вимоги ОСОБА_8 не визнають

із-за необґрунтованості, стосовно вимоги ОСОБА_3 - вважають що вона може бути задоволена тільки при наявності

згоди ОСОБА_8 та інших співвласників будинку і наданні інших необхідних документів.

Вислухавши сторін та їх

представників, вивчивши матеріали справи суд вважає, що у вимоги сторін слід задовольнити частково

виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих сторонами

по справі документів, зокрема технічних паспортів на квартири ( том 1 а.с. 23,29-30,42-43 та

інші) жодній зі сторін у власність не передано частини санвузла ( туалету ), дане спірне між

сторонами приміщення є тільки у їх спільному користуванні, тобто залишилося як

і ще два коридори у власності місцевої влади і на балансі ЖЕО, сторони є тільки користувачами

цього приміщення, а не співвласниками

в тій чи іншій частині. І зміна використання цього приміщення може мати як за рішенням міськвиконкому

оскільки відповідно до ст. 152 Житлового Кодексу України так і з врахуванням законних інтересів

співвласників будинку. Передати частину цього приміщення після його реконструкції тій чи іншій

стороні може теж тільки міськвиконком

як власник.

Заперечення ОСОБА_8 проти проведення реконструкції

будинку в частині санвузла та прибудови про

яку вказує ОСОБА_3 жодних законних інтересів ОСОБА_8

не зачіпає, він має окремий вхід до своєї квартири, що сам не заперечив

3

і що підтверджується і долученою до справи

фотографією цього входу, ОСОБА_8 визнав що ця фотографія дійсно відображає вхід до його квартири.

Тому сам по собі факт заперечення з

боку ОСОБА_8 згоди на добудову ОСОБА_3 до санвузла свого санвузла при таких обставинах є необгрунтованим. ОСОБА_12 фактично не заперечує проти

такого. Тому у працівників міськвиконкому є всі підстави винести на розгляд міськвиконкому

питання про дачу чи ні згоди ОСОБА_3 на добудову про яку вона просить. Таке питання повинно

бути вирішено в залежності від тих чи інших обставин ( крім згоди інших співвласників будинку ) при умові

надання ОСОБА_3 всіх інших документів котрі

необхідні для вирішення такого питання і при відсутності будь-яких інших причин

які забороняють проведення такої добудови.

Виходячи з того, що санвузол є у

спільному користуванні сторін, а не у власності, власником є орган місцевого самоврядування, то суд

не може зобов"язувати орган місцевого самоврядування ділити належне їм майно між іншими співвласниками

будинку на яке ті мають право користування і

коли сторони не зверталися з таким питанням до самого міськвиконкому як органу місцевого самоврядування.

Як підтверджують надані з боку

ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 письмові документи ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11

дійсно частково вчинили ті чи інші дії які

мішають ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 належно користуватись спільними частинами будинку, входами і т.д. ( а.с.

25,36,38,39 та інші), а тому в частині зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не створювати ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перешкод в користуванні

приміщеннями спільного користування, а саме : туалетом та коридором, сходами в підвал та сходами

на вулицю, вхідними дверима та подвір'ям, спільним коридором підвалу, вивезти з

подвір'я та з-під сходів та з коридору підвалу посторонні предмети - слід

задовольнити, в решті цієї вимоги та вимоги про зобов"язання слід відмовити за недоведеністю.

У задоволенні вимог ОСОБА_8визнати

недійсним рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 337 від 19 жовтня 1995 року ( додаток № 1 ) про

право приватної власності на земельну

ділянку по АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_3, в частині виділення ОСОБА_3 295 кв. метрів земельної

ділянки так як рішення не відповідає розрахунку ідеальних часток визначених ОБТІ, визнати недійсним

державний акт на право приватної власності

виданий ОСОБА_3 09 грудня 1996 року на право приватної власності на земельну ділянку площею

0,0295 га за № 4165 слід відмовити як виходячи з того, що земельна ділянка не повинна

передаватись у власність співвласникам виходячи з розміру ідеальних часток належних у будинку

співвласникам ( нормативного акут про таке позивач не вказав і його як такого

не існує ) так і виходячи х того, що при вирішенні

питання про передачу співвласникам будинку і, зокрема як самому ОСОБА_8 так і ОСОБА_3 сторони погодили між собою

як площі так і межі земельних

ділянок котрі їм в послідуючому передали у власність, сам ОСОБА_8 теж отримав державний акт в межах тієї площі яку

сам же і погодив.

У компетенцію міського управління

земельних ресурсів не входить проводити розподіл земельної ділянки між співвласниками будинку,

тому в такі вимозі ОСОБА_8теж слід

відмовити.

Добудова тих чи інших приміщень

можлива при наявності на те відповідних дозволів. Вимога про заборону ОСОБА_3 розміщувати

добудову ванної кімнати на ділянці спільного користування без відповідного

обгрунтування теж не може бути задоволена. Це питання повинен вирішити міськвиконком і якщо таке

рішення буде а ОСОБА_8 буде з ним не згіден, то

вправі буде його осаржувати. Якщо міськвиконком не дасть ОСОБА_3 на таке згоди, відповідно ОСОБА_3 не буде проводити добудови, то ОСОБА_8 і не

буде потреби ставити таку вимогу.ОСОБА_8 не звертався до міськвиконкому, зокрема, до управління архітектури та містобудування (

підтверджує лист цього управління ) з заявою про надання йому дозволу на ту чи іншу добудову, йому в

такому не було відмовлено, суд же

4

не той

орган який вирішує таке питання. Тому

ОСОБА_8слід спершу звернутись до

міськвиконкому ( через управління архітектури та містобудування ) який і вирішуватиме питання про надання йому чи ні такого

дозволу, якщо ж постане питання про

те що така добудова можлива, а ОСОБА_3не дають на це згоди то тоді він вправі

буде вирішувати це питання в судовому

порядку. До ОСОБА_3же з цього приводу ОСОБА_8не звертався. Одразу

звернувся в суд.

При викладених обставинах не

підлягають до задоволення і вимоги ОСОБА_8про стягення сум у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до змісту ст. 3 ЦПК

України право на звернення до суду і задоволення при цьому заявлених вимог мають особи які

звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи

інтересів. Позивачі ж які не довели суду що вони мають законне право на ті чи інші вимоги не вправі

претендувати на їх задоволення.

Відповідно до змісту ст.ст.

10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених

вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто

містити інформацію щодо предмета

доказування, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення

рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір,

доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Суд роз"ясню вав сторонам та їх представникам

вказані вище їх права та обов"язки,

наслідки їх невиконання. І постановляв судове рішення на підставі тих доказів, що

були надані сторонами.

На підставі викладеного, ст.ст.

3,10,11,58-61 ЦПК України, ст.ст. 355-361 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 6,9,17,22,23,29

Земельного Кодексу України 1991 року, керуючись

ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити

частково.

Визнати безпідставною відмову

співвласників АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у дачі згоди на проведення ОСОБА_3

добудови до житлового АДРЕСА_1.

Зобов"язати виконком

Івано-Франківської міської ради при наявності всіх інших необхідних для

проведення добудови документів винести на розгляд виконкому питання про надання ( чи ні ) ОСОБА_3

дозволу на відповідну добудову з врахуванням всіх інших вимог чинного законодавства.

У задоволенні вимоги ОСОБА_3 про

визначення між нею та відповідачами порядку користування приміщеннями санвузла в АДРЕСА_1 шляхом проведення його реконструкції на два окремі

приміщення згідно схеми управління архітектури

від 24 липня 2005 року з подальшим закріпленням за нею санвузла площею 1,98 кв. метра - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_8 таОСОБА_5

задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не створювати ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перешкод в користуванні

приміщеннями спільного користування, а саме : туалетом та коридором, сходами в підвал та

сходами на вулицю, вхідними дверима та подвір'ям, спільним коридором підвалу,

вивезти з подвір'я та з-під сходів та з коридору підвалу посторонні предмети.

5

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8

таОСОБА_5 до ОСОБА_4,

ОСОБА_10, ОСОБА_11 про зобов'язання

їх же провести демонтаж водяних, газових та каналізаційних труб та ремонт в туалеті після демонтажу ванни та

титану за свій рахунок, провести ремонт стіни будинку яка виходить на спільне

подвір"я за власний рахунок, не розміщувати добудову на ділянці спільного користування, не

розміщувати (не паркувати) автомобіль на подвір'ї спільного користування, стягненні у

відшкодування моральної шкоди відповідно 60000 гривень та 1700 гривень - відмовити.

У

задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4, виконкому Івано-Франківської міської ради,

Івано-Франківського міського

відділу земельних ресурсів про визнання недійсним рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 337 від

19 жовтня 1995 року ( додаток № 1 ) про право приватної власності на земельну ділянку по

АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_3, в частині виділення ОСОБА_3 295 кв. метрів земельної ділянки так як рішення

не відповідає розрахунку ідеальних

часток визначених ОБТІ, визнанні недійсним державного акту на право приватної власності виданого ОСОБА_3

09 грудня 1996 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0295 га за № 4165,

заборону ОСОБА_3 розміщувати добудову ванної кімнати на ділянці спільного

користування, зобов'язанні

Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів провести розподіл прибудинкової території

АДРЕСА_1 між мешканцями цього

одноквартирного будинку спільного заселення відповідно до розрахунку ідеальних часток визначених ОБТІ, визнанні

безпідставною відмови відповідачів у

дачі згоди на проведення добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1, зобов"язанні виконком Івано-Франківської

міської ради розглянути на засіданні

виконавчого комітету та прийнятті рішення про надання дозволу на проведення добудови кухні і коридору на спільній земельній

ділянці та ванної кімнати на власній земельній

ділянці до житлового АДРЕСА_1 без згоди співвласників будинку -

відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження

рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти

днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої

інстанції.

Рішення набирає законної сили після

закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про

апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього

строку.