Рішення

від 08.09.2014 по справі 908/2963/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/91/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 Справа № 908/2963/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (вул. Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 03345716),

до відповідача: Благодійний фонд «Єврейська громада Запорізької області» (вул. 12 квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037, код ЄДРПОУ 33700953),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Вініченко О.В. - дов. № 19/0020 від 01.10.2013;

від відповідача: Світич В.І. - директор, протокол № 1 від 31.10.2012;

Рудич Г.В. - дов. б/н від 30.01.2014;

про: стягнення 69321,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення з благодійного фонду «Єврейська громада Запорізької області» 69321,68 грн., які складаються з основного боргу в сумі 56292,08 грн., 3861,78 грн. пені, 3497,72 грн. річних та 5670,11 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою від 18.08.2014р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, в порядку попередньої підготовки справи до розгляду сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного вирішення спору.

З метою витребування додаткових доказів, для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому підставою виникнення спору зазначає помилкове застосування відповідачем пільгового тарифу при оплаті спожитого природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість. Різниця в тарифі з урахуванням обсягу поставленого протягом 2012 року газу складає 56292,08 грн. Затримка оплати вартості поставленого газу слугувала підставою для нарахування сум пені, річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, при цьому стверджує, що протягом всього періоду договірних відносин БФ «Єврейська громада Запорізької області» встановлювався тариф як для релігійної організації, оскільки відповідач хоч і є власником молитовного будинку (синагоги), однак з моменту введення в експлуатацію користується приміщенням синагоги виключно релігійна організація. Крім цього, на виконання досягнутих домовленостей, протягом всього періоду існування договірних відносин, ПАТ «Запоріжгаз» виставляв відповідачу рахунки за тарифами, як для релігійних організацій. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що в листі №53/0840 від 28.10.2013 позивач підтверджує, що згідно договору благодійний фонд «Єврейська громада Запорізької області» відноситься до категорії споживачів природного газу - «релігійна організація». Між сторонами склалася наступна практика реалізації договору: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» надавало БФ «Єврейська громада Запорізької області» рахунки до сплати, а останній, своєчасно та в повному їх оплачував, і це кореспондується з умовами п. 2.9 договору. Також відповідач стверджує, що згідно існуючих первинних документів заборгованість БФ «Єврейська громада Запорізької області» перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» за договором на постачання природного газу за врегульованим тарифом №121017 відсутня.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

22.12.2011 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (постачальник) та благодійним фондом «Єврейська громада Запорізької області» (споживач) був укладений Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 121017.

Відповідно до умов договору, постачальник здійснює постачання природного газу споживачу, в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За своєю правовою природою договори, укладені між позивачем та відповідачем, є договорами поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на протязі 2012 року 28003 м 3 імпортованого природного газу, а саме: у січні - 4560 м 3 , у лютому - 6434 м 3 , у березні - 4812 м 3 , у квітні - 1352 м 3 , у червні - 107 м 3 , у липні - 72 м 3 , у серпні - 33 м 3 , у вересні - 469 м 3 , у жовтні - 1133 м 3 , у листопаді - 3641 м 3 , у грудні - 5390 м 3 .

Порядок обліку газу, визначено розділом 3 договору, зокрема, згідно п. 3.5 на підставі результатів вимірювання обсягу газу, вузлами обліку, щомісяця складаються акти приймання-передачі газу.

Обсяги постачання природного газу за договором визначено, наступними актами прийому-передачі природного газу: №115307/01-12 від 31.01.2012; №115307/02-12 від 29.02.2012; №115307/03-12 від 31.03.2012; №115307/04-12 від 30.04.2012; №115307/06-12 від 30.06.2012; №115307/07-12 від 31.07.2012; №115307/08-12 від 31.08.2012; №115307/09-12 від 30.09.2012; №115307/10-12 від 11.10.2012; №115307/11-12 від 20.11.2012; №115307/12-12 від 31.12.2013.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Порядок розрахунків та визначення вартості послуг за договором, встановлено розділом 4 договору.

Зокрема, згідно п. 4.1 розділу 4 договору, розрахунки за реалізований споживачеві, газ, здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання у сфері енергетики.

В п. 4.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Згідно п.п. 2.6, 2.9 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Обсяг спожитого газу та його вартість зазначалася в актах приймання-передачі природного газу, які надавалися позивачем та були підписані обома сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Протягом дії договору позивач виставляв відповідачу рахунки, які останнім своєчасно та в повному обсязі оплачувались. Відповідно до наданих сторонами первинних документів (актів приймання-передачі газу, рахунків та банківських виписок) заборгованість перед позивачем за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 121017 від 22.12.2011 у Благодійного фонду «Єврейська громада Запорізької області» відсутня.

Доводи позивача про помилкове застосування відповідачем пільгового тарифу при оплаті спожитого природного газу судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Об'єктом газопостачання у даній справі є Молитовний будинок у складі єврейського національно-просвітницького центру по вулиці Героїв Сталінграду, 27 у місті Запоріжжі, збудований благодійним фондом «Єврейська громада Запорізької області». З моменту закінчення будівництва об'єкт знаходиться в користуванні релігійної організації - Запорізької іудейської релігійної громади «Бейт Менахем», та використовується виключно для здійснення іудейських релігійних служб, обрядів тощо.

При укладанні договору між сторонами було досягнуто домовленості щодо застосування до відповідача при оплаті вартості спожитого газу пільгового тарифу, як для релігійної організації. Даний факт підтверджується листом №53/0840 від 28.10.2013 в якому позивач підтверджує, що згідно договору благодійний фонд «Єврейська громада Запорізької області» відноситься до категорії споживачів природного газу - «релігійна організація». Крім цього, протягом дії договору, саме позивач застосовував до відповідача пільговий тариф при визначенні обсягів та вартості спожитого природного газу в актах приймання-передачі та рахунках на оплату.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сторони погодили належним чином всі істотні умови договору, в тому числі і ціну на газ, яку запропонував сам позивач; відповідач сумлінно сплачував виставлені позивачем за цією ціною рахунки, а тому підстав для застосування іншого тарифу та стягнення з відповідача різниці суд не вбачає.

Відсутність заборгованості перед позивачем дає підстави стверджувати, що з боку відповідача відсутній факт порушення господарського зобов'язання, а відтак вимоги про стягнення пені, річних та втрат від інфляції заявлені безпідставно та необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

В засіданні 08.09.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 10.09.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко