Постанова

від 12.09.2014 по справі 826/10379/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 вересня 2014 року                   11:15                           № 826/10379/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек»     доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві   провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.03.2014р. №0000912201 та №0000922201. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті протиправно, а тому підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно. В судовому засіданні 09.09.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Відповідач звернувся з письмовими запитами до позивача №8842/10/26-53-22-04-11 щодо надання письмових пояснень та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питання взаємовідносин з ТОВ «Укртехбуд» за жовтень 2012 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивачем не всі документи були подані податковому органу на його запити. Так, відповідачем проведено перевірку ТОВ «Нафтогаз Тек» за результатами якої 21.02.2014р. складено акт №311/26-53-22-01-21/36972537 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (код ЄДРПОУ 30972746) за травень 2012 року, ТОВ «Порт-АЛ» (код ЄДРПОУ 37255965) та ТОВ «Укртехбуд» за серпень, жовтень 2012 року (далі по тексту – Акт перевірки). Актом перевірки встановлено порушення п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 367  598грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року – 61  208грн., 3 квартал 2012 року – 123  606грн., 4 квартал 2011 року – 182  784грн. та п. 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 429  307грн., в тому числі за травень 2012 року – 137  507грн., серпень 2012 року – 117720грн. та жовтень 2012 року – 174080грн. На підставі встановлених порушень відповідачем 11.03.2014р. прийняті податкові повідомлення – рішення №0000922201, яким за порушення п. 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 643  961грн., в тому числі основний платіж – 429  307грн. та штрафні санкції – 214  654грн. та №0000912201, яким за порушення п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 551  397грн., в тому числі основний платіж – 367  598грн. та штрафні санкції – 183  799грн. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.              Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд».           Так, між позивачем (Замовник) та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (Виконавець) укладені договори від 07.04.2011р. №07/04-2011, від 12.04.2012р. №12/04-2012, від 12.04.2012р. №12/04-2012, від 12.04.2012р. №12/04-2012, від 04.05.2012р. №04/05-2012 про відвантаження товарів та виконання робіт, послуг (Крипільний комплект газоаналізатора, адаптер до зчитування, сканер штрихкодів, термінал, допроектна експертиза об'єктів, інфрачервона паяльна станція, інше).           Здійснення фінансово – господарських операцій між вказаними підприємствами відображено видатковими накладними та актами виконаних послуг на суму 349  760грн., в тому числі ПДВ – 58293,34грн., а саме: видаткова накладна №23/05-1 від 23.05.2012р. та від 04.05.2012р. №04/05-1, акти від 17.05.2012р. №17/05-1, від 18.05.2012р. №18/05-1, від 31.05.2012р. №31/05-1.           Позивачем перераховані кошти на рахунок ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» за травень 2012 року в розмірі 608  240грн., в тому числі ПДВ – 101  373,33грн.           Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт №1941/22-90/30972746 від 19.11.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., відповідно до якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство має стан – направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.           Чисельність працюючих становить – 1 особу.           Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 198 ПК України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств – постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам – покупцям за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.           Таким чином, задекларований податковий кредит ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» сформований на підставі податкових накладних та вантажно – митних декларацій від підприємств – постачальників за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг) придбаних у підприємств – постачальників сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.            18 серпня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Порт-АЛ» (Постачальник) укладено договір №18/0-2012 про постачання товарів покупцю (ПЗ філіала (операційного центру Server – Client «ND-OFFICE».           Здійснення фінансово – господарських операцій між сторонами відображено видатковими накладними на суму 706  320грн., в тому числі ПДВ – 117720грн., №РН-0830/11 від 30.08.2012р.           Відповідно до повідомлення ТОВ «Порт-АЛ» до позивача про те, що згідно договору уступки права вимоги №2 від 04.09.2012р. ТОВ «Порт-АЛ» передало право вимоги боргу з позивача по договору поставки від 18.08.2012р. до ТОВ «Дітекон» (код ЄДРПОУ 13464770).           За отримані товари позивач перерахував грошові кошти на рахунок ТОВ «Дітекон».           Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено акт від 27.12.2012р. №659/2214/37255965 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Порт-АЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2010р. по 30.11.2012р., відповідно до якого вказане підприємство створено посадовими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Факти у перевіряємому періоді підприємство фінансово – господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди.           Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з підприємствами – контрагентами ТОВ «Порт-АЛ» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2012р.            9 жовтня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Укртехбуд» (Постачальник) укладено договір №09/10-2012 про постачання товарів Покупцю (ПЗ БО (АРМ адміністратора)).           Здійснення фінансово – господарських операцій між вказаними підприємствами відображено в видаткових накладних на суму 1044480грн., в тому числі ПДВ – 174080грн., а саме: №РН-1009/03 від 09.10.2012р. та №РН-1019/01 від 19.10.2012р.           ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя 29.08.2013р. складено акт №154/08-31-22/19158092 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укртехбуд» з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.10.2010р. по 02.07.2013р., яким встановлено факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.           Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування операцій з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг), покупцям. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2 ст. 3 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи: - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями). Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.           Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.           У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.           Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом – покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.           Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.             В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. В судове засідання в якості свідків були викликанні директори контрагентів позивача - ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд». В судове засідання з'явився лише директор ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», який в судовому засіданні надав пояснення з приводу взаємовідносин підприємства з ТОВ «Нафтогаз Тек». Проте, у зв'язку з тим, що до суду прибули не всі директори контрагентів позивача для надання пояснень, а також враховуючи те, що позивачем на запит податкового органу були надані не всі первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Нафтогаз Тек» з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд», суд приходить до висновку про правомірність винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень – рішень. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від від 11.03.2014р. №0000912201 та №0000922201, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек» вважається таким, що не підлягає задоволенню.               Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ:           В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек» відмовити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек» (код ЄДРПОУ 36972537, 02066, вул. Старосільська, 1-Д) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.    Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4  384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок). Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.           Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.09.2014р.           Суддя                                                                                                   В.В. Амельохін