Постанова

від 27.11.2014 по справі 908/2963/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Справа № 908/2963/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя

Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Вініченко О.В. за довіреністю від 01.10.2013р.

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя, (вх. 3020 З/2), на рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2963/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя,

до відповідача Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області", м. Запоріжжя,

про стягнення 69321,68 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. (суддя Гончаренко С.А.) у позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що протягом дії договору позивач виставляв відповідачу рахунки, які своєчасно та в повному обсязі оплачувалися, заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня, отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2963/14 повністю і прийняти нове рішення, яки позовні вимоги ПАТ "Запоріжгаз" задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що положеннями укладеного договору споживача зобов'язано оплачувати постачальнику вартість природного газу, розраховану самостійно, за ціною, що встановлюється НКРЕ та розміщується на офіційному сайті постачальника. А також, позивач звертає увагу на те, що предметом даного судового спору є стягнення заборгованості за поставлений природний газ на протязі 2012 року на підставі договору №121017 від 22.12.2011р., а не за договором від 10.12.2012р. №ТП-РО-10021.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшов відзив (вх. № 9518 від 27.10.2014р.) відповідача на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт надав додаткові пояснення у справі (вх. 10448 від 13.11.2014р.), в яких підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. 17.11.2014р.), в якому відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі представників у зв'язку з недостатністю фінансування, а також заперечує проти задоволення апеляційної скарги і просить залишити рішення місцевого господарського суд без змін.

У судовому засіданні 26.11.2014р. представник позивача підтримав вимоги, апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення - скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без участі представника відповідача у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження.

Враховуючи вищезазначене клопотання, а також достатність матеріалів у справі, у судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» та Благодійним фондом «Єврейська громада Запорізької області» укладено договір на постачання природного газу за врегульованим тарифом №121017 від 22.12.2011р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) постачає природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на протязі 2012 року 28003 м. куб. імпортованого природного газу, а саме: у січні - 4560 м.куб. на суму 12246,34 грн., у лютому - 6434 м. куб. на суму 17279,15 грн., у березні - 4812 м. куб. на суму 12923,11 грн., у квітні - 1352 м. куб. на сумі 3630,93 грн., у червні - 107 м.куб. на суму 287,36 грн., у липні - 72 м. куб. на суму 193,36грн., у серпні - 33 м. куб. на суму 88,62грн., у вересні - 469 м.куб. на суму 1259,55 грн., у жовтні - 1133 м.куб. на суму 3042,78 грн., у листопаді - 3641 м.куб. на суму 9778,27 грн., у грудні - 5390 м.куб. на суму 14475,38 грн. (а.с. 17-22).

Порядок обліку газу, визначено розділом 3 договору, зокрема, згідно з п. 3.5 на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.

Обсяги постачання природного газу за договором визначено, наступними актами прийому-передачі природного газу: №115307/01-12 від 31.01.2012; №115307/02-12 від 29.02.2012; №115307/03-12 від 31.03.2012; №115307/04-12 від 30.04.2012; №115307/06-12 від 30.06.2012; №115307/07-12 від 31.07.2012; №115307/08-12 від 31.08.2012; №115307/09-12 від 30.09.2012; №115307/10-12 від 31.10.2012; №115307/11-12 від 30.11.2012; №115307/12-12 від 31.12.2013.

Порядок розрахунків та визначення вартості послуг за договором, встановлено розділом 4 договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання у сфері енергетики.

В п. 4.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Згідно з п.п. 2.6, 2.9 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Обсяг спожитого газу та його вартість зазначалася в актах приймання-передачі природного газу, які надавалися позивачем та були підписані обома сторонами.

Листом від 13.12.2013р. №53/2578 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (т. 1 а.с. 27-28).

Однак, відповідач даної вимоги не виконав, тому позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за укладеними договором.

08.09.2014р. господарський суд Запорізької області виніс оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу , є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами укладений договір на постачання природного газу за регульованими тарифом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як було зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Запоріжгаз» були складені та надані акти приймання-передачі природного газу за січень-грудень 2012 року (за виключенням травня 2012 року), в яких зазначені кількість (тис. м. куб.) природного газу та його вартість (т. 1, а.с. 17-22).

Однак, як вбачається з матеріалів справи Благодійний фонд «Єврейська громада Запорізької області» здійснила оплату за вищевказаними актами прийому-передачі природного газу, про що свідчать відповідні виписки по особовому рахунку відповідача (т. 1, а.с. 93-95, 97-100, 102-108).

Таким чином, заборгованість перед позивачем за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 22.12.2011р. № 121017 у Благодійного фонду «Єврейська громада Запорізької області» відсутня.

У зв'язку з викладеним, доводи позивача є необґрунтованими та не підтверджується матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що висновок господарського суду першої інстанції щодо застосування під час розрахунків пільгового тарифу є необґрунтованим, спростовуються матеріалами справи.

У відповідності до п. 2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Як зазначено вище, в актах приймання-передачі зазначено обсяг постачаємого газу та його вартість, дані акти підписані уповноваженими представниками з обох сторін: ПАТ «Запоріжгаз» та Благодійним фондом «Єврейська громада Запорізької області».

Таким чином, підписавши дані акти сторони погодились з його умовами, у зв'язку з чим у позивача (постачальника) відсутні правові підстави для звернення стягнення у відповідача (споживача) заявленої суми.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме не вважає за правомірне задоволення позовної заяви.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

У зв'язку з вищевикладеним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2963/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2963/14 залишити без змін.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 27.11.2014р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко