Рішення

від 12.08.2014 по справі 188/1059/14-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1059/14-ц

Провадження № 2/188/500/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року смт. Петропавлівка Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О. М.

при секретарі Лукіній Л. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на таке майно за спадкоємцем в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на таке майно за спадкоємцем в порядку спадкування за законом до відповідача Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 11.240 га. розташованої на території Української сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що вказана земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори 01.06.2007 року за реєстровим № 1-1942.

За життя ОСОБА_3 заповіт не посвідчувала, а тому позивач вказує, що вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є донькою померлої.

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського нотаріального округу Дніпропетровської області про прийняття спадщини за законом у вигляді земельної ділянки після смерті своєї матері, однак нотаріусом 22.04.2014 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку через відсутність витягу з Державного земельного кадастру на таку земельну ділянку.

Через вказані обставини позивач не може оформити спадкове майно на своє ім'я, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позові підтримала, просить задовольнити його в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи у їхню відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 11.240 га. розташованої на території Української сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4, копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 478386 від 08.01.2008 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт відповідно до якого земельну ділянку площею 11.240 га, розташовану на території Української сільської ради передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла у власність внуку ОСОБА_5, що підтверджується копією заповіту від 10.06.2008 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Троїцької сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області зареєстрованого в реєстрі за № 1141.

ОСОБА_5 заявою від 06.12.2013 року відмовився від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, що підтверджується копією вказаної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином позивач є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є донькою.

Крім позивача спадкоємцем за законом першої черги, та спадкоємцем який має право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України є ОСОБА_6, оскільки вона є непрацездатною донькою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про її народження. Однак ОСОБА_6 відмовилася від одержання обов'язкової частки у спадщині та від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, що підтверджується її заявою від 05.12.2013 року.

Також ще одним спадкоємцем за законом першої черги і особою яка має право на обов'язкову частку у спадщині є ОСОБА_7, яка також є донькою ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6.

Проте ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини за законом і від обов'язкової частки у спадщини після смерті ОСОБА_3, що підтверджується її заявою поданою приватному нотаріусу Нікопольського міського нотаріального округу 05.12.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до діючого законодавства позивач звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини за законом у вигляді земельної ділянки площею 11.240 га. розташованої на території Української сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку через відсутність витягу з Державного земельного кадастру, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.04.2014 року.

Згідно повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру № 92 від 14.03.2014 року у наданні запитуваних відомостей позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що станом на 14.03.2014 року земельна ділянка за кадастровим номером 1223886000:04:001:0964 не відповідає конфігурації, яка зазначена в державному актів серії ЯЕ № 478386, від 08.01.2008 року, оскільки на ній знаходяться опори ЛЕП. Тому дана земельна ділянка підлягає архівації, і власник повинен зареєструвати нову земельну ділянку відповідно до технічної документації щодо встановлення меж, проте власник помер, а ОСОБА_1 ще не є власником.

Таким чином внести до Державного земельного кадастру передбачені Законом України «Про Державний земельний кадастр» виправлення відомостей та зареєструвати нову земельну ділянку можливо лише за заявою власника. Проте ОСОБА_3, яка є власником вказаної земельної ділянки вже померла, а тому відповідно і отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не можливо.

Однак не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_3 була належним власником земельної ділянки, і її право власності належним чином зареєстровано та підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.

Від спадщини позивач не відмовлялася, ніхто її право на спадщину до суду не оспорив. Однак через відсутність витягу з Державного земельного кадастру акту вона не має можливості в позасудовому порядку оформити спадкове майно на своє ім'я, володіти, користуватися і розпоряджатися ним як законний власник.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1272-1274, 1268 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на таке майно за спадкоємцем в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 11,240 га, кадастровий номер: 1223886000:04:001:0964 за основним цільовим призначенням передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 478386 виданого 08.01.2008 року Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-1942 від 01.06.2007 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Курочкіна