Ухвала

від 27.11.2014 по справі 826/10379/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10379/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз ТЕК" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз ТЕК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз ТЕК" (далі - ТОВ "Нафтогаз ТЕК") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014 р. №0000912201, №0000922201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Нафтогаз ТЕК" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нафтогаз Тек», з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» за травень 2012 року, з ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд» за серпень, жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2014 р. №311/26-53-22-01-21/36972537.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 367598,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 61208,00 грн., 3 квартал 2012 року - 123606,00 грн., 4 квартал 2011 року - 182784,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 429 07,00 грн., в тому числі за травень 2012 року - 137507,00 грн., серпень 2012 року - 117720,00 грн. та жовтень 2012 року - 174080,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.03.2014 р.:

- №0000922201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 643961,00 грн., в тому числі основний платіж - 429307,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 214654,00 грн.;

- №0000912201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 551397,00 грн., в тому числі основний платіж - 367598,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 183799,00 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», ТОВ «Порт-АЛ» та ТОВ «Укртехбуд», на підставі договорів із ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (виконавець) від 07.04.2011 р. №07/04-2011, від 12.04.2012 р. №12/04-2012, від 12.04.2012 р. №12/04-2012, від 12.04.2012 р. №12/04-2012, від 04.05.2012 р. №04/05-2012 про відвантаження товарів та виконання робіт, послуг (Крипільний комплект газоаналізатора, адаптер до зчитування, сканер штрихкодів, термінал, допроектна експертиза об'єктів, інфрачервона паяльна станція, інше), з ТОВ «Порт-АЛ» (постачальник) від 18.08.2012 р. №18/0-2012 про постачання товарів покупцю, з ТОВ «Укртехбуд» (постачальник) від 09.10.2012 р. №09/10-2012 про постачання товарів.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано первинні документи, зокрема копії договорів, податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, подорожні листи.

Однак, колегія суддів завертає увагу на те, що такі документи не розкривають змісту наданих послуг, не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальні найменування та їх вартість.

Сама по собі наявність у позивача зазначених документів не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування валових витрат податкового кредиту.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Крім того, статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на обов'язкові письмові запити ДПІ у Дніпровському районі від 25.10.2013 р. №8842/10/26-53-22-04-11, від 04.10.2013 р. №6114/10/26-53-22-04-11 щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах із вказаними контрагентами за перевіряємий період, позивачем надано документи та письмові пояснення не в повному обсязі, що стало підставою для проведення перевірки.

Зокрема, позивачем не надано до перевірки документів щодо продажу отриманих від ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» робіт, послуг (розробка проектної документації) та ПО БО (АРМ адміністратора), робіт, послуг (допроектна експертиза об'єктів, роботи по установці програмного забезпечення філіалу (ПЗ операційного центру Server-Client "ND-OFFICE"). Не надано передбачених п. 2.1 договору від 06.04.2012 р. №06/04-2012, Генерального плану, ПЛАС та декларацію безпеки, іншу документацію, необхідну для розроблення технічного завдання та проектної документації. Також, не надано жодної товарно-транспортної накладної щодо поставки товару та документів щодо підтвердження реалізації послуг контрагентам-покупцям, тобто факту використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014 р. №0000912201, №0000922201, а тому вони є правомірними та не підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну ТОВ "Нафтогаз ТЕК" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз ТЕК" залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.

Повний текст ухвали складено 01.12.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.